Рішення № 86456308, 09.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/749/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Скраль Т.В.,

з участю секретаря судового засідання – Стенавській А.М.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився;

представник позивача: адвокат Білоцерковець Юлій Сергійович,

відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області – представник ОСОБА_2 Валентина Василівна;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , п.і. АДРЕСА_1 ), в особі представника ОСОБА_3 ( РНОКПП НОМЕР_2 , п.і. 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ломоносова, 2/5) до Управління Держпраці у Закарпатській області (п.і. 88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 09 грудня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 18 грудня 2019 року.

29 травня 2019 року, ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 , в особі представника Білоцерковець Юлія Сергійовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці служби у Закарпатській області, якою просить визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу № ЗК/208/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-91.

25 червня 2019 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі.

17 жовтня 2019 року, ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначення справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що інспекційне відвідування проводилось з порушеннями чинного законодавства, оскільки ні позивач, ні інша уповноважена особа при проведенні інспекційного відвідування не була присутньою, належним чином не повідомлені, направлення на його проведення та акт інспекційного відвідування особисто не отримував. Також вказує на те, що в матеріалах інспекційного відвідування відсутні документально підтверджені відомості, що особи, які зазначені в акті допущені до роботи позивачем без укладення трудового договору.

19 липня 2019 року представником відповідача подано до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що питання проведення перевірки суб`єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю від 26 квітня 2017 року № 295. При проведенні перевірки позивача та оформленні результатів перевірки, зокрема, при винесенні спірної постанови відповідач діяв у спосіб та в порядок передбачений спеціальним законодавством (а.с. 70-74).

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримали повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

05 травня 2018 року, ОСОБА_5 звернулася до Управління Держпраці у Закарпатській області із заявою про проведення перевірки у магазинах Секонд Хенд «Кіловка» у м. Ужгород, вул. Швабська, 57 та «Одяг з Європи» пр.. Свободи, 14 (біля обласної бібліотеки). Заява мотивована тим, що заявник пробувала влаштуватись до них на роботу, однак її не захотіли приймати на роботу з офіційним працевлаштуванням (а.с. 127).

07 травня 2018 року, Управління Держпраці у Закарпатській області видало наказ № 75 про проведення інспекційного відвідування, зокрема, на підставі заяви ОСОБА_5 (а.с. 75).

08 травня 2018 року, Управлінням Держпраці у Закарпатській області видано направлення № 374 про проведення інспекційного відвідування магазину «Одяг з Європи» за адресою: АДРЕСА_2 . Строк дії направлення з 21 травня 2018 року по 30 травня 2018 року (а.с. 135).

22 травня 2018 року, посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЗК193/216/ПД у зв`язку з відсутність об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (а.с. 100-102).

22 травня 2018 року, Управлінням Держпраці у Закарпатській області складено письмову вимогу № 20 з проханням надати до 29 травня 2018 року до 10:00 години для проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю завірені ксерокопії документів: свідоцтво про реєстрацію фізичної особи – підприємця або Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців; копію паспорта; особові картки типової форми № П-2; журнал з охорони праці, гігієни праці та протипожежної охорони; правила внутрішнього трудового розпорядку; трудові договори з найманими працівниками; накази на прийом працівників на роботу; повідомлення органів ДФС про прийом на роботу працівників; відомості про нарахування та виплату заробітної плати працівникам; накази про звільнення працівників (а.с. 103)

Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЗК193/216/ПД та письмова вимога від 22 травня 2018 року були надіслані на адресу позивача та повернулися на адресу відповідача з відміткою «такий адресат не проживає» (а.с. 104).

Однак, у матеріалах інспекційного відвідування відсутній опис надісланих документів рекомендованим повідомлення про вручення № 8801804265009.

29 травня 2018 року, посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК205/216/АВ.

Зокрема, вказаним актом зафіксовано, що в ході інспекційного відвідування, працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустив до виконання робіт з реалізації одягу, що були у вжитку громадян: ОСОБА_6 , неповнолітню ОСОБА_7 , громадянина ОСОБА_8 ОСОБА_9 та громадянку ОСОБА_10 без укладення з кожним з них трудового договору, чим порушив вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України. Крім того, даним актом зафіксовано, що на час проведення інспекційного відвідування був відсутній ФОП ОСОБА_1 (а.с. 93-98).

29 травня 2018 року, головним державним інспектором управління Держпраці в Закарпатській області надіслано на адресу позивача акт № ЗК205/216/АВ від 29 травня 2018 року у зв`язку з його відсутністю під час здійснення інспекційного відвідування (а.с. 124).

21 червня 2018 року, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за № ЗК 208/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-91, якою на підставіабзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП Українина ФОП Абед ОСОБА_11 накладено штраф у розмірі 446 760,00 грн. (а.с. 33-37).

