Вирок № 86419137, 18.12.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/3435/17

1-кп/242/72/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарях Козаковій Н.Г., Дуровій Н.Г., Склярук О.М., Носаль А.В., Сафроновій К.В., за участю прокурорів Прокопова П.В., Пономарьова С.О., Федоренко Т.В., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Димитров, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, який має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює ГРП в ТОВ «Укрцентраль», на підставі ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Селидове, Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який перебуває в зареєстрованому шлюбі, працює електрослюсарем підземним в ПрАТ « Ш/у «Покровське», раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України,-

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Селидове, Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який перебуває в зареєстрованому шлюбі, має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4 , працює електрослюсарем підземним в ТОВ «КОРУМ Шахтспецбуд», раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

29.05.2017 року близько о 00 години 20 хвилин, коли ОСОБА_1 повертався додому після відпочинку та проходив повз будинок № АДРЕСА_6 , йому назустріч йшов раніше йому незнайомий ОСОБА_6 , який перебував в алкогольному сп`янінні. Проходячи повз один одного, ОСОБА_7 . плечем зачепив плече ОСОБА_1 , тим самим штовхнув його, через це останній зробив ОСОБА_8 .B. зауваження. Почувши зауваження в свій бік, ОСОБА_6 обурився та почав висловлюватися нецензурною лайкою в бік ОСОБА_9 , в результаті чого на грунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_6 , перебуваючи в алкогольному сп`янінні, умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , кулаками обох рук почергово наніс два удари, а саме перший удар кулаком правої руки в ніс, а другий удар кулаком лівої руки в голову, після отриманих ударів потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Після завданих ударів ОСОБА_6 пішов додому. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_10 , потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: гематоми обох очей, носу, шиї, а також перелом кісток носа, що супроводжувався струсом головного мозку, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. Потерпілим ОСОБА_1 заявлено цивільний позов до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 875,66 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

Крім того, 01.12.2017 року приблизно об 11 годині 00 хвилин ОСОБА_3 разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проходили вздовж гаражного масиву за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул.Чернишевського, за Селидівським професійним ліцеєм № 41. Серед гаражних приміщень, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 побачили гаражне приміщення № 660, що знаходилося у демонтованому стані, яке належить ОСОБА_2 . В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Для здійснення свого злочинного умислу, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скоїти таємне викрадення чужого майна, на що останні надали згоду та вступили в попередню злочинну змову для таємного викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підійшли до гаражного приміщення № 660, яке знаходиться за адресою: Донецька область, м.Селидове, вул. АДРЕСА_7 , за Селидівським професійним ліцеєм № 41, де побачили металеву рельсу Р-33 довжиною 5 метрів, яка виступала з нижньої частини вказаного гаражного приміщення, частина – біля нього, та залізобетонні затяжки, які лежали біля гаражного приміщення, які вирішили викрасти. Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, шляхом вільного доступу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , діючи умисно, таємно з корисливою метою, за попередньою змовою групою осіб, викрали металеву рельсу Р-33 довжиною 5 метрів загальною вагою 136,28 кг., вартістю за цінами брухту чорних металів 831 гривня 31 коп., яка виступала з нижньої частини вказаного гаражного приміщення та належить ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з викраденим залишили місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись надалі викраденим майном на власний розсуд. Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, 01.12.2017 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_3 разом зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою викрадення чужого майна повернулися до гаражного приміщення № 660, яке належить ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7 , та для реалізації свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, їх дії невідомі оточуючим, діючи, таємно, умисно, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою заздалегідь принесеного з собою металевого лому демонтували залізобетонні затяжки з гаражного приміщення № 660 та перенесли їх до гаражного приміщення, яке належить ОСОБА_5 та знаходиться неподалік від вказаного гаражного приміщення, а також перенесли залізобетонні затяжки, які лежали біля гаражного приміщення № 660, таким чином ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 викрали 21 залізобетонну затяжку, які належать ОСОБА_2 , загальною вартістю 303 гривні 87 коп. Після чого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись надалі викраденим майном на власний розсуд.

