Рішення № 86427501, 10.12.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2019 справа № 914/1403/16

За позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства «Львівдах» , м. Львів,

про: стягнення суми основного боргу в розмірі 1’ 427’ 039,21 грн., пені у розмірі 469221,39 грн., 3% річних у розмірі 16142,56 грн.

Суддя Козак І.Б.

При секретарі Пришляк Ю.-М.В.

Представники:

Прокурор: Леонтьєва Н.Т.,

Від позивача: не з`явився,

Від відповідача: Решота В.В. – представник (ордер №1009756 від 06.12.2019р.).

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства «Львівдах» про стягнення 1’ 427’ 039,21 грн., пені у розмірі 469221,39 грн., 3% річних у розмірі 16142,56 грн.

17.07.2019 на адресу суду надійшло клопотання судового експерта вх.№29722/19 про погодження термінів проведення експертизи та надання додаткових документів, необхідних для її проведення. Зокрема, експерт просив надати для проведення судової експертизи такі документи: Первинні документи, а саме, копії платіжних доручень, які відображають господарські операції за договором №37 від 01.12.2015р.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області від 20.09.2019р. №475 у зв`язку з досягненням суддею Пазичевим В.М. 65 років та припиненням повноважень судді призначено повторний автоматизований розподіл справи №914/1403/16, справу передано для розгляду судді Козак І.Б.

Листом від 30.09.2019р. суддя Козак І.Б. звернулася до судового експерта з проханням повернути матеріали справи №914/1403/16 до Господарського суду Львівської області.

07.10.2019.2019р. на адресу суду повернулися матеріали справи №914/1403/16. Ухвалою суду від 10.10.2019р. поновлено провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 05.11.2019р. Ухвалою суду від 03.12.2019р. закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 10.12.2019р.

Позиція прокурора.

Прокурор в судове засідання 10.12.2019р. з`явився, позовні вимоги підтримав, просить стягнути з відповідача 1’ 427’ 039,21 грн. авансових платежів, пеню у розмірі 469’ 221,39 грн., 3% річних у розмірі 16’ 142,56 грн. за порушенням умов договору №37 від 01.12.2015р.

Позиція позивача.

Представник позивача у судове засіданні 10.12.2019р. не зёявився. У попередньому засіданні підтримав позовні вимоги. У поясненні (вх.№26726/16 від 24.06.2016р.) зазначив, що УКБ ЛОДА заперечує підтвердження виконання робіт відповідачем на суму оплаченого авансу з таких причин:

- Акти виконаних робіт форми КБ-2 та довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 на суму 625,375,10 грн. оформлені з порушенням та не можуть бути взяті на облік в органах державного казначейства.

- Частина робіт на суму 801’ 664,00 грн., що зазначені відповідачем у Актах виконаних робіт, були надані Управлінням із зауваженнями відповідального за ведення технічного нагляду на об`єкті як невиконані об`єми (викреслені та засвідчені підписом навпроти кожної позиції).

- Також роботи, показані ПП «Львівдах» в актах приймання виконаних робіт, насправді виконані іншим підрядником в минулі періоди (2006-2012р.р.)

Позиція відповідача.

Представник відповідача в судове засідання 10.12.2019р. з`явився, проти позову заперечив. У відзиві на позов (вх. №25423/16 від 15.06.2019р.) заперечив проти позову з таких підстав:

- у межах даного договору №37 мало місце прострочення кредитора, а саме: позивачем не була передана в повному обсязі дозвільна документація на об`єкт підряду, що є порушенням п.5.3 та 5.8 договору;

- виконані роботи на спірному об`єкті прийняті позивачем без зауважень; до того ж, у встановлений термін в п.4.10 договору №37 акти не були підписані посадовою особою замовника та скріплені печаткою, хоча були надіслані відповідачем супровідним листом №39 від 19.04.2016р. на адресу замовника.

У запереченні на відзив (вх.№25743/16 від 17.06.2016р.) позивач звертає увагу суду на те, що частина робіт не були прийняті замовником на суму 801’664,00 грн., оскільки технічний нагляд викреслив такі види робіт на цю суму. Також роботи на суму 625,375,10 грн. оформлені з порушенням, не зареєстровані в органах державного казначейства, а тому вважаються заборгованістю відповідача перед позивачем.

