Ухвала суду № 86421928, 18.12.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4549/16-к

Номер провадження 1-кп/629/20/19

У Х В А Л А

18 грудня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., прокурора Шульги Ю.М., захисника Остапенко С.Ю., обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 по кримінальним провадженням, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220380001186, 12017220380002607, 42019221380000023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 311 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 311 КК України КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був змінений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.11.2019 року на цілодобовий домашній арешт.

09 грудня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою. Обґрунтовуючи своє клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 порушив обов`язки, покладені на нього ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.11.2019 року, а саме 30.11.2019 року о 06-15 годині та 07.12.2019 року об 11-29 годині умисно покинув місце цілодобового домашнього арешту, яким є квартира АДРЕСА_1 та знаходився поза його межами, про що свідчать рапорти дільничних інспекторів Лозівського ВП ГУНП в Харківській області, заяви та пояснення потерпілої ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 .

В судовому засідання прокурор підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Остапенко С.Ю. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначила, що клопотання прокурора є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначила, що для зміни запобіжного заходу мають бути підстави: або порушення обвинуваченим умов запобіжного заходу, або наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Вказала, шо обвинувачений ОСОБА_1 не порушував умови запобіжного заходу, визначені йому ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 07.11.2019 року, оскільки сходова клітина та вхідна площадка під`їзду є місцем, що підпадає під поняття «житла» особи, яка проживає в багатоквартирному будинку. Так, вказала, що відповідно до системного аналізу положень КПК України поняття «житло» наведено в ч. 2 ст. 233 КПК України, в якій зазначено, що під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Не є житлом приміщення, спеціально призначені для утримання осіб, права яких обмежені за законом. Наголосила на тому, що працівниками поліції не зафіксовано жодного порушення обвинуваченим умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, крім заяв та повідомлень потерпілої ОСОБА_2 , які є безпідставними. Вказала, що при кожному виїзді працівників поліції до ОСОБА_1 , її підзахисний завжди знаходився у визначеному ухвалою суду місці та надавав працівникам поліції всі необхідні пояснення. Її підзахисний належним чином виконує всі процесуальні обов`язки, а також не переховується від органів досудового розслідування та суду, не вчиняє жодних протиправних дій. Тому вважає, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню в зв`язку з його необґрунтованістю.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора та підтримав в повному обсязі клопотання свого захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи обвинуваченому ОСОБА_1 17.07.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Підставами для застосування даного запобіжного заходу було порушення обвинуваченим умов запобіжного заходу у вигляді застави.

07 листопада 2019 року ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області вищевказаний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був змінений на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 .

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу та його зміну, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, справу «Харченко проти України», справу «Комарова проти України» в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі; у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Згідно з вимогами ч.ч. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), норм КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, буде намагатися, ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, перелічені в ст. 178 КПК України.

В ст. 178 КПК України вказано, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статте. 177 цього Кодексу.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щонайбільше обмежує права громадянина, тому повинно бути викликаним реальною необхідністю, що знаходить свій вираз в обґрунтуванні та мотивуванні клопотання.

Одночасно, суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

При прийнятті рішення щодо зміни запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою, суд не вважає факти відсутності ОСОБА_1 за місцем проживання 30.11.2019 року о 06-15 годині та 07.12.2019 року об 11-29 годині належним чином доведеними та обґрунтованими прокурором, з таких підстав.

Відповідно до п.п. 1, 2 п. 2 Розділу 3 Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої Наказом МВС України від 13.07.2016 року № 654 поліцейський, якому доручено здійснювати безпосередній контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого:

1) зобов`язаний невідкладно з`явитися за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого з метою фіксації факту початку виконання ним покладених ухвалою слідчого судді, суду обов`язків, постановлення особи на облік і встановлення контролю;

2) під час першого відвідування підозрюваного, обвинуваченого роз`яснює йому сутність запобіжного заходу, обмежень і обов`язків, які зазначені в ухвалі слідчого судді, суду, та попереджає, що в разі невиконання покладених обов`язків прокурор, слідчий за погодженням з прокурором відповідно до статті 200 КПК України має право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, у тому числі про зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання, про що складає протокол роз`яснення підозрюваному, обвинуваченому обов`язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді, суду. Протокол долучає до контрольно-наглядової справи. Однак прокурором до клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу не наданий протокол роз`яснення обвинуваченому обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підтвердження того, що ОСОБА_1 07.12.2019 року об 11-29 годині порушив вимоги запобіжного заходу, суду надано DVD диск та фотознімок на яких зображені 2 чоловіки, які стоять біля вхідних дверей будинку, але прокурором суду не надано належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що саме ОСОБА_1 зображений на цих фотознімках.

Однак, факти перебування обвинуваченого ОСОБА_1 30.11.2019 року на сходовій клітині будинку та 07.12.2019 року на вхідній площадці під`їзду за адресою: м. Лозова, Харківська область, бульвар Шевченка, б. 6 якщо б мали місце і були би належним чином доведеними, то навіть і в цьому випадку з урахуванням аналізу законодавства, яке регулює ці правовідносини та з урахуванням фактичних обставин справи та наданих документів, не могли б свідчити про намагання обвинуваченого ОСОБА_1 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та про порушення ним умов перебування під цілодобовим домашнім арештом.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу, а тому, залишає незмінним запобіжний захід у вигляді тримання під цілодобовим домашнім арештом та продовжує строк тримання під цілодобовим домашнім арештом обвинуваченому ОСОБА_1 до 18 лютого 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 314, 315, 369-372, 379 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Шульги Ю.М. про зміну запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою ОСОБА_1 відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з особами, які заявили та можливо заявлять про вчинені ним правопорушення, здати на зберігання суду свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до обвинуваченого ОСОБА_1 визначити до двох місяців тобто до 18.02.2020 року.

Виконання ухвали доручити Лозівському відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Смірнова