В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_2 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 1135,18 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, визнав частково, за ч.2 ст.185 КК України провину визнав повністю, пояснив, що потерпілого ОСОБА_1 раніше не знав. 29.05.2017 року він випив пляшку пива, приблизно на початку першої години він проходив по вул.Перемоги в м. Селидове, вигулював собаку, нікого не чіпав. Йому на зустріч йшов чоловік, який зачепив його плечем. Він зробив йому зауваження, сказавши «акуратніше», на що останній відповів грубою нецензурною лайкою на його адресу. Він обурився, розвернувся та наніс чоловіку удар кулаком правої руки в ніс, а другий удар кулаком лівої руки в голову, потерпілий не падав, а він пішов додому. Вважає, що він та потерпілий винні обидва у цьому конфлікті. Цивільний позов визнає частково, а саме в частині стягнення матеріальної шкоди, в частині стягнення моральної шкоди позовні вимоги не визнає. 01.12.2017 року вдень він разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проходили вздовж гаражного масиву в м.Селидове по вул.Чернишевського, за Селидівським професійним ліцеєм № 41. Серед гаражних приміщень, вони побачили гаражне приміщення, що знаходилося у демонтованому стані, та ОСОБА_5 запропонував йому та ОСОБА_4 викрасти металеву рельсу, яка виступала з нижньої частини вказаного гаражного приміщення, на що вони погодилися, викрали її та здали на пункт прийому металобрухту, гроші поділили між собою. Також, в цей же день 01.12.2017 року вони втрьох повернулися до гаража та забрали 21 залізобетонну затяжку, перенесли їх до гаражу, що належить ОСОБА_5 та знаходиться неподалік від вказаного гаражу, які в подальшому були вилучені робітниками поліції. У вчиненому розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що 01.12.2017 року ближче до обіду він разом зі своїми знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_3 йшли до гаражу Полянцева ремонтувати замок. Серед гаражів вони побачили гараж, у якого був розбитий кут, рядом були залізобетонні затяжки, та побачили рельсу, що виступала з нижньої частини вказаного гаражу. Спочатку вирішили викрасти рельсу, щоб встигнути здати її на пункт прийому металлобрухту. Після чого, дочекалися поки стемніє, повернулися до того ж гаражу та викрали 21 залізобетонну затяжку, які перенесли в гараж ОСОБА_5 . В той же вечір робітниками поліції були вилучені викрадені затяжки. Про крадіжку рельси та затяжок домовлялися зразу, коли підійшли до гаражу. У вчиненому розкаюється.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, визнав повністю та пояснив, що з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 він дружив з дитинства. 01.12.2017 року вдень він йшов разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у свій гараж, який розташований у даному гаражному масиві, та побачив зруйнований гараж, в якому була розібрана частина стіни(кут) та дах, металева затяжки та рельса знаходились поряд. Він запропонував ОСОБА_4 та ОСОБА_3 забрати рельсу та затяжки одразу, на що вони погодилися. Вони втрьох витягли рельсу та здали на пункт прийому металобрухту незнайомому чоловіку. Після чого повернулися до того ж гаражу та викрали 21 залізобетонну затяжку, які перенесли в його гараж, всі затяжки були вилучені працівниками поліції. У вчиненому розкаюється.

Висновок суду про винність обвинувачених у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що 29.05.2017 року увечорі він повертався додому, був тверезий. Проходив по вул.Перемоги, біля будинку 89, назустріч йшов ОСОБА_3 , який зачепив його плечем. Він зробив йому зауваження, на що останній почав ображати його, наніс йому декілька ударів в обличчя, він впав на землю. Потім він звернувся до лікарні, внаслідок бійки у нього був струс мозку та перелом носа, лікувався 10 днів та знаходився на лікарняному місяць. Вважає, що діями ОСОБА_3 йому були спричинені матеріальна і моральна шкода, просить стягнути з ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди витрати, понесені ним в зв`язку з лікуванням, у розмірі 875,66 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000 грн.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що її гараж АДРЕСА_8 660 знаходиться АДРЕСА_9 № АДРЕСА_7 ліцеєм № АДРЕСА_10 , в гаражному масиві. 01.12.2017 року їй зателефонував сусід по гаражу та повідомив, що її гараж пошкоджено. В гаражі була зруйнована частина стіни (кут) та частина даху розібрана. Нею було з`ясовано, що були відсутні рельса та 21 залізобетонна затяжка – складові даху, які були викрадені. Вона звернулась до поліції. Рельса та усі залізобетонні затяжки були їй повернуті.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що на початку грудня 2017 року у трьох раніше йому незнайомих чоловіків він придбав рельсу за 500 грн.