Зокрема, вказаною постановою зафіксовано, що розглянувши справу про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування/невиїзного інспектування встановлено, що за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП Абед ОСОБА_11 , допустив до виконання робіт з реалізації одягу, що були у вжитку громадян: ОСОБА_6 , неповнолітню ОСОБА_7 , громадянина ОСОБА_12 та громадянку ОСОБА_10 , без укладення письмового трудового договору (а.с. 33-37).

19 липня 2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області складено припис про усунення виявлених порушень № ЗК205/216/АВ/П, яким позивача зобов`язано усунути вказані порушення в акті інспекційного відвідування до 30.07.2018. Про виконання цього припису у визначені в ньому строки слід надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за вказаною у ньому адресою (а.с. 137-138).

19 липня 2018 року, головним державним інспектором управління Держпраці в Закарпатській області надіслано на адресу позивача припис про усунення виявлених порушень № ЗК205/216/АВ/П (а.с. 139).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).

Так, у відповідності до статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності статті 259 частини 1 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

В силу положень пункту 6 та пункту 4 Положення Держпраці № 96, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 7 цього Положення № 96, Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У свою чергу Управління Держпраці у Закарпатській області є таким територіальним управлінням.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року. у справі № 826/8917/17 визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до статті 265 частини 2 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. За змістом статті 325 частини 1 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

А відтак, Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підлягала до застосування до 14 травня 2019 року.

Таким чином процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, на час виникнення спірних правовідносин, визначалася Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26 квітня 2017 року за № 295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі по тексту - Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю УкраїнитаЗакону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Вказаний перелік підстав є вичерпним та має бути підтверджений відповідними доказами.

Відповідно до абзацу 6 статті 3 Закону України № 877-V,державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Суд встановив, що 05.05.2018 р. до Головного управління Держпраці у Закарпатській області надійшла заява ОСОБА_5 , яка стверджує, що пробувала працевлаштуватися до позивача на роботу, однак останній відмовивсь оформити її офіційно на роботу. При цьому вказала, що інші працівники, як наслідок, також працюють не офіційно та не сплачують податки (а.с. 127).

Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 16.11.2016 року №1339 (далі - Порядок №1339) визначає процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній службі України з питань праці (далі - Держпраці) та її територіальних органах.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку № 1339 передбачено, що звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою під час особистого прийому або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії") чи письмовим (надісланим поштою або переданим громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства (у тому числі під час особистого прийому). Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядком №1339, громадяни України мають право звернутися до Держпраці та її територіальних органів відповідно до функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Пунктом 5 розділу І Порядку № 1339 звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Розділом ІІ Порядку № 1339 визначено порядок приймання, попереднього опрацювання та реєстрації звернень громадян.

Пунктами 5-6 Порядку № 1339 визначено, що звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону. У зверненні зазначаються прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано особою (групою осіб) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інформацію про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними.

Звернення, оформлене без дотримання вимог статті 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів з дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону. Копія такого звернення та другий примірник роз`яснення залишаються у справі підрозділу із роботи зі зверненнями громадян.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про звернення громадян" та пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 1339 встановлено, що письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Отже, не підлягають розгляду звернення оформлені без дотримання вимог статті 5 Закону України "Про звернення громадян"та анонімні звернення.

Відповідно до пункту 1 та 2 розділу ІІІ Порядку № 1339 звернення громадян підлягають розгляду керівництвом Держпраці та її територіальних органів відповідно до розподілу функціональних повноважень.

Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами Держпраці та її територіальними органами відповідно до резолюції спрямовується на об`єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз`яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів.

Таким чином, з наведеного слідує, що після отримання звернення відповідний орган проводить перевірку такого звернення на дотримання вимогстатті 5 Закону України "Про звернення громадян", яка містить вимоги, що у зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Суд встановив, що звернення від 05.05.2018 ОСОБА_5 , яке було скеровано до Головного управління Держпраці у Закарпатській області містило не всі обов`язкові реквізити, а саме не зазначено ім`я, по батькові заявника та не підписана заявником із зазначенням дати (а.с. 127).

У постанові від 16 січня 2018 року Верховний Суд у справі № 2а/1570/4582/11 (К/9901/924/18) зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України. Лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема, документальних позапланових невиїзних, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.

З огляду на викладені обставини, з врахуванням позиції Верховного Суду, суд вважає, що відповідач при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У той же час відповідно до пункту 6 абзацу 2 Порядку № 295, документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Однак, матеріали інспекційного відвідування відповідача, які надані суду, не містять жодного документу, який би свідчив про порушення ФОП Абед ОСОБА_11 вимог законодавства про працю станом на дату прийняття наказу № 75 від 07 травня 2018 року.

Крім того, 29 травня 2018 року, посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК205/216/АВ.

Судом встановлено, що при проведенні інспекційного відвідування було порушено пункт 16 Порядку № 295, яким передбачено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що під час інспекційного відвідування складено акт у відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої особи. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних причин не складався.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником, що визначено пунктом 20 Порядку № 295.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акту, пункт 24 Порядку № 295. Два примірники ату та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом про вручення. На примірнику акту та припису, що залишається в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів перевірки, що визначено п.26 Порядку № 295.

