Ухвала суду № 86422394, 17.12.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/2750/18

№ провадження 1-кп/646/244/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.19 року м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

за участю: секретаря Славгородської К.В.

прокурора Біленського А.К.,

перекладача Проценко (Бовкун) О.І.

обвинувачених ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2

захисників Фоміна П.В.,

Супруна А.Д.

розглянувши об`єднанні обвинувальні акти у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, керуючись ч.2 ст. 376 КПК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні судді Червонозаводського районного суду м. Харкова знаходяться об`єднанні в одне провадження обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Під час досудового розслідування відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався та строк дії якого збігає 20 грудня 2019 року.

28.08.2019 ухвалою суду застосуванно альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 384200 грн.

В судовому засіданні прокурор Біленський А.К. заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без збереженнязастави, мотивуючи збереженням ризиків, встановлених слідчим суддею.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їхні захисники заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити його на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

У відповідності до положень ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

Суд врахував практику ЄСПЛ, що оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови § 58).

Так ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Що стосується особистої ситуації обвинувачених:

- ОСОБА_2 – раніше неодноразово судимий, йому інкриміноване обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, не має родини, роботи, офіційних джерел доходів, на його утриманні інші особи не знаходяться, тобто відсутні міцні соціальні зв`язки;

- ОСОБА_1 – не судимий, є громадянином Російської Федерації, не має родини, роботи, офіційних джерел доходів, на його утриманні інші особи не знаходяться, тобто відсутні міцні соціальні зв`язки.

Виходячи з викладеного, суд вважає наявними ризики переховування обвинувачених від суду і можливості вчинення ними нових злочинів.

Враховуючи, що судовий розгляд не розпочатий, потерпілі і свідки судом не допитані, тому існує і ризик впливу на зазначених осіб.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом враховується практика Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Суд, враховуючи дані осіб обвинувачених, вважає, що наявні підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдовує виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість вчиненого та відповідно, можливість ухилення від явки до суду з метою уникнення покарання.

Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню. Підлягає збереженню застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 176-178, 181, 182, 193-194, 196, 314-317, 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим - задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою, обраний відносно обвинувачених: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів – тобто по 14 лютого 2020 року включно, із збереження визначеної раніше заставив розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 384200 гривень.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти наобвинувачених наступні обов`язки, на кожного:

- не відлучатися із міста Харкова без дозволу суду;

- повідомляти слідчого, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя: Єжов В.А.