Висновок суду про винність обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень обґрунтований наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

Згідно протоколу огляду місця події від 01.12.2017 року в присутності понятих, зафіксована обстановка на території та сліди злочину біля приміщення гаражу № 660, який розташований в гаражному масиві, за адресою: м. Селидове, вул. Чернишевського навпроти буд. № 26.

Згідно протоколу огляду місця події від 01.12.2017 року в присутності понятих та ОСОБА_5 , зафіксована обстановка в приміщенні гаражу, який розташований у другому ряду, другий за рахунком у гаражному масиві, за адресою: м АДРЕСА_7 , та оглянуті 21 залізобетонна затяжка.

Згідно протоколу огляду місця події від 06.12.2017 року в присутності понятих та ОСОБА_12 , зафіксована обстановка в гаражі, який розташований у гаражному масиві, за Селидівським професійним ліцеєм № 41, та оглянута металева рельса, яку ОСОБА_12 придбав у трьох незнайомих йому молодих чоловіків 01.12.2017 року.

Згідно протоколу від 20.12.2017 року в присутності понятих, на території двору Селидівського ВП, за адресою: м. Селидове, вул. Пушкіна, 7, на вагах «ОХІ» було зважено металеву рельсу (рейку) Р-33, довжиною 5 м., яку було вилучено 06.12.2017 року у ОСОБА_12 .

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2018 року, за участю свідка ОСОБА_12 , останній серед наданих йому фотографій впізнав на фото № 1 ОСОБА_3 , як особу, яка 01.12.2017 року прийшла до нього в гараж та запропонувала йому купити металеву рельсу.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2018 року, за участю свідка ОСОБА_12 , останній серед наданих йому фотографій впізнав на фото № 3 ОСОБА_5 , як особу, яка 01.12.2017 року прийшла до нього в гараж та запропонувала йому купити металеву рельсу.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.01.2018 року, за участю свідка ОСОБА_12 , останній серед наданих йому фотографій впізнав на фото № 4 ОСОБА_4 , як особу, яка 01.12.2017 року прийшла до нього в гараж та запропонувала йому купити металеву рельсу.

Згідно висновку експерта № 2/20-53 від 30.01.2018 року, ринкова вартість затяжок шахтних залізобетонних в кількості 21 шт., на момент вчинення кримінального правопорушення, станом на 01.12.2017 року становить 303,87 грн.

Згідно висновку експерта № 2/20-54 від 31.01.2018 року, ринкова вартість брухту металу металевої рейки Р-33 довжиною 5 м., яка виготовлена з чорного металу загальною вагою 138,28 кг. за цінами ринку брухту чорних металів на момент вчинення кримінального правопорушення, станом на 01.12.2017 року становить 831,31 грн.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2018 року, підозрюваний ОСОБА_5 в присутності понятих, пояснив та показав місце та обставини вчинення ним кримінального правопорушення 01.12.2017 року.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2018 року, підозрюваний ОСОБА_4 в присутності понятих, пояснив та показав місце та обставини вчинення ним кримінального правопорушення 01.12.2017 року.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 01.03.2018 року, підозрюваний ОСОБА_3 в присутності понятих, пояснив та показав місце та обставини вчинення ним кримінального правопорушення 01.12.2017 року.

Згідно висновку експерта № 81 від 14.07.2017 року, при судово-медичному дослідженні медичної документації у потерпілого ОСОБА_1 були виявлені: гематоми обох очей, носу, шиї, а також перелом кісток носу, що супроводжувався струсом мозку, які виникли від дії тупих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.12.2017 року, за участю потерпілого ОСОБА_1 , останній серед наданих йому фотографій впізнав на фото № 3 ОСОБА_3 як особу, яка 29.05.2017 року заподіяла йому тілесні ушкодження.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 13.07.2017 року, потерпілий ОСОБА_1 в присутності понятих, пояснив та показав місце та обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення 29.05.2017 року.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 28.07.2017 року, обвинувачений ОСОБА_3 , в присутності понятих, пояснив та показав місце та обставини вчинення 29.05.2017 року ним відносно ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Оцінивши та об`єктивно з`ясувавши обставини кримінальних правопорушень, наявність яких має суттєве значення для кримінального провадження й які підлягають доказуванню, суд прийшов до висновку про належність і допустимість зазначених в даному вироку доказів, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому процесуальним законом, а тому вважає, що вина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчинені інкримінованих їм правопорушень доведена.

Дії ОСОБА_3 суд вважає вірно кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як скоєння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_4 , ОСОБА_5 суд вважає вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, не судимий в порядку ст.89 КК України, задовільно характеризується за місцем мешкання, працює ГРП в ТОВ «Укрцентраль», має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, працює електрослюсарем підземним в ПрАТ «Ш/У «Покровське».

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не виявлено.

Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, працює електрослюсарем підземним в ТОВ «КОРУМ Шахтспецбуд», задовільно характеризується за місцем мешкання, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , не виявлено.

Згідно досудових доповідей Селидівського міського відділу філії ДУ «Центр пробації» у Донецькій області, складених відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинувачених та їх спосіб життя, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що вправлення обвинувачених без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, який може дозволити відступити від принципу поваги до особистої свободи та зобов`язання національних, передусім судових органів, враховувати вказане та викласти в своїх судових рішеннях при вирішенні питання про взяття під варту, зокрема рішення «Хайредінов проти України», згідно якого Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім.

На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують покарання обвинувачених, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оцінюючи поведінку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 після вчинення ними кримінального правопорушення, їх щире каяття, враховуючи, що обвинувачені раніше не судимі, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність та це право є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції; кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувається за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції, враховуючи висновки органу пробації, суд при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вважає, що ступінь їх небезпечності не перевищує принципу поваги до особистої свободи, а тому дійшов до висновку про призначення їм покарання, яке буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових правопорушень у виді обмеження волі в межах санкцій інкримінованих статей з застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.

Вирішуючи цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана злочином може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно до положень ст. ст.128, 129 КПК України цивільний позов особи, якій злочином завдано майнової та/або моральної шкоди, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховним Судом України в п. 2 Постанови Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6(з подальшими змінами та доповненнями) роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними (ст. 21 Конституції України).

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Крім того, при визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз`яснення п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)» - відповідно до яких розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визнає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Виходячи із зазначених норм Конституції України та ЦК України, суд вважає, що потерпілий має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої йому внаслідок протиправної поведінки обвинуваченого.

В судовому засіданні документально підтверджені матеріальні витрати ОСОБА_1 , понесені ним на лікування, на загальну суму 875 грн. 66 коп., які підлягають стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого по відшкодуванню моральної шкоди, приймаючи до уваги суть позовних вимог, глибину моральних і психічних страждань потерпілого, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи, що в результаті скоєння злочину потерпілому спричинені моральні переживання та страждання, задовольняє частково позовні вимоги потерпілого в частині стягнення моральної шкоди, та стягує з обвинуваченого на користь позивача кошти у розмірі 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, та вважає, що вказана сума є об`єктивною та достатньою для відшкодування моральної шкоди, що була спричинена обвинуваченим. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Задовольнити вимоги потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., суд не вважає можливим, оскільки зазначена сума не відповідає глибині моральних і психічних страждань потерпілого, ступеню вини обвинуваченого та його матеріальному становищу.

Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 слід стягнути на користь держави процесуальні витрати у зв`язку з проведенням експертиз у розмірі 1144,00 грн. по 381, 33 грн. з кожного.

Керуючись ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.2 ст.185 КК України та призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.125 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів шляхом часткового складання призначених покарань визначити ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити ОСОБА_5 за ст.185 ч.2 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік, зобов`язавши його у відповідності зі ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи, проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в відшкодування моральної та матеріальної шкоди 5 875 (п`ять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави р/р UA048999980000031111115005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження», процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судових товарознавчих експертиз у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 33 коп. (за висновками експерта № 2/20-53 від 30.01.2018 року; № 2/20-54 від 31.01.2018 року).

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави р/р UA048999980000031111115005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження» процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судових товарознавчих експертиз у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 33 коп. (за висновками експерта № 2/20-53 від 30.01.2018 року; № 2/20-54 від 31.01.2018 року).

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави р/р UA048999980000031111115005070, код ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, отримувач Селидівське УК/ м. Селидове /24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу «Інші надходження» процесуальні витрати у зв`язку з проведенням судових товарознавчих експертиз у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 33 коп. (за висновками експерта № 2/20-53 від 30.01.2018 року; № 2/20-54 від 31.01.2018 року).

Речові докази: залізобетонні затяжки у кількості 21 штук та металеву рейку Р-33, які передані під розписку потерпілій ОСОБА_2 , залишити потерпілій ОСОБА_2 ; металевий лом, що зберігається в камері речових доказів Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області – знищити.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно після оголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя І.М. Владимирська