Ухвала суду № 86438439, 18.12.2019, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"18" грудня 2019 р. Справа № 924/1293/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., розглянувши матеріали

за позовом ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод", с.Старокостянтинів

до ОСОБА_1 , с.Волиця Керекешина, Старокостянтинівського району, Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , с.Волиця Керекешина, Старокостянтинівського району, Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТОВ "АВЕНА", м.Київ

про визнання недійсним Договору задоволення вимог іпотекодержателя зареєстрованого в реєстрі за №1379 від 09.08.2017р.

Представники сторін: не викликались

Суть:

Ухвалою суду від 12.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

17.12.2019р. від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо нерухомого майна, а саме магазин «Хліб», загальною площею 128,7 кв.м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 ;

Накласти арешт на нерухоме майно - магазин «Хліб», загальною площею 128,7 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 1.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що зазначені заходи забезпечення позову є необхідними для ефективного захисту та поновлення його порушених прав, спрямованих на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши подану заяву, зазначає наступне:

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивач посилається на та те, що зазначені заходи забезпечення позову є необхідними для ефективного захисту та поновлення його порушених прав, спрямованих на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Судом враховується, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Твердження позивача, що невжиття заходів забезпечення позову в майбутньому утруднить чи зробить виконання рішення суду неможливим, на думку суду не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

З поданих заявником матеріалів судом встановлено, що останні (витяг з ЄДР ЗАТ «Старокостянтинівський хліозавод»; Договір задоволення вимог іпотекодержателя за № 1379 від 09.08.2017р.; Іпотечний договір за № 4144 від 16.11.2007р.; Договір про відступлення прав вимоги № 45-Ф від 01.09.2016 р.; Договір про відступлення прав за Іпотечним договором від 01.09.2016р., зареєстрованого в реєстрі за № 2189; Рішення по справі № 4/2023-10 від 31.01.2011р.; Рішення по справі № 924/348/19 від 09.09.2019 р.; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 155401399 від 07.02.2019 р.; Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 155383998 від 07.02.2019 р.) не містять будь-яких доказів на підтвердження причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надається.

Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем у поданій заяві про забезпечення позову здійснюється посилання на Цивільно процесуальний кодекс України, що не відповідає господарському судочинству.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 78, 79, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод", с.Старокостянтинів про забезпечення позову від 17.12.2019р. відмовити.

Відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня набрання законної сили ухвали.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України.

Ухвалу підписано 18.12.2019р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим. (реком. з повід):

1- до справи

2- позивачу - 31100, ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод", с.Старокостянтинів, вул.Михайла Стельмаха, буд.2;

3- позивачу - 31100, ЗАТ "Старокостянтинівський хлібзавод", м.Київ, пров.Охтирський, б.3, офіс 201/3;