Вирок № 86408513, 18.12.2019, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/258/19

168

1-кп/339/29/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2019 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Поляниця М. М.

з участю: секретаря судового засідання Ганчар Т.І.

прокурора Рудого О.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Бульби В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за розслідувань за № 12018090000000802 від 07 жовтня 2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болехова, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, освіта середня, працюючого машиністом екскаватора товариства з обмеженою відповідальністю “Болехівський завод будівельних матеріалів” раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбачено ч.2 ст.240 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 вчинив незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - сильнокарбонатної важкої глини, скоївши злочин передбачений ч.2 ст.240 КК України.

Злочин скоєно при наступних обставинах.

У відповідності до ст.13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Статтею 19 Кодексу України «Про надра» визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ № 59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин.

В порушення вказаних вимог чинного законодавства України ОСОБА_1 , з метою незаконного видобування глини, не будучи зареєстрованим, як суб`єкт підприємницької діяльності та не маючи будь-якого передбаченого законодавством дозволу, здійснив незаконне видобування глини, яка відповідно до Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

Так, ОСОБА_1 18.06.2019 з 07 год. 00 хв. до 12 год. 20 хв. та 05.07.2019 з 08 год. 00 хв. до 09 год. 40 хв., діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідного для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу (ліцензії), акту про надання гірничого відводу, з метою використання для власних потреб, на території TOB «Болехівський завод будівельних матеріалів», код ЄДРПОУ 05467145, який розташований по вул. С. Стрільців, 160, що в м. Болехів, Івано-Франківської області, за допомогою спеціальної техніки, а саме екскаватора, без розпізнавальних знаків, здійснив видобуток глини, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення»* належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

За вказаний час ОСОБА_1 загрузив 56 автомобілів марки «КрАЗ», без розпізнавальних знаків, незаконно видобутою глиною, які в подальшому вивіз за територію TOB «Болехівський завод будівельних матеріалів» та використав у власних потребах.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/109/20-166МРВ/19 від 26.07.2019, зразки ґрунту, вилучені з місця безпосереднього забору копалин є сильнокарбонатною важкою глиною, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», належить до корисних копалин загальнодержавного значення.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та ствердив, що злочин вчинено при вищевикладених обставинах. Додатково пояснивши, що видобуту глину вивіз для підсипання свого та прилеглих сусідських городів, які постійно затоплюються струмком. Вважає недоцільним дослідження доказів, щодо обставин вчинення злочину, які він не оспорює, про подав письмову заяву. Його позиція є добровільною. У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Заяву обвинуваченого, щодо недоцільності дослідження обставин вчинення злочину підтримав захисник, зазначивши, що позиція його підзахисного є добровільною.

Прокурор Рудий О.Б. в судовому засіданні не заперечив, що до розгляду кримінального провадження у порядку ст.349 КПК України

Відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, в зв`язку з повним визнанням обвинуваченою своєї вини, суд визнав недоцільним досліджувати докази у справі щодо викладених в обвинуваченні обставин скоєння кримінального правопорушення , які ніким не оспорюються.

З`ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин і що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, не суперечать їм і не оспорюються самим обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч.2 ст.240 КК України, оскільки обвинувачений незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення, а саме сильнокарбонатну важку глину.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставинами, які згідно зі ст.66 КК України пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття .

Обставин, які згідно зі ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

Злочин, скоєний ОСОБА_1 за ч.2 ст.240 КК України, відповідно до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, раніше не судимий, має постійне місце праці, одружений, на обліку в психоневрологічному кабінеті не перебуває (а.п.39-43)

Як вбачається з досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 , працює машиністом екскаватора ТзОВ «Болехівський завод будівельних матеріалів», має середню освіту, одружений. Скарг та зауважень від сусідів та жителів міста в міську раду не надходило, не є депутатом міської ради. Раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягався. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

З врахуванням викладеного, наявності обставини, що пом`якшує покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до переконання, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у вигляді штрафу в межах розміру передбаченого в санкції ч.2 ст.240 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, змусить обвинуваченого додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність, позбавить можливості вчиняти нові злочини і буде необхідним для попередження нових кримінальних правопорушень з його боку так і для суспільної користі.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Згідно довідки Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути витрати за проведення експертизи в користь держави згідно висновку експерта за № СЕ-19/109/20-166МРВ/19 від 26.07.2019 в сумі 34554,22 грн (а.п.44).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Ухвалою Болехівського міського суду від 14.08.2019 ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 13.10.2019. На час розгляду кримінального провадження строк обраного запобіжного заходу закінчився, клопотань про застосування запобіжного заходу не надходило.

Питання про речові докази суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.349, 370, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого частиною 2 статті 240 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить на час ухвалення вироку 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3454 (три тисячі чотириста п`ятдесят чотири) грн. 22 коп. витрат, понесених на проведення експертизи № СЕ-19/109/20-166МРВ/19 від 26.07.2019 Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Речові докази:

-п`ять зразків ґрунту та два зразки цегли та чотири спеціальні полімерні пакети НДЕКЦ №№ 4132261, 4132262, 4132263,4132264, які зберігаються у відділі Слідчого управління ГУНП в Івано-Франківській області за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності,150 – знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.

Суддя Поляниця М.М.