Рішення № 86456240, 18.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/12010/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гурін Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

2 грудня 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59705117 від 5 серпня 2019 року про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик Володимиром Вікторовичем, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем на підставі виконавчого напису №1836, виданого 12 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., 5 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП №59705117. Вказану постанову вважає протиправною з огляду на те, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна не мала права на відкриття виконавчого провадження, оскільки її виконавчим округом є м. Київ. Будь-яке майно у м. Києві у позивача відсутнє, а місцем проживання є м. Бердичів, тому у відповідача були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання та повідомленням (викликом) учасників справи на 18 грудня 2019 року на 15:00, та задоволено клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на адміністративний позов та третій особі строк для подачі заперечень.

У судове засідання, призначене на 18 грудня 2019 року на 15:00 позивач не прибула, електронною поштою надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі її представника. У заяві позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві (а.с.16).

Відповідач у судове засідання, призначене на 18 грудня 2019 року на 15:00 не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена вчасно та належним чином, про причини свого неприбуття суду не повідомила. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року у частині надіслання до суду відзиву на адміністративний позов не виконала.

Представник третьої особі у судове засідання, призначене на 18 грудня 2019 року на 15:00 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, про причини свого неприбуття суду не повідомив. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2019 року у частині надіслання до суду заперечень щодо суті заявлених вимог не виконав.

Зважаючи на викладене та керуючись приписами частини 3 статті 194, частини 9 статті 205, частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис №1836 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості в сумі 37259,05 грн (а.с.12). Як видно з виконавчого напису, зазначена сума була надана Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", який відступив право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" за кредитним договором №001-05888-220213 від 22 лютого 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" звернулося до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Леонідівни із заявою про примусове виконання рішення, у якій просило відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. про стягнення із боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 37259,05 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною постановою від 5 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження №59705117, з виконання виконавчого напису №1836, виданого 12 липня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованості у розмірі 37259,05 грн (а.с.9).

Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначає Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України №1404-VIII) у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону України №1404-VIII, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України №1404-VIII, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Частиною 1 статті 26 Закону України №1404-VII встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України №1404-VIII, у заяві про примусове виконання рішення стягувач, у відповідності до вимог частини 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Згідно з абзацом першим частини 2 статті 48 Закону України №1404-VIII, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Отже, виконавче провадження здійснюють органи державної виконавчої служби (державні виконавці) та у передбачених Законом України №1404-VII випадках приватні виконавці. Останні здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, й на підставі виконавчих написів нотаріусів. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи відносно фізичних осіб виключно у двох випадках: або за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника. Однією з підстав для відкриття виконавчого провадження є заява стягувача про примусове виконання рішення. У такій заяві стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Судом встановлено, що виконавчим округом відповідача є м. Київ. Таким чином, відповідач має право здійснювати примусове виконання рішень у межах м. Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.

Згідно з постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 29 серпня 2019 року встановлено, що згідно з відомостями, наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця щодо отримання боржником доходів, боржник отримує дохід у вигляді заробітної плати у виконавчому комітеті Бердичівської міської ради Житомирської області (код ЄДРПОУ 04053602), та постановлено звернути стягнення на доходи боржника у виконавчому комітеті Бердичівської міської ради Житомирської області (а.с.11).

Місце проживання та реєстрації ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

У виконавчому написі №1836 від 12 липня 2019 року вказано адресу місця проживання (реєстрації) ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (а.с.12).

Отже, при відкритті виконавчого провадження інформація про місце проживання за межами Києва була відома відповідачу.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України №1404-VII, у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Однак, відповідач всупереч вищезазначеній нормі при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Відповідно до частини 3 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів правомірність позовних вимог, а відповідач не довів, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 5 серпня 2019 року ВП №59705117 відповідає вимогам Закону України №1404-VIII, що підтверджено доказами, які перевірено судом, з огляду на зазначене позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , паспорт НОМЕР_1 , від 4 лютого 2000 року, виданий Богунським МРВ УМВС України у Житомирській області) до Приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяни Леонідівни (вул.Юрія Поправки, 6, оф.15, м.Київ-94, 02094), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" (Бульвар Вацлава Гавела, 6, м.Київ, 03126, код ЄДРПОУ 37616221) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59705117 від 5 серпня 2019 року про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного НОКО Колейчик Володимиром Вікторовичем, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін