Рішення № 86421060, 17.12.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №463/7326/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 грудня 2019 року місто Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря Івасюти Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі представника Паславської Вікторії Ігорівни (02068, м. Київ, вул. Кошиця, 7-А, оф.8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 40) про стягнення суми страхового відшкодування,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі представника Паславської Вікторії Ігорівни звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу суму збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 79 097, 81 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, покликаються на те, що 11.07.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту серії АМ №109909. 23.06.2017 року у м. Тернопіль відбулась ДТП за участю застрахованого автомобіля Toyota Corolla державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вищевказаної ДТП, транспортному засобу Toyota Corolla державний реєстраційний номер НОМЕР_1 завдано механічних пошкоджень. Відповідно до повідомлення про ДТП, винною особою у настанні ДТП є ОСОБА_1 . Оскільки, майнові інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» були застраховані, позивачем було проведено на користь страхувальника виплату страхового відшкодування в розмірі 79 097,81 гривень. Позивач вказує, що письмово повідомив відповідача листом про компенсацію в добровільному порядку витрат, понесених у зв`язку з проведенням страхової виплати потерпілому. Відтак після проведення виплати потерпілому у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу). Оскільки відшкодування не проведено просить стягнути з відповідача вищенаведену суму грошових коштів.

Представник позивача, згідно позовної заяви, просить розгляд справи проводити без повідомлення сторін.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими відправленнями. Також не подав до суду відзиву на позов та заяви про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, з ухваленням заочного рішення.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Про дату судового засідання була повідомлена належним чином. Також, не подала до суду письмових пояснень на предмет позовних вимог. Суд постановив проводити за відсутності третьої особи, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.4 ст.10 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено наступне.

11.07.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» було укладено договір №109909 добровільного страхування наземного транспорту серії АМ №109909 та додаткову угоду №08 від 15.12.2016 року, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування /а.с.5-17/.

23.06.2017 року у м. Тернопіль відбулася ДТП за участю застрахованого автомобіля Toyota Corolla державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортному засобу Toyota Corolla державний реєстраційний номер НОМЕР_1 завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 23.06.2017 року встановлено учасників ДТП та обставини за яких відбулося зіткнення /а.с.19/.

Згідно актів огляду транспортного засобу Toyota Corolla державний реєстраційний номер НОМЕР_1 від 26.06.2017 року та 30.06.2017 року /а.с.26-29/, рахунку «СГМ-К-Р8400 від 04.07.2017 року /а.с.30-33/, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Corolla державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 81 567, 00 гривень.

23.06.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку /а.с.20/.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 23.06.2017 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було складено страховий акт №UA2017062300030/L10/01 від 10.08.2019 року /а.с.35/.

Згідно розрахунку суми відшкодування до справи №UA2017062300030/L10/01 від 10.08.2019 року, сума страхового відшкодування, яку належить виплатити ОСОБА_2 становить 79 097,81 /а.с.34/.

Таким чином, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» було проведено страхувальнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» в розмірі 79 097,81 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 04.07.2017 року №918 /а.37/.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні ( страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов`язаний: при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Таким чином, позивачем як страховиком Товариства з обмеженою відповідальністю «Белла-Трейд» було виконано свій обов`язок за договором страхування та здійснено виплату в межах суми страхового відшкодування.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

На підставі ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Таким чином, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Як встановлено в ході розгляду справи, цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/3823583.

Позивач звернувся до страховика відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» із вимогою про виплату страхового відшкодування в розмірі 79 097,81 гривень. Страховою компанією відповідача відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав пропуску встановленого строку на звернення до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, передбачених п.37.14 ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

21.02.2019 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу, згідно якої просить ОСОБА_3 відшкодувати майнову шкоду, яка складає 79 097,81 гривень /а.с.40/.

За наведених обставин, позивач в порядку регресу має право вимагати від відповідача відшкодування шкоди, заподіяної відповідачем.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

Як видно з досліджених судом письмових доказів, наданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, такі отримані у порядку встановленому Законом, стосуються безпосередньо обставин справи та підтверджують покликання позивача на існуючі обставини справи, а відтак беруться судом до уваги, як належні та допустимі докази в процесі доказування. Водночас, відповідач в судове засідання не з`явився та не надав суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінюючи докази по справі в цілому, беручи до уваги вищенаведені встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги звернені до відповідача є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, оскільки обов`язок виплати різниці страхового відшкодування за наслідками ДТП, яка мала місце 23.06.2017 року у м. Тернопіль покладений саме на відповідача, а тому суд приходить до переконання про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України,суд -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. січових Стрільців, 40, р/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, код ЄДРПОУ 20782312) в порядку регресу суму збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 79 097 (сімдесят дев`ять тисяч дев`яносто сім) гривень 81 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. січових Стрільців, 40, р/р НОМЕР_4 в АТ «УкрСиббанк» МФО 351005, код ЄДРПОУ 20782312) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 921 (одну тисяча дев`ятсот двадцять одну) гривню 00 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2019 року