Обставини справи.

01.12.2015р. між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (надалі – замовник) та Приватним підприємством “Львівдах” (надалі – генпідрядник) укладено договір №37 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до умов якого генпідрядник зобов`язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об`єкту “Реконструкція та перепланування існуючих приміщень під офтальмологічне відділення, адміністративні та господарські приміщення обласної лікарні позалегеневого туберкульозу на вул.Бой-Желенського, 5 у м. Львові”, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи (а.с.16-22, т.1).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації в порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 (надалі – Загальні умови) з врахуванням вимог чинного законодавства про закупівлю товарів і послуг за державні кошти.

Відповідно до п.3.1. договору договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, на основі ПКД, дорівнює пропозиції конкурсних торгів генпідрядника і становить всього 4’ 756’ 797,37 грн.

Згідно із п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення генпідрядником рахунка на оплату робіт (надалі – рахунок) та після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт, або попередньої оплати, яка здійснюється на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. №117.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що замовник може передбачити попередню оплату шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору про закупівлю (у разі якщо це передбачено пропозицією учасника торгів). Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу та підтвердити використання актом приймання виконаних робіт. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Отримані кошти в 2015р. слід використати до 20 грудня 2015р.

Відповідно до п.4.4. зобов`язання сторін щодо фінансування визначаються положенням Загальних умов та угодженого сторонами плану (графіка) фінансування будівництва (додаток №3).

На виконання договору № 37 від 01.12.2015р. про закупівлю робіт за державні кошти позивачем перераховано на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму - 1’ 427’039,21 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №11 від 08.12.2015р. на суму 1’ 284’ 335,10 грн та №45 від 14.12.2015р. на суму 142’ 704,11 грн.

Отже, платіжні доручення №11 від 08.12.2015р. на суму 1’ 284’ 335,10 грн та №45 від 14.12.2015р. на суму 142’ 704,11 грн. – це авансовий платіж.

Позивач стверджує, що в порушення умов договору відповідачем не підтверджено використання цих коштів та не повернуто аванс в сумі 1’ 427’ 039,21 грн.

Листом № 39 від 19.04.2016р. відповідач, як зазначено у вказаному листі, повторно направив Управлінню капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації пакет документів на відзвітування отриманих авансів щодо виконання робіт, зокрема, і згідно договору №37 про закупівлю робіт за державні кошти від 01.12.2015р. за загальну суму 1’ 427’ 039,21 грн.

Оцінка суду.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2015р. між сторонами укладено договір №37 про закупівлю робіт за державні кошти, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об`єкту “Реконструкція та перепланування існуючих приміщень під офтальмологічне відділення, адміністративні та господарські приміщення обласної лікарні позалегеневого туберкульозу на вул.Бой-Желенського, 5 у м. Львові”, а позивач зобов`язується прийняти і оплатити такі роботи.

Позивачем на виконання умов договору було перераховано відповідачу аванс в розмірі 1’ 427’ 039,21 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №11 від 08.12.2015р. на суму 1284335,10 грн та №45 від 14.12.2015р. на суму 142704,11 грн.

Позивач та прокурор стверджує у позовній заяві, що відповідачем не підтверджено використання авансу у сумі 1’ 427’ 039,21 грн. та вимагає його повернути.

Відповідно до п. 19 Постанови КМУ № 1764 від 27.12.2001 року “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва” замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

У відповідності до ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 251 ЦК України).

Згідно ч.3 ст.254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Як стверджує відповідач та не заперечує позивач у позовній заяві, акти приймання виконаних будівельних робіт були надіслані позивачу для підпису у квітні 2016р. Відповідач стверджує, що у зв`язку із тим, що позивачем акти не були підписані, відповідач повторно надіслав на адресу Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації пакет документів на відзвітування отриманих авансів щодо виконання робіт, що підтверджується листом № 39 від 19.04.2016р. Докази відправлення долучені до матеріалів справи (а.с. 55-140, т.1).

Враховуючи те, що аванс був наданий відповідачу у грудні 2015р., беручи до уваги положення ч.3 ст.254 ЦК України, п.4.3. договору та п. 19 Постанови КМУ № 1764 від 27.12.2001 року “Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва”, аванс мав бути використаний до кінця березня 2016р.

