Ухвала суду № 86427324, 18.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.12.2019Справа № 920/1164/19

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

про визнання договору іпотеки припиненим та скасування записів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (далі - відповідач) про:

- визнання припиненим договору іпотеки, реєстраційний № 797 від 27.05.2009, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою - підприємцем Лютенко Іваном Петровичем, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ворошиною Л.В. з 30 грудня 2016 року;

- скасування запису про проведену державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку: 31337975, реєстраційний номер іпотеки 8753639, підстава виникнення іпотеки: договір про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер 1638, виданий 17.07.2007, виданий 26.10.2009, видавник: Приватний нотаріус Ворошина Л.В.;

- скасування запису про проведену державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 8753545, вчинений 27.05.2006 приватним нотаріусом Ворошиною Л.В., підстава обтяження: іпотечний договір № 797 від 27.05.2009 року, Приватний нотаріус Ворошина Л.В., заборона № 798 від 27.05.2009, об`єкт обтяження: нежиле приміщення під літерою «З-П», загальною площею 282,0 кв.м., адреса: м. Суми, вул. Промислова (колишня Кіровоградська), 8, РПВН:8325361.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.11.2019 вищевказану позовну заяву передано за підудністю до господарського суду міста Києва.

Розглянувши вищевказану позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

В даному випадку, подана Київською міською радою позовна заява не відповідає вимогам статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року N 7, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах частини п`ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про:

- визнання припиненим договору іпотеки, реєстраційний № 797 від 27.05.2009, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та Фізичною особою - підприємцем Лютенко Іваном Петровичем, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ворошиною Л.В. з 30 грудня 2016 року;

- скасування запису про проведену державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку: 31337975, реєстраційний номер іпотеки 8753639, підстава виникнення іпотеки: договір про внесення змін до іпотечного договору, серія та номер 1638, виданий 17.07.2007, виданий 26.10.2009, видавник: Приватний нотаріус Ворошина Л.В.;

- скасування запису про проведену державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження: 8753545, вчинений 27.05.2006 приватним нотаріусом Ворошиною Л.В., підстава обтяження: іпотечний договір № 797 від 27.05.2009 року, Приватний нотаріус Ворошина Л.В., заборона № 798 від 27.05.2009, об`єкт обтяження: нежиле приміщення під літерою «З-П», загальною площею 282,0 кв.м., адреса: м. Суми, вул. Промислова (колишня Кіровоградська), 8, РПВН:8325361.

Виходячи із вищевикладеного, позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, за які позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 5 763, 00 грн.

Разом з тим, позивачем до позовної заяви додано квитанцію від 19.11.2019 про сплату судового збору в сумі 1 921, 00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів (в оригіналі) сплати судового збору у розмірі 3 842, 00 грн.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://ki.arbitr.gov.ua.

Суддя В.С. Ломака