Рішення № 86437711, 19.12.2019, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 912/3223/19

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В. за участю секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/3223/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех", 52001, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт.Слобожанське, вул.Василя Сухомлинського, буд.48 Б

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт", 25006, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Тараса Карпи, буд 84, кімната 411

простягнення 117 329,37 грн

за участю представників:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

1. Короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" про стягнення 117 329,37 грн, з якої 70 000,00 грн - сума основного боргу; 22 731,01 грн - пеня; 24 598,36 грн - відсотки річних, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договоромпоставки 33-04 Ш/ОП/19 від 11.01.2019 в частині оплати за поставлений товар.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Ухвалою від 19.11.2019р. суд відкрив провадження у справі № 912/3223/19, ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.12.2019 о 10:00 год.

Ухвалою від 12.12.2019р. суд відклав розгляд справи на 19.12.2019р. о 12:00 год. з огляду на відсутність відомостей щодо отримання ухвали суду від 19.11.2019р. позивачем та з метою забезпечення судом реалізації прав сторін, а саме надання можливості відповідачу надати відзив на позовну заяву, а позивачу відповідь на відзив.

Позивач та відповідач не скористались правом на участь представників у судовому засідання 19.12.2019р.

Разом з тим, суд дішов висновку, що перешкоди для розгляду справи по суті у суду відсутні, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду від 19.11.2019р. відповідачем отримано 26.11.2019р, що свідчить про те, що відповідач мав достатньо часу для надання відзиву на позовну заяву, враховуючи, що ухвалою від 12.12.2019р. суд відклав розгляд справи на 19.12.2019р. о 12:00 год. з метою надання сторонам подати заяви по суті спору.

Суд також відстежив на сайті Укрпошти поштове відправлення (ухвалу суду від 12.12.2019) та встановив, що остання отримана відповідачем 17.12.2019р., що свідчить про сповіщення відповідача судом про час та місце проведення судового засідання, яке відкладено на 19.12.2019 о 12:00 год.

Позивачеві ухвали суду по справі № 912/3223/19 направлялись на юридичну адресу, яка також зазначена в укладеному між сторонами договорі, а саме: 52001, Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, смт. Слобожанстке, вул. Василя Сухомлинського, 48 Б.

Крім того, позивач про судове засідання 19.12.2019 о 12:00 год. повідомлений телефонограмою № 2863 від "17" грудня 2019 р., яку прийняв заступник директора з юридичних питань Осінніков К.В.

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Отже, суд дійшов висновку, що сторони не скористалися наданим їм правом на участь представників в судовому засіданні.

Суд також зауважує, що відповідач не скористався правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. відзив, заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін, оскільки судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, справу розглянуто в розумні строки, критеріями чого є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Антоненков та інші проти України", заява №14183/02, §41).

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

Нормою ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

4. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі

Враховуючи предмет та підстави позову, до обставин, які є предметом доказування у справі, належать: наявність правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача по суті спору, наявність факту прострочення грошових зобов`язань Відповідача, доведеність суми боргу та наявність правових підстав для застосування до Відповідача відповідальності за порушення грошових зобов`язань по суті спору.

5. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі

Позивачем на підтвердження наявності правових підстав для виникнення грошових зобов`язань відповідача по суті спору надано: копію Договору поставки №34-04 Ш/ОП/19 від 11.01.2019, копію видаткової накладної №13931 від 11.04.2019, копію довіреності №48 від 11.04.2019, копії платіжних доручень № 1371 від 25.07.2019 на суму 30 000,00 грн, №1346 від 16.08.2019 на суму 32 000,00 грн, №1342 від 27.08.2019 на суму 30 000,00 грн, копія претензії про сплату боргу від 30.07.2019 №30/02 з додатками та доказами направлення на адресу відповідача, розрахунок пені та відсотків річних.

6. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів

11.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (Покупець) укладено Договір поставки №34-04 Ш/ОП/19 (далі - Договір, а.с. 15-16), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити шини на транспортні засоби, які надалі іменуються "Товар".

Згідно пункту 1.2. Договору вид Товару, номенклатура, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, загальна вартість партії відображаються у видатковій накладній.

Поставка Товару Покупцеві здійснюється на умовах DDP: 27444, Кіровоградська область, Знам`янський район, с. Суботці, вул. Кар`єрна, буд. 1 (або найближче відділення Інтайм чи Нової Пошти), згідно з вимогами "ІНКОТЕРМС" (редакція 2010р.) впродовж 3-х робочих днів, з дня надходження заявки на поставку товару, при наявності товару на складі Продавця, а при відсутності необхідного товару на складі Продавця - в інший узгоджений Сторонами строк (пункт 2.1. Договору).

Приймання Товару відбувається шляхом підписання Сторонами видаткової накладної (пункт 2.2. Договору).

Відповідно д пункту 3.1. Договору загальна сума Договору складає суму всіх видаткових накладних, підписаних на підставі даного Договору.

Ціна на Товар є договірною і відображається у видатковій накладній (пункт 3.2. Договору).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що умови платежу за Товар - відстрочення платежу.

Платіж за Товар здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної в сумі, зазначеній у видатковій накладній. Платіж здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Сторони мають право продовжити відстрочення платежу шляхом підписання письмової угоди до даного Договору (пункт 5.2. Договору).

Відповідно до пункту 10.2. Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до виконання Сторонами всіх зобов`язань за цим Договором.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Виконуючи умови Договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" поставлено відповідачу Товар - шини 29.5R25-ТВ516**L-3Т1, кількістю 2 шт. та загальною вартістю 162 000,00 грн, що підтверджується копією видаткової накладної №13931 від 11.04.2019 (а.с. 17), яка містить підписи повноважних представників позивача та відповідача, а також відбитки печаток Продавця та Покупця товару.

Відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 92 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №1371 від 25.07.2019 на суму 30 000,00 грн, №1346 від 16.08.2019 на суму 32 000,00 грн, №1342 від 27.08.2019 на суму 30 000,00 грн (а.с. 19-21).

Як вбачається з матеріалів справи, оплату за поставлений товар відповідач здійснив після звернення позивача з претензією №30/02 від 30.07.2017 (а.с. 22-30).

Таким чином, основна сума боргу після часткової оплати становить 70 000,00 грн. Проте, у порушення взятих на себе зобов`язань та умов договору, відповідач кошти за отриманий товар за спірною накладною не сплатив.

Отже, матеріалами справи підтверджується поставка відповідачеві товару. Проте, відповідачем не повністю здійснено оплату поставленого товару.

Враховуючи умови п. 5.2 Договору та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність за останнім заборгованості.

Доказів перерахування цієї суми на користь позивача відповідачем до господарського суду не подано. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у разі прострочення здійснення оплати за Товар Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Якщо прострочення оплати Товару становить більше 5 (п`яти) робочих днів, Покупець додатково зобов`язаний сплатити проценти за користування грошовими коштами в розмірі 40% річних від загальної заборгованості за цим Договором за весь період прострочення.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати за отриманий товар позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 22 731,01 грн, а саме:

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 26.04.2019 по 25.07.2019 - 2612,05 грн;

- на суму заборгованості 32 000,00 грн за період з 26.04.2019 по 16.08.2019 - 3 441,97грн;

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 26.04.2019 по 27.08.2019 - 3 534,25 грн;

- на суму заборгованості 70 000,00 грн за період з 24.04.2019 по 11.11.2019 - 13 142,74 грн.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем (а.с. 11-13), господарським судом встановлено що позивачем не вірно визначено періоди нарахування пені, а саме не враховано, що оплати за отриманий Товар були здійсненні відповідачем 25.07.2019, 16.08.2019, 27.08.2019, що підтверджується платіжними дорученнями №1371 від 25.07.2019 на суму 30 000,00 грн, №1346 від 16.08.2019 на суму 32 000,00 грн, №1342 від 27.08.2019 на суму 30 000,00 грн (а.с. 19-21).