Позовна заява до господарського суду Львівської області була подана 25.05.2016р. У процесі розгляду справи, відповідачем було подано підписані 04.05.2016р. обома сторонами довідку про виконаних робіт за березень 2016р. на загальну суму 1’ 427’ 039,21 грн. (а.с.118, т.1), в тому числі: акт № 3 за березень 2016р. на суму 822, 324,00 грн.; акт № 3/1 за березень 2016р. на суму 405942,91 грн.; акт №3/2 за березень 2016р. на суму 211208,95 грн., які підтверджують не тільки належне виконання відповідачем зобов`язання за договором з дотриманням усіх строків виконання робіт, але й використання отриманого Приватним підприємством “Львівдах” авансу до кінця березня 2016р. Тобто підписавши 04.05.2016р. акти виконаних робіт за березень 2016р. сторони погодили, що роботи були виконані, а отриманий відповідачем аванс був використаний в повному обсязі до кінця березня 2016р.

Позивач в судовому засіданні не пояснив з яких підстав дані акти не підписувалися тривалий термін, хоча представив суду та долучив до матеріалів справи акти, отримані 26.04.2016 року, підписані 04.05.2016 року та скріплені печатками обох сторін без будь-яких зауважень та підтвердив той факт, що акти він отримав 26.04.2016 року, а підписав лише 04.05.2016 року.

Підписання вищенаведених актів приймання виконаних робіт позивачем у судовому засіданні не заперечувався. Щодо зауважень технічного нагляду, то згадані вище Акти також підписані відповідальною особою за тезнічний нагляд без зауважень.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача розмірі 469’ 221,39 грн. пені, 3% річних у розмірі 16’ 142,56 грн., то суд зазначає наступне.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.7.2.1.1. за порушення строків використання авансу генпідрядник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від всієї вартості невикористаного авансу за весь час прострочення.

Як зазначалось вище, п.4.3. договору, замовник може передбачити попередню оплату шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору про закупівлю (у разі якщо це передбачено пропозицією учасника торгів). Генпідрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу та підтвердити використання актом приймання виконаних робіт. По закінченню тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику. Отримані кошти в 2015 році використати до 20 грудня 2015 року”.

Оскільки, відповідачем аванс був використаний в строки передбачені договором, тобто у тримісячний строк, що підтверджується актами виконаних робіт за березень 2016р., то відповідно в силу умов договору відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені та 3% річних.

Крім того, суд звертає увагу, що так, у п.4.3. договору також зазначено, що “отримані кошти в 2015 році використати до 20 грудня 2015 року”.

Однак, проаналізувавши п.4.3. та п.7.2.1.1. договору, суд звертає увагу, що сторони передбачили умову згідно якої, відповідач зобов`язаний повернути невикористані суми авансу по закінченню тримісячного терміну з моменту його одержання та передбачили штрафну санкцію за порушення строків використання авансу, тобто тримісячного строку, проте обов`язок повернути та відповідальність за неповернення коштів по закінченню іншого строку ніж тримісячний, зокрема у разі їх невикористання, умовами договору не передбачено. Відтак, в силу положень договору, грошового зобов`язання щодо повернення отриманих коштів починаючи з 30.12.2015р. у відповідача не виникло.

Разом з тим, згідно п.4 ст.612 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Аналогічні положення містяться в статтях 220, 221 ГК України.

З матеріалів справи вбачається, і даний факт не заперечується учасниками процесу, що акти виконаних робіт (із зазначенням, що він направляється повторно) на суму 1’ 427’039,21 грн. був направлений позивачу в квітні 2016 року, однак не був підписаний останнім до травня 2016 року.

Отже, зважаючи на вищевикладене, відповідач стверджує, що виконав вказані роботи по договору та використав отримані кошти вчасно, а прострочення боржника (ПП «Львівдах), відповідно до ч.4 ст.612 ЦК України, відбулося внаслідок прострочення кредитора.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем не було порушено строки виконання робіт та використання коштів отриманого авансу, згідно договору №37, у зв`язку з чим звернення Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації з позовом 25.05.2016 року було безпідставним.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір залишається за прокурором.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Судові витрати залишити за прокурором.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2019р.

Суддя Козак І.Б.