Постанова № 864565, 31.05.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2007 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого: Харченка В.В.

Суддів: Гончар Л.Я.

Васильченко Н.В

Кравченко О.О.

ЧалогоС.Я.

при секретарі : Беспалому Д.В.

з участю представника податкової інспекції у Косовському районі Івано-Франківської області Терьохіної Тетяни Петрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 березня 2005 року у справі № А-8/272 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Кутський лісокомбінат» до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними в частині нарахування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень, визнання недійсною пені згідно з особовим рахунком, -

в с т а н о в и л а:

Відкрите акціонерне товариство «Кутський лісокомбінат» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними в частині нарахування штрафних санкцій, податкових повідомлень - рішень та пені згідно з особовим рахунком.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказував на те, що відносно товариства порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії котрого санкції не нараховуються.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2004 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30 березня 2005 року, позов ВАТ «Кутський лісокомбінат» задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення ДПІ в Косівському р-ні №0001782301/0; №0001772301/0; №0000291700/0; №0000301700/0 в частині нарахування штрафних санкцій визнати недійсними.

У поданій касаційній скарзі Державна податкова інспекція у Косівському районі Івано-Франківської області, з посиланням на порушення судами норм процесуального і матеріального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ДПІ у Косовському районі було проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2001 р. по 30.06.2004 р., за результатами якої складений акт від 30 вересня 2004 року № 64/23/00274364.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено: п. 4.1 ст. 4, пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”; ст. 12 Закону України “Про плату за землю”; ст. 20 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, ст. 19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 7 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів ті інших самохідних машин і механізмів”; пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі висновків викладених в акті перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001772301/0 від 01.10.2004 р. на суму 170,00 грн.; № 0001782301/0 від 01.10.2004 р. на суму 1649,00 грн.; № 0001782301/0 від 01.10.2004 р. на суму 254,06 грн.; № 0001772301/0 від 01.10.2004 р. на суму 27501,73 грн., № 0001772301/0 від 01.10.2004 р. на суму 19155,00 грн.; № 0000291700/0 від 01.10.2004 р. на суму 161,20 грн.; № 0000301700/0 від 01.10.2004 р. на суму 348,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.11.2004 р. у справі № Б-7/363 про визнання позивача банкрутом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.04.2001 р. у справі № Б-7/363 введено процедуру санації позивача. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.05.2004 р. продовжено процедуру санації позивача.

Відповідно до ст. 12 Закону України від 14.05.92 р. N2343-ХІІ протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Тобто, вказується на конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штрафи та пеня, і цей проміжок часу лише відповідає терміну дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяким чином не пов'язаний із поняттям мораторію.

Відповідачем штрафні санкції позивачу визначені згідно спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятидесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» законом не регулюються питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Тобто, норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не застосовуються саме у випадках погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб стосовно яких порушено справу про банкрутство, та відповідно поширюються на порядок нарахуванняштрафних санкцій, тому визначення штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.3 ст. 17 Закону є правомірним.

Судова колегія вважає хибним посилання позивача на неправомірність нарахування штрафних санкцій згідно акту перевірки у зв'язку із порушенням справи про банкрутство.

Судами попередніх інстанцій не враховано, що всі нарахування штрафних санкцій проведено відповідно до розрахунку нарахування штрафних санкцій до акту документальної перевірки від 30.09.2004р., згідно даних особового рахунку по зобов'язаннях , які виникли в період , на який не поширюється дія мораторію (виходячи з самого поняття мораторію) в даному випадку а саме: - ПДВ - листопад 2002р., січень, лютий 2003р., квітень 2004р. - 19155грн.;податок на прибуток - 2 квартал 2004р. - 170грн.; та 245- земельний податок.

Відповідно до визначення мораторію, яке наведене у Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію та зупинено заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" основною метою мораторію є як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію, так і зупинення нарахування неустойки (пені, штрафу) застосування будь-яких інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання таких грошових зобов'язань.

Тобто, основною метою мораторію є як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до введення мораторію, так і зупинення нарахування неустойки (пені, штрафу) застосування будь-яких інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання таких грошових зобов'язань.

Законодавцем визначено, що в період дії мораторію не нараховуються штрафи, пеня та інші санкції за неналежне виконання зобов'язань. Згідно акту перевірки відповідачем визначено штрафні санкції за порушення, термін виконання якого настав до початку введення мораторію.

Таким чином визначені спірними повідомленнями-рішеннями зобов'язання щодо сплати відповідних сум виникли у позивача до ведення мораторію, відповідно підлягають сплаті.

Згідно з ст.. 229 КАС України суд касаційної інстанції може скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням наведеного та керуючись ст., ст.220, 221, 229, 232КАС України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області задовольнити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2004 рокута Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 березня 2005 року скасувати.

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Кутський лісокомбінат» до Державної податкової інспекції у Косівському районі Івано-Франківської області про визнання недійсними в частині нарахування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень, визнання недійсною пені згідно з особовим рахунком відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді