Рішення № 86445440, 05.12.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

05.12.2019 227/4643/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Кошлі А.О.,

за участю секретаря судового засідання Овчиннікової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту перебування члена сім`ї на утриманні свого чоловіка (ЄУНСС № 227/4643/19),-

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Добропільського об`єднаного УПФУ Донецької області про встановлення факту перебування на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 та сумісного з ним проживання. Позивач в обґрунтування позову зазначила, що вона з ОСОБА_2 перебуває в офіційному шлюбі та постійно мешкали однією сім`єю та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 . Після початку бойових дій та проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, разом виїхали до м. Білозерське Донецької області, де вона зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 . Під час спільного проживання подружжя отримували пенсію, яка була для них єдиним видом доходу. Пенсія чоловіка позивача була значно вищою за пенсію самого позивача - 1725,48 грн. порівняно з 5000 грн., відповідно. Тобто, основним і постійним джерелом засобів до існування позивача були доходи її чоловіка. При зверненні до Добропільського об`єднаного УПФУ Донецької області із заявою про переведення з одного виду пенсії (за віком) на інший (у зв`язку з втратою годувальника) згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу було відмовлено, оскільки відсутні документи, що засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 .Встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні чоловіка необхідне позивачу для оформлення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, тому звернулась до суду з вказаною заявою.

20 листопада 2019 року в.о. начальника Добропільського об`єднаного УПФУ Донецької області Пітик Н. надав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до п.2.11 Порядку 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», документи, що свідчать про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, є довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», тобто позивачем ОСОБА_1 не надано документів, що засвідчують факт перебування нею на утриманні померлого годувальника, тому просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи належним чином була повідомлена. Надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, позов підтримує.

Представник відповідача Добропільського об`єднаного УПФУ Донецької області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином був повідомлений. Звернувся до суду з клопотання про розгляд справи без участі представника управління, проти позовної заяви заперечує.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06 липня 1974 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, що підтверджується відповідною копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 06 липня 1974 року. (а.с.6)

Чоловік позивача, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить долучена до матеріалів справи копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 27 липня 2018 року. (а.с.8)

Із долученої до матеріалів справи копії довідки №0000569231 від 02 липня 2018 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було взято на облік, як внутрішньо переміщену особу, яка постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , і перемістилася з тимчасово окупованої території за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 . (а.с.5)

Факт проживання позивача спільно зі своїм чоловіком на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується актом від 25 жовтня 2019 року, який складений та підписаний депутатом Білозерської міської ради та сусідами. (а.с.9)

Відповідно до статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Беручи до уваги, що позивач разом зі своїм чоловіком на день його смерті проживали за однією адресою: АДРЕСА_2 , суд вважає, що позовна вимога щодо встановлення факту сумісного проживання разом з чоловіком ОСОБА_2 на день його смерті, є обґрунтованою, доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту перебування позивача на утриманні померлого чоловіка, суд виходить з наступного.

Рішенням Добропільського об`єднаного УПФУ Донецької області №10 від 09 вересня 2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника, оскільки відсутні документи, що засвідчують факт перебування на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 (а.с.10)

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.95 року, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зазначено що постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї.

Цей факт може бути встановлений судом у разі відсутності документа про його підтвердження, виданого органами виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, виконкомами сільських і селищних рад, іншими організаціями.

До заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, в якій зазначається мета цього встановлення, можуть надаватися: документи, які свідчать про те, що заявник є членом сім`ї померлого (крім спадкування за ч. 2 ст. 1265 ЦК утриманцю не потрібно доводити, що він є членом сім`ї померлого) - копія свідоцтва про шлюб, народження, усиновлення тощо; копія свідоцтва про смерть годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону.

Згідно п. 1 ч. 2 цієї статті, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

За частиною 2 ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 2.3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Підпунктом 9 п. 2.3 розділу ІІ Порядку передбачено, що також надається документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Згідно п. 2.11 розділу ІІ Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

З довідки Добропільського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 13 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію, розмір якої з жовтня 2017 року по березень 2018 року включно склав 9858,93 гривень.

Як зазначила позивач у своїй позовній заяві, що пенсія ОСОБА_2 на момент його смерті значно перевищувала розмір її пенсії, тому є підстави вважати, що остання перебувала на утриманні померлого чоловіка.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт перебування позивача на утриманні померлого є доведеним, оскільки встановлено, що позивач спільно проживала зі своїм чоловіком до дня його смерті та при порівнянні доходів померлого чоловіка та позивача згідно наданих матеріалів, вбачається, що розмір пенсійних виплат останньої значно менший за пенсію померлого, тому є підстави вважати, що позивач перебувала на утриманні свого чоловіка до дня його смерті.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що вимоги позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні свого чоловіка та сумісного з ним проживання доведені, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 2, 10, 12, 13, 27, 81, 82, 89, 141, 211, 258-259, 263, 265, 268, 273, 293, 315, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця проживання:АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (адреса місцезнаходження: Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, код ЄДРПОУ 37755477) про встановлення факту перебування члена сім`ї на утриманні свого чоловіка - задовольнити.

Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, разом з її чоловіком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем м. Донецьк, на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановити факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Донецьк, на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Донецьк, на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення шляхом подання скарги до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.О.Кошля

05.12.2019