Рішення № 86418376, 18.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2019 року № 640/19656/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0057121409 від 09.11.2018,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (далі також - позивач, ТОВ «Легіон 2015») до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м.Києві), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0057121409 від 09.11.2018.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що викладені в акті перевірки факти та дані є такими, що не відповідають дійсності, що призвело до прийняття неправомірного рішення та передчасного і безпідставного накладення штрафу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду

Відповідач надав суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив та зазначив, що за результатами проведення фактичної перевірки встановлено порушення позивачем норм оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». Відтак, на думку, відповідача, спірне рішення є таким, що прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини, встановлені судом:

Посадовими особами відповідача згідно направлень від 23.10.2018 №4257 та №4258 у відповідності до наказу ГУ ДФС у Київській області від 28.09.2018 №2039 «Про проведення фактичних перевірок» здійснено виїзд з метою проведення фактичної перевірки господарської одиниці - магазину за адресою: Київська область , м . Бровари, вул .Шолом-Алейхема, 68 , суб`єкта господарської діяльності - ТОВ «Легіон 2015».

Під час перевірки встановлено відсутність запису в розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, про отриману підприємством готівку, оприбутковану 04.09.2018 на підставі розрахункової квитанції серії ББАВ №518005 на суму 30 163,52 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт фактичної перевірки від 24.10.2018, де зазначено про порушення позивачем вимог пункту 11 розділу 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ №148 від 24.10.2018.

На підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 №0057121409, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 150 817,60 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України суб`єктами господарювання, а також окремі питання організації роботи з готівкою небанківськими фінансовими установами регламентується: Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного Банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148); Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, що затверджена Постановою Правління Національного Банку України від 01.06.2011 №174 (далі - Постанова № 174).

Відповідно до пункту 1 Положення №148, Положення розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Згідно з пунктом 11 Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Оприбуткуванням готівки в касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх товарними чеками (квитанціями) і веденням книги обліку доходів і витрат (або книги обліку доходів), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) на підставі товарних чеків (квитанцій). Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб`єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Пунктом 13 зазначеного Положення №148 визначено, що підприємства та фізичні особи-підприємці, яким Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про застосування реєстраторів) надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК. Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом першим пункту 23 Положення №148 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Згідно з пунктами 24-25 Положення №148 розрахункові операції, що проводяться відповідно до Закону про застосування реєстраторів, оформляються згідно з вимогами цього Закону. Приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим. Касири (особи, які виконують їх функції) під час роботи з готівкою керуються правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» книга обліку розрахункових операцій (КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);

розрахункова книжка (РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій;

розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну;

фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам`яті.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі - Порядок №837).

Відповідно до положень глави 4 "Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій" розділу ІІ Порядку №837 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО (пункт 6 глави 4 розділу ІІ Порядку).

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони вклеюються у відповідну книгу ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, графи 3, 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати (пункт 8 глави 4 розділу ІІ Порядку).

У розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту (пункт 9 глави 4 розділу ІІ Порядку).

На підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розділі 2 (абзац другий пункту10 глави 4 розділу ІІ Порядку).

У розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1-5 заповнює особа, яка здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 - працівник суб`єкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1, 2 заповнює працівник суб`єкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. За потреби до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація (пункт 11 глави 4 розділу ІІ Порядку).

Книга обліку розрахункових операцій на РРО, згідно із затвердженою формою, містить примітку, відповідно до якої у графі 2 розділу 2 замість номера Z-звіту вказується номер розрахункової книжки, що використовувалась під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО, якщо наприкінці робочого дня фіскальний звітний чек не роздруковувався через відсутність електроенергії чи непрацездатність РРО.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З системного аналізу наведених вище норм матеріального права вбачається, що у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

У разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій чи тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, тобто передбачається здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.01.2018 у справі №К/9901/501/18, де останній зазначив, що «…у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95)…».

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2018 внаслідок виходу з ладу РРО ФН 30002323345 (З.Н.G.T. 80015155) посадовими особами позивача виявлено помилку в щоденному фіскальному звітному чеку, а саме: в Z-звіті №254 від 04.09.2018 відображено суму готівкових коштів в розмірі 664,74 грн., у той час як фактична сума готівки за 04.09.2018 склала 30 163,52 грн.

З огляду на вказане, готівкова виручка у розмірі 30 163,52 грн. оприбуткована на підставі прибуткового касового ордеру №1263 від 04.09.2018 та розрахункової квитанції серії ББАВ №518005 від 04.09.2018, відомості про яку відображено у розділі 2 книги обліку розрахункових операцій на РРО №3000232345Р/6 з урахуванням примітки 2 додатку 1 Порядку.

З пояснень позивача, про факт виходу з ладу РРО ФН 30002323345 (З.Н.G.T. 80015155) в телефонному режимі було повідомлено центр сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій - ТОВ «КОМПАНІЯ «ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ», що підтверджується технічним заключенням останнього від 07.09.2018.

05.09.2018 вказаний РРО передано на ремонт, про що відображено у книзі обліку розрахункових операцій на РРО №3000232345Р/6.

Після виконання ремонтно-відновлювальних робіт РРО ФН 30002323345 (З.Н.G.T. 80015155) суму виручки від 04.09.2018, дані про які не було відображено в Z-звіті №524, було відтворено шляхом внесення відповідних записів до РРО ФН 30002323345 (З.Н.G.T. 80015155) та з подальшим друкуванням та підклеюванням Z-звітів №№255-257 до книги ОРО №3000232345Р/6.

Отже, враховуючи підтвердження факту виходу з ладу РРО ФН 30002323345 (З.Н.G.T. 80015155) 04.09.2018, суд дійшов висновку, що грошові кошти у сумі 30 163,52 грн., що зазначені у Z-звітах №№255-257 від 07.09.2018, є своєчасно та належним чином оприбуткованими з роздрукуванням фіскального звітного чеку та з відображенням готівки у касовій книзі, а податкове повідомлення-рішення №0057121409 від 09.11.2018 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до наявного у матеріалах справи платіжного доручення №1000017723 від 19.11.2018 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 262,27 грн., який підлягає відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві від 09.11.2018 №0057121409.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Легіон 2015» (04053, Київ. вул.Артема, 49, код ЄДРПОУ 39775097) понесені ним судові витрати у розмірі 2 262,27 (дві тисячі двісті шістдесят дві гривні 27 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (04116, Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда