Рішення № 86427731, 12.12.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4768/19

пр.№ 2/464/1615/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

12.12.2019 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого – судді Горбань О.Ю.

при секретарі судових засідань Бігун Ю.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Синьовського Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Львівська міська рада про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом – квартирою АДРЕСА_1 .

Обґрунтовує позов тим, що вона у згаданій квартирі зареєстрована і проживає з 1994 року, разом з нею зареєстровані, але не проживають відповідачі - син позивача ОСОБА_3 , онука ОСОБА_4 . Вказує, що відповідачі за вказаною адресою не проживають, протягом тривалого часу, не приймають будь-якої участі в утриманні квартири, на теперішній час місце їх фактичного проживання встановити неможливо, ОСОБА_3 проживає в Росії, намірів повертатись у помешкання не висловлював, перешкод у користуванні квартирою відповідачам ніхто не чинить, з онукою вона не спілкується. Просить в судовому порядку захистити її порушене право і визнати відповідачів такими, що втратили право користування вказаним житловим приміщенням.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить врахувати, що комунальні послуги нараховуються на кількість осіб, зареєстрованих у квартирі, відповідачі свідомо обрали інше місце проживання, з позивачем не спілкуються, не несуть витрат по житлово-комунальним платежам, речей відповідачів у квартирі немає.

Представник третьої особи Львівської міської ради Синьовський Б.В. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, вважає,що позивачем не доведено поважність непроживання відповідачів, а визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням призведе до порушення їх житлових прав.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені відповідно до цивільно-процесуального законодавства, відзив на позов не подали. Виклик відповідачів здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд зі згоди представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

Заслухавши учасників судового процесу, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані позивач і відповідачі. Квартира неприватизована, є власністю Львівської міської ради. (а.с.12)

З копій актів, складених комісією в складі майстрів по експлуатації житлового фонду ТОВ «Стимул –Сихів» від 21.03.2019, 10.05.2019, 05.08.2019 вбачається, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем реєстрації не мешкають (а.с. 13,14,15). Долучені копії актів сумніву у суду не викликають.

Допитана у суді свідок ОСОБА_5 , мешканка квартири АДРЕСА_3 , яка підписала вищенаведені акти, пояснила, що у квартирі АДРЕСА_4 проживає лише позивач, її син і онука, котрі є відповідачами по справі не проживають у спірній квартирі протягом декілька років.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст.9 Житлового кодексу Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем – житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Встановлено, що між сторонами виникли житлові відносини щодо захисту права користування житловим приміщенням шляхом втрати такого права наймачем і його донькою, у зв`язку з їх тимчасовою відсутністю, які регулюються нормами статей 71, 72 Житлового кодексу Української РСР.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців; якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Згідно з ст. 72 цього Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Отже, згідно вимог статтей 71, 72 ЖК Української РСР є підстави вважати, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц.

Таким чином, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи,суд погоджується з доводами представника позивача про відсутність підстав для збереження за відповідачами житлового приміщення. На переконання суду, реєстрація відповідачів у спірній квартирі створює позивачу перешкоди у реалізації належних їй прав, у зв`язку з чим вказане порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, встановлено, щовідповідачі добровільно залишили зареєстроване місце проживання, не проживають у квартирі понад шість місяців; жодних поважних причин відсутності відповідачів за вказаною адресою судом не встановлено; відповідачі не несуть жодних обов`язків по сплаті комунальних платежів, фактично втратили інтерес до вказаного житла понад визначені законодавцем терміни. Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог судовий збір у розмірі 1536,80 грн. підлягає стягненню з відповідачів в користь позивача.

На підставі ст.с. 71,72, 163 ЖК УРСР та керуючисьст.ст. 12, 19, 81, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 768,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Сихівським районним судом м.Львова за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа:Львівська міська рада, м.Львів, пл.Ринок,1, ЄДРПОУ 04055896.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2019.

Суддя О.Ю.Горбань