Рішення № 86417094, 17.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.005926

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сидор Н.Т. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в розмірі 2550 грн. за порушення законодавства про рекламу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за порушення вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільне розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування на відповідача накладено штраф у сумі 2550 грн. відповідно до рішення № 0010 від 10.06.2019 року. Відповідач добровільно штраф не сплатила, що спонукало позивача звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 18.11.2018 року суддя відкрила провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами; відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву.

Вказану ухвалу судом надіслано на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_6 .

28.11.2019 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому зазначено причину невручення: «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідач правом на подання відзиву у встановлений строк не скористалася. Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

08.02.2019 року Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради виставлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вимогу № 23/Р-15-329 про усунення порушень вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме запропоновано: добровільно демонтувати самовільно встановлену конструкцію в термін до 14.02.2019 року, про що повідомити КП "Адміністративно-технічне управління" листом з долученням світлин місця після демонтажу.

15.03.2019 року Департамент економічного розвитку Львівської міської ради звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області з поданням № 23/Р-15-982 про порушення Закону України "Про рекламу" фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , а саме: порушено вимоги ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" - самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на рекламоносій на фасаді будинку по вул. Смаль-Стоцького, 1.

15.05.2019 року провідним спеціалістом відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області Мороз І.І. складено протокол № 0031 про порушення відповідачем вимог законодавства про рекламу, зокрема ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу".

В подальшому Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області на адресу відповідача скерувало вимогу у відповідності до частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснень по факту вчинення порушення законодавства про рекламу. Зокрема, для всебічного та ретельного розгляду справи стосовно порушення законодавства про рекламу зобов`язано відповідача або його представника відповідно до вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" надати до Головного управління до 31.05.2019 року завірені належним чином копії:

- свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з ЄДРПОУ;

- договору оренди приміщення чи документу на право власності або договору про право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу;

- договору з розповсюджувачем (рекламодавцем) реклами, актів виконаних робіт до нього;

- дозволу на розміщення зовнішньої реклами (якщо такий є);

- документів щодо вартості розповсюдженої реклами, та/або виготовлення реклами, та/або вартості розповсюдження реклами;

- документів, що підтверджують факт оплати за виготовлену рекламу (макетів реклами тощо), актів виконаних робіт;

- інших документів, що мають відношення до справи та письмові пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

Водночас, повідомлено, що розгляд справи про порушення законодавства про рекламу буде проведено 10.06.2019 року з 10:00 до 12:30 год.

31.05.2019 року Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло рішення № 00018 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача.

За результатами засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу 10.06.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області складено протокол № 0018. В цьому протоколі встановлено, що в порушення вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» ФО-П ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_6 ) прийнято рішення про самовільне розміщення зовнішньої реклами (сім рекламоносіїв на фасаді будинку) за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 без дозволу органів місцевого самоврядування. В порушення вимог частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" не подано пояснення по факту вчинення правопорушення та інформації щодо вартості розповсюдження реклами. Таким чином, не можливо встановити вартість розповсюдження реклами.

10.06.2019 року Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області прийняло рішення № 0010, яким за порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме: за порушення встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами у населеному пункті без дозволу органів місцевого самоврядування на відповідача накладено штраф у розмірі 2550,00 грн.

Листом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області № 07-4-9/4315 від 11.06.2019 вказане рішення надіслано на адресу відповідача.

У зв`язку із несплатою відповідачем добровільно штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Засади рекламної діяльності в Україні, а також відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами на території України регулює Закон України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96- ВР (далі - Закон № 270/96).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96 контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі, зокрема, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Пунктом 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби 31.07.2017 року № 633 визначено, що Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане. Серед основних завдань Держпродспоживслужби у Львівській області, визначених в п. 4 Положення, зокрема, є здійснення контролю за дотриманням вимог Законів України "Про рекламу" та "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" в межах наданих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону № 270/96 розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Згідно з приписами ст. 26 Закону № 270/96 на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи (ч. 2).

Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право:

- бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону;

- подавати необхідні документи, давати пояснення;

- отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них;

- оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду (ч. 3).

Частина перша статті 27 Закону № 270/96 визначає відповідальність за порушення законодавства про рекламу, а саме: особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Позивачем встановлено порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме - самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на рекламоносій на фасаді будинку, по вул. Смаль-Стоцького, 1.

На вимогу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснень по факту вчинення порушення законодавства про рекламу відповідач жодним чином не відреагував, інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушенням вимог рекламного законодавства не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 27 цього Закону за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Питання щодо накладення штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року № 693 (далі - Порядок).

За наявності ознак порушення законодавства про рекламу складається протокол та приймається рішення про початок розгляду справи (п. 9 - 11 Порядку).

Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день (пункт 14 Положення).

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи (п. 16 Положення).

Відповідно до п. 18 Положення за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Частиною 9 ст. 27 Закону № 270/96 визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Згідно з п. 20 Порядку сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Оскільки відповідач належним чином повідомлявся про накладення на нього компетентним органом штрафу за порушення вимог Закону України "Про рекламу" у розмірі 2550 грн., рішення про накладення штрафу не оскаржував та у встановлені строки штраф у добровільному порядку не сплатив, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не має підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат у цій справі.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області (79011, м. Львів, вул. Д. Вітовського, 18; код ЄДРПОУ 40349068) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) гривень.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. При цьому, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до або через суд першої інстанції, який ухвалив рішення.

Суддя Сидор Н.Т.