Ухвала суду № 8645010, 25.02.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий в 1 інстанції Папазова Г.П.

Суддя-доповідач Старосуд М.І.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2010 року справа № 2а-6803/09/0570

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Ханової Р.Ф.,Василенко Л.А.

при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.

за участю

представника позивача Гладкової Л.М.

представника відповідача Колосової Ж.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від

по адміністративній справі 21 липня 2009 року

№ 2а-6803/09/0570 за позовом державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.08 р. № 0000471530/0 та спонукання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про скасування частково податкове повідомлення-рішення від 11.06.08р. №0000471530/0 та спонукання до вчинення певних дій.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що Макіївською обєднаною державною податковою інспекцією було необґрунтовано нараховані штрафні санкції. По декларації за лютий 2008р. позивачем самостійно заявлено податкових зобовязань з податку на додану вартість 6 552 147,00 грн., заборгованість з урахуванням фактично сплачених та переплачених сум складає 1 550 686,48 грн. Платіжним дорученням №667 від 30.05.2008р. позивачем сплачена сума 1247 239,00 грн. за призначенням платежу ПДВ в держбюджет по строку 31.05.2008р. по декларації за квітень 2008р. Відповідачем не враховано призначення платежу, що вказано в платіжному дорученні № 667 від 30.05.2008р., а зараховано в погашення заборгованості по декларації позивача з ПДВ за лютий 2008р. Кошти сплачені ДП «Макіїввугілля» платіжним дорученням № 672 від 30.05.2008р. у сумі 250 000,00 грн. за призначенням платежу ПДВ до держбюджету по строку 31.05.2008р., відповідачем спрямовані у рахунок погашення пені у розмірі 160 500,00 грн.

Вважає, що у податкового органу відсутні правові підстави самостійно, без згоди платника податків, спрямувати перераховані останнім грошові кошти на інші цілі, ніж вказані у платіжному документі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року по справі № 2а-6803/09/0570 позовну заяву задоволено повністю, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 11.06.2008 року №0000471530/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 243 480 грн. 45 коп.; зобовязано Макіївську обєднану державну податкову інспекцію внести зміни до облікової картки платника податку на додану вартість - ДП «Макіїввугілля», а саме виключити із картки особового рахунку з податку на додану вартість платника податків кошти в сумі 160 500,00 грн., що направлені на погашення пені, та направити їх на погашення заборгованості з податку на додану вартість.

На зазначену постанову суду, податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову з тих підстав, що судом винесене немотивоване за своїм змістом рішення, так як наявність податкового боргу передбачає погашення податкових зобовязань у порядку черговості їх виникнення, що і визначено Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Апелянт посилається на п.п.16.3.3. п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», де зазначено - якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не зазначає її окремим платіжним дорученням, то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини) та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини) та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його позивних вимог.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано з додержанням вимог процесуального та матеріального закону, з огляду на що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» (ЄДРПОУ 32442295) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.04.2003 року, про що йому було видане свідоцтво про державну реєстрацію, перебуває на обліку в Макіївської обєднаної державної податкової інспекції.

10.06.2008р. відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Державного підприємства «Макіїввугілля» з питань своєчасної сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Перевіркою встановлено порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.00 р. №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по сплаті з податку на додану вартість у сумі 1 308 622,66 грн. з затримкою більш 60 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. В зв'язку з порушенням законодавства до позивача застосовані штрафні санкції на суму 261 724,53 грн. та винесене податкове повідомлення-рішення від 11.06.08р. №0000471530/0 на суму 1308622,66 грн.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, в платіжному дорученні від 30.05.2008р. № 667 було призначення платежу «ПДВ у держбюджет по строку 31.05.2008р. Декларація за квітень 2008р.»; в платіжному дорученні № 672 призначення платежу «ПДВ у держбюджет по строку 31.05.2008р. погашення за графіком (між сторонами укладений договір про розстрочення податкових зобовязань від 28.03.2008р. та прийнято рішення податкового органу № 52/24-113 від 28.03.2008р. про надання розстрочення сплати податкових зобовязань).

Відповідно до ст.2 КАСУ, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні ” , зокрема ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій, у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Підпункт 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 передбачає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні. Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Разом з цим, ця норма взагалі не визначає коло осіб на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами з питань оподаткування. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган не мав права змінювати призначення платежу за платіжними дорученнями від 31.03.2008р. № 359, № 418 (ПДВ в держбюджет по строку 01.04.2008р. Декларація за лютий 2008р.), від 30.05.2008р. №667, №672 (ПДВ у держбюджет по строку 31.05.2008р. Декларація за квітень 2008р.). Тому застосування податковою інспекцією штрафної санкції за вказаними платіжними дорученнями у сумі 261 724,53 грн. є протиправним.

Відповідно до пункту 3.8 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. № 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976) реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях платників податків, відповідач змінюючи напрямок платежу діяв з перевищенням повноважень, наданих йому чинним законодавством України, необґрунтовано та неправомірно.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі надані позивачем докази, правомірно застосував норми матеріального права, тому рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року по справі № 2а-6803/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року по справі № 2а-6803/09/0570 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її виготовлення в повному обсязі з 01.02.2010 року.

Головуючий

Судді