
Дата документу 13.12.2019
Справа № 937/10007/19
Провадження № 1-кс/937/6644/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2019 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Т.М., за участі секретаря – Горбань Н.А., розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Костенка О.І. за погодженням із старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні Сисоєвим М.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Львове Бериславського району Херсонської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
по матеріалам кримінального провадження за № 62019080000000517від 08.11.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора – Сисоєва М.В.,
слідчого – Костенка О.І.,
підозрюваного – ОСОБА_1 ,
захисників – адвокатів Горішнього О.О., Сначова Ю.М., Душенко В.А.,
встановив:
В провадження слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Костенка О.І. за погодженням із старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні Сисоєвим М.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Територіальним управлінням ДБР у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 8 листопада 2019 року за № 62019080000000517 за фактом вимагання неправомірної вигоди посадовою особою Бериславського районного сектору УДМС України в Херсонській області, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було встановлено, що згідно наказу №319-кт від 18.11.2019 Голови ДМС України ОСОБА_1 призначено на посаду завідувача Бериславського районного сектору УДМС в Херсонській області (далі – Бериславський РС УДМС в Херсонській області).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» підрозділи Державної міграційної служби визнаються правоохоронними органами.
Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді завідувача Бериславського районного сектору УДМС України в Херсонській області, є працівником правоохоронного органу.
Так, ОСОБА_1 з метою одержання неправомірної вигоди за належне оформлення іноземцю ОСОБА_2 продовження строку перебування на території України та не здійснення заходів щодо депортації останньої із України, 25.10.2019 при особистій зустрічі з ОСОБА_3 у своєму робочому кабінеті, що знаходиться у м. Берислав по вул. Гоголя, 6, висунув вимогу щодо сплати йому в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 20000 гривень за продовження строків перебування ОСОБА_2 на території України, яка є матір`ю ОСОБА_3 .
У подальшому ОСОБА_1 , підтверджуючи свої наміри, створюючи умови, у яких ОСОБА_3 повинен сплатити ОСОБА_1 неправомірну вигоду, повторно зустрівся із ОСОБА_3 25.11.2019 у своєму кабінеті, де вказав Абдуллаєву про передачу йому коштів.
Далі ОСОБА_1 , реалізуючи свій умисел, 11.12.2019, близько 16 години, перебуваючи за кермом автомобіля «MERCEDES - BENZ» E 250 CDI державний номерний знак НОМЕР_1 , що знаходився за адресою: м. Берислав, вул. 1 Травня, 124, біля Бериславської центральної районної лікарні, одержав готівкові грошові кошти у сумі 20000 гривень від ОСОБА_3 у якості раніше обумовленої неправомірної вигоди, які ОСОБА_1 звернув на свою користь.
ОСОБА_3 , усвідомлюючи реальну можливість вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за порушення строків перебування в Україні із подальшою депортацією з використанням наданих йому службових повноважень, з метою недопущення вчинення щодо нього ОСОБА_1 незаконних дій, погодився передати неправомірну вигоду у розмірі 20000 грн, яку останній вимагав та отримав.
11.12.2019 на виконання вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_3 передав підозрюваному неправомірну вигоду у розмірі 20000 гривень та у подальшому ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
12 грудня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, тобто у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:
- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_3 про вчинене кримінальне правопорушення від 08.11.2019;
- протоколом затримання ОСОБА_1 від 11.12.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 08.11.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 25.11.2019;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 11.12.2019;
- протоколом обшуку транспортного засобу від 11.08.2019;
- протоколом обшуку службового приміщення від 11.08.2019;
- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.
Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:
ОСОБА_1 усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, у тому числи вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, а також з урахування того, що ОСОБА_1 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, – переховування від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, – незаконний вплив на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.
З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 зможе незаконними засобами впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.
Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, на думку слідства, є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.
Більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_1 під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв`язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_1 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.
У разі обрання слідчим суддею альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_1 злочину та майнового стану останнього, слідчий вважає за можливе та доцільне визначити розмір застави, який буде дорівнювати 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 грн.
У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі та додав, що запобігти зазначеним ризикам при застосуванні інших більш м`яких запобіжних заходів неможливо. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати до підозрюваного вищевказаний запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнав в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, зазначив, що його підставили. Просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, оскільки переховуватися не збирається та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином також не має на меті.
Захисники підозрюваного в судовому засіданні просили застосувати відносно підзахисного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, вважаючи цей запобіжний захід адекватним особі підозрюваного, оскільки він має постійне місце проживання та стійкі соціальні зв`язки, вважали, що ризики, про які зазначають слідчий з прокурором, нічим не підтверджені.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, його захисників, які висловили свої заперечення проти заявленого слідчим клопотання, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дане клопотання носить обґрунтований характер та підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62019080000000517, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 листопада 2019 року, копіями матеріалів кримінального провадження.
12 грудня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Як вбачається із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тому з метою уникнення відповідальності може умисно ухилятися від явки в органи досудового розслідування або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
На думку суду, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, так як при обранні особистого зобов`язання та домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, але враховуючи тяжкість вчиненого злочину, санкцією якого передбачене покарання у виді позбавлення волі, є ризик того, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, слід застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, підозру у вчиненні тяжкого корупційного злочину, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Еостенка О.І. за погодженням із старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні Сисоєвим М.В., про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя строком на 60 днів - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Запорізькому СІЗО-10 на строк 60 днів.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 11 грудня 2019 року з 21 год. 51 хв.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 09 лютого 2020 року до 21 год. 51 хв.
Одночасно визначити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 153680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, в призначенні платежу вказати ПІБ підозрюваного, зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
-не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 09 лютого 2020 року до 21 год. 51 хв.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя:
Судове рішення № 86450831, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 13.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 937/10007/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: