Ухвала суду № 86446827, 19.12.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4964/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі - Матіко Я.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.10.2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірвання договору позики,-

В С Т А Н О В И В :

18.10.2019 р. Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області постановив заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірвання договору позики.

29.11.2019 р. до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 18.10.2019 р., яка мотивована тим, що про час і місце розгляду справи вона не була належним чином повідомлена і докази на які вона посилається мають істотне значення по справі. Про судовий розгляд та наявність судового рішення вона дізналася лише 20.11.2019 року із повідомлення укрпошти. Стверджує, що судом не вжито всіх законних методів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, жодної ухвали та судової повістки відповідач не отримував.

04.12.2019 року ухвалою судді прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі та призначено судове засідання по такій на 13 год. 15 хв., 19.12.2019 р.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлялися своєчасно і належним чином про день і час судового розгляду, однак їх не явка, відповідно до ч.1 ст. 287 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду.

Дослідивши зміст поданої ОСОБА_1 заяви та матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Водночас, ч. 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, підставою для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку є наявність в сукупності двох умов.

У матеріалах справи міститься інформація, відповідно до якої, відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи шляхом направлення на його адресу судових викликів та шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на веб-порталі Судової влади (а.с. 25, 42), тобто відповідач належним чином був повідомлений про день і час розгляду справи.

У матеріалах справи наявна заява відповідачки ОСОБА_1 від 30.08.2019 року про відкладення розгляду справи, призначеної на 02.09.2019 року, так як представник відповідача знаходиться у відрядженні. З урахуванням даних обставин, суд повторно призначив справу до розгляду у судовому засіданні на 10.10.2019 року та на 18.10.2019 року, про що сповіщав відповідачку ОСОБА_1 , але відповідач не знайшов необхідним отримати поштову кореспонденцію, а тому повідомлення суду повернулося з відміткою за закінченням терміну зберігання. (а.с.44) Таким чином, відповідач, достовірно знаючи, що відносно неї у суді є і розглядається позовний матеріал не цікавилася цими обставинами. ЇЇ примусило прийти до суду тільки рішення суду. Тільки тоді відповідач вирішив звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення.

Що стосується тверджень відповідача про різне місце її проживання, то як слідує з матеріалів справи, поштова кореспонденція відправлялася на адресу відповідачки : м. Ужгород, Наб. Незалежності , 22, за яким відповідачка і отримала особисто копію заочного рішення суду, чим стверджується той факт, що ОСОБА_1 не бажала приймати участі у розгляді справи. (п.в.8800021815000).

Таким чином, суд вважає, що відповідач будучи належним чином повідомленим про день і час слухання справи, повторно, без поважних причин, не з`явився на виклик суду та не повідомив суд про причини своєї неявки.

Разом з цим, при винесенні заочного рішення судом, досліджувались та приймались до уваги всі обставини та докази по справі, а в заяві про перегляд заочного рішення суду не наводяться доводи, не надаються докази, а також відсутні посилання на докази, якими б відповідач обґрунтовував свої заперечення проти вимог позивача, що могли б вплинути на зміст прийнятого судом заочного рішення.

Частиною 3 статті 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином, за відсутності належних доказів поважності причин неподання до судового розгляду відзиву та заперечень на позовну заяву, а також відсутності посилань на такі докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку, не має.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 284-288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18.10.2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розірвання договору позики - залишити без задоволення.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий Малюк В.М.