Однак, відповідачем припис на підставі акту № ЗК 205/216/АВ від 29 травня 2018 року, винесено 19 липня 2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області, яким позивача зобов`язано усунути вказані порушення в акті інспекційного відвідування до 30.07.2018. Про виконання цього припису у визначені в ньому строки слід надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за вказаною у ньому адресою (а.с. 137-138), що також свідчить про недотримання відповідачем при проведенні інспекційного відвідування вимог пп. 20, 24, 26 Порядку № 295.

Крім того, пункт 25 цього Порядку, визначає, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень. Як судом вже зазначалося, що 19 липня 2018 року, головним державним інспектором управління Держпраці в Закарпатській області внесено припис відносно, яким позивача зобов`язано усунути вказані порушення в акті інспекційного відвідування до 30 липня 2019 року, (а.с. 137-138).

Однак, Постанову про накладення штрафу в зв`язку із порушенням законодавства про працю винесено 21 червня 2018 року, що не припустимо за змістом Порядку № 295, яким керувався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, (а.с.33 - 37).

Статтею 3 абзацом 7 Закону України № 877-V,визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства.

У зв`язку з чим, суд констатує, що інспекційне відвідування позивача на підставі наказу № 75 від 07 травня 2018 року здійснено не на підставах та не у порядку, визначеному законом.

Таким чином у відповідача були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування, які б відповідали п.5 Порядку № 295, а відтак суд погоджується із доводами позивача, що висновки, викладені в акті інспекційного відвідування, не можуть слугувати підставою для винесення припису про усунення виявлених порушень, позаяк такі встановлені з порушенням законодавства.

29 травня 2018 року, посадовими особами управління Держпраці у Закарпатській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗК205/216/АВ.

Зокрема, вказаним актом зафіксовано, що в ході інспекційного відвідування, працівниками Управління Держпраці у Закарпатській області встановлено, що ФОП ОСОБА_1 допустив до виконання робіт з реалізації одягу, що були у вжитку громадян: ОСОБА_6 , неповнолітню ОСОБА_7 , громадянина ОСОБА_8 ОСОБА_9 та громадянку ОСОБА_10 без укладення з кожним з них трудового договору, чим порушив вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України. Крім того, даним актом зафіксовано, що на час проведення інспекційного відвідування був присутній ФОП ОСОБА_1 (а.с. 93-98).

Як вказує відповідач, вказаний Акт інспекційного відвідування підтверджує факт використання позивачем найманих працівників без оформлення трудового договору, однак суд вважає таке твердження помилковим, у зв`язку з наступним.

Відповідно до пункту 22 Порядку № 295 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про доручення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

Судом встановлено, що в матеріалах інспекційного відвідування містяться фото від 25 травня 2018 року (а.с. 105-106), однак суд критично оцінює дані докази, оскільки інспекційне відвідування здійснювалось 29 травня 2019 року.

Крім того, з наданих фото не можливо встановити, що дані особи виконували роботу з реалізації одягу.

У відповідності до статті 265 частини 2 абзацу 2 КЗпП України (норма, у відповідності до якої позивач був притягнутий до відповідальності), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Вказану норму законодавцем сконструйовано таким чином, що для того щоб настала відповідальність, у даному випадку фізичної особи-підприємця, необхідно два фактора: перший фактор - фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) (у спірному випадку) та другий обов`язковий фактор - виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків. Тобто лише при наявності цих двох обов`язкових факторів настає негативний наслідок до такої фізичної особи-підприємця - застосування штрафу у розмірі тридцятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Зі змісту наведених вище правових норм суд вбачає, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Зважаючи на суттєвість для суб`єкта господарювання наслідків державного контролю, Управління Держпраці мало забезпечити неухильне дотримання вимог законодавства при проведення перевірки, складанні акта про порушення, припису та постанови про накладення штрафу, чого в цьому випадку дотримано не було і порушення відповідачем порядку перевірки є достатньою підставою для скасування її наслідків.

Отже, досліджені судом докази та встановлені обставини справи свідчать про відсутність підстав для притягнення до відповідальності позивача за статтею 265 частиною 2 абзацом 2 КЗпП України.

З огляду на сукупність встановлених під час судового розгляду справи по суті обставин, суд прийшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови № ЗК/208/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-91 від 26 червня 2018 року відповідач не діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених чинним законодавством, а тому позовні вимоги у частині скасування постанови є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 4 468, 40 грн., що підтверджено квитанціями №0.0.1378767281.1 від 12.06.19 та № 0200720017, (а.с. 5, 45).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Білоцерковець Юлія Сергійовича до Управління Держпраці у Закарпатській області про скасування постанови - задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу № ЗК/208/8/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-91 від 26 червня 2018 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, буд. 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 4 468, 40 грн. (чотири тисячі чотириста шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

СуддяТ.В.Скраль