Отже, правильними періодами для нарахування пені буде:

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 26.04.2019 по 24.07.2019 - 2 584,11 грн;

- на суму заборгованості 32 000,00 грн за період з 26.04.2019 по 15.08.2019 - 3 412,16 грн;

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 26.04.2019 по 26.08.2019 - 3 506,30 грн.

Крім того, як вбачається з розрахунку позивача, останнім нараховано пеню на суму заборгованості 70 000,00 грн за період з 24.04.2019 по 11.11.2019. Разом з тим, відповідно до пункту 5.2. Договору платіж за Товар здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної в сумі, зазначеній у видатковій накладній. Видаткова накладна №13931 на суму 162 000,00 грн підписана сторонами 11.04.2019. Отже останнім днем виконання зобов`язання з оплати є 25.04.2019, а строком з якого починається відповідальність за неналежне виконання зобов`язання є 26.04.2019.

Господарський суд також враховує норми частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже правильним періодом для нарахування пені на суму заборгованості 70 000,00 грн буде з 26.04.2019 по 26.10.2019 - 12 053,42 грн.

Враховуючи зазначене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 21 555,99 грн пені. В іншій частині господарський суд відмовляє.

Позивачем також заявлено до стягнення з позивача 24 598,36 грн відсотків річних на підставі пункту 6.2. Договору, а саме:

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 25.07.2019 у розмірі 2 663,01 грн;

- на суму заборгованості 32 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 16.08.2019 у розмірі 3 612,05 грн;

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 27.08.2019 у розмірі 3 747,95 грн;

- на суму заборгованості 70 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 11.11.2019 у розмірі 14 575,34 грн.

Перевіривши розрахунок 40 % річних господарський суд враховує, що позивачем не вірно визначено періоди нарахування 40% річних, а саме не враховано, що оплати за отриманий Товар були здійсненні відповідачем 25.07.2019, 16.08.2019, 27.08.2019.

Правильними періодами для нарахування 40 річних буде:

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 24.07.2019 у розмірі 2 630,14 грн;

- на суму заборгованості 32 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 15.08.2019 у розмірі 3 576,99 грн;

- на суму заборгованості 30 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 26.08.2019 у розмірі 3 715,07 грн;

- на суму заборгованості 70 000,00 грн за період з 06.05.2019 по 11.11.2019 у розмірі 14 575,34 грн.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 24 497,54 грн відсотків річних. В іншій частині господарський суд відмовляє.

7. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За договором поставки, згідно приписів ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно положень ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 193, 202 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ч. 2 ст. 193, ст. 216, 218 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

В силу положень ст. 625 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання незалежно від того, чи передбачено таке право умовами договору.

8. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття вірогідності доказів. Так, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Так, надані позивачем докази щодо поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" товару та неоплата поставленого товару у повному розмірі, не спростовані відповідачем. Докази оплати поставленого товару у повному розмірі в матеріалах справи відсутні. У зв`язку з цим, а також враховуючи наведені вище норми чинного законодавства, ці докази визнаються судом належними та допустимими для визначення суми грошових зобов`язань відповідача та його заборгованості за Договором поставки та стягнення штрафних санкцій та відсотків річних.

9. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику

Викладено в п.6 рішення.

10. Чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач неналежним чином виконував взяті на себе грошові зобов`язання з оплати отриманого товару, що стало підставою для звернення Позивача до суду.

11. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування

Зазначені обставини у справі відсутні.

12. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору

Відповідач не виконав свої договірні (майново-господарські) зобов`язання перед позивачем з оплати отриманого товару, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт"заборгованості є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

За правилами пункту 2 частини 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Знам`янський граніт" (25006, м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84, кімн. 411, ідентифікаційний код 32315888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Альфатех" (52001, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48 Б, ідентифікаційний код 37383046) заборгованість у розмірі 116 053,53 грн, з якої 70 000,00 грн сума основного боргу, 21 555,99 грн пеня, 24 497,54 грн відсотки річних, а також 1740,80 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія-10" (09053, Київська обл.,Сквирський район, с.Горобіївка, бульвар Сквирський, буд.1-А), Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул.Соборна, буд.22, кв.103).

Повне рішення складено 19.12.2019.

Суддя Т. В. Макаренко

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.