Ухвала суду № 8640629, 16.03.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

м. Донецьк 16 березня 2010 року

справа № 2-а-10043 /09/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А. суддів:

при секретарі

за участі:

представника позивача

представника відповідача Сіваченка І.В., Шаптала Н.К.

Асєєвій Я.В.

Кізіловій М.М.

Ємельяненко Л.А. розглянувши у відкритому

апеляційну скаргу судовому засіданні

Костянтинівської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року по справі № 2-а-10043/09/ за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Костянтинівської об*єднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року позов задоволено повністю.

Зазначеною постановою суд с касував податкове повідомлення-рішення № 0000841743/0 -15058 від 04.06.09 року в частині основного боргу у сумі 32 849,37 гривень, штрафу у розмірі 65 698,74 гривень.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач по справі та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступною відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Комунальне підприємство „Компанія "Вода Донбасу" згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 03.09.2007 року, виданого виконкомом Донецької міської ради - є юридичною особою, ідентифікаційний код 00191678.

Костянтинівське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія "Вода Донбасу" перебуває на обліку в Костянтинівській об'єднаній державній податковій інспекції.

Костянтинівською ОДПІ 26.05.09 року проведено планову виїзну перевірку Костянтинівського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія "Вода Донбасу" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.05.08 року по 31.12.2008 року валютного та іншого законодавства за період з 20.05.08 року по 31.12.2008 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт № 440/23-2-35887472.

Згідно висновків вказаного акту встановлено порушення п.1.15 ст. 1 , пп. 4.2.9, пп.4.2.11, п. 4.2 ст. 4 , пп..8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого сума неутриманого податку з доходів фізичних осіб у грудні 2008 року складає 32 849,37 гривень.

На підставі вказаного акту Костянтинівською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000841743/0 -15058 від 04.06.09 року, згідно якого до Костянтинівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства Комунального підприємства „Компанія "Вода Донбасу" визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 99 012,75 гривень у тому числі за основним платежем 33 004,25 гривень, штрафні санкції

66 008,50 гривень.

Правовою підставою прийняття зазначеного податкового повідомлення рішення вказано п.п. „б" п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України

№ 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п.п. „б" п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

Відповідно до п.п.17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181 від 21.12.2000 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003

Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно до п.3.4 ст. З цього ж Закону При нарахуванні доходів у будь-яких не грошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент такого нарахування.

Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму: податку на додану вартість, якщо особа, яка здійснює таке нарахування, є платником податку на додану вартість; акцизного збору, якщо надається підакцизний товар.

У такому ж порядку визначається об'єкт оподаткування для сум надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлений строк.

Якщо особа, яка нараховує доходи у формах, відмінних від грошової, є платником податку на прибуток підприємств за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то до її валових витрат включається сума, розрахована згідно з цим пунктом. Така сама сума є базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пп.4.2.9 ст. 4 цього ж Закону дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді: вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або

відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств; вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у підпункті 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"; вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув'язненими. Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім'ї або від імені чи за їх дорученням - будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об'єктів рухомого чи нерухомого майна, що належать таким особам або використовуються ними; суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом; суми фінансової допомоги, включаючи суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства; вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової, об'єкт оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 3.4 статті 3 цього Закону.

Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням;

Згідно пп.4.2.11 цього ж Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк давності згідно з законом, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів (обов'язкових платежів) та погашення податкового боргу;

Згідно пп.4.2.15 цього ж Закону сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону;

Згідно пп.8.1.1 п.8.1 ст. 8 цього ж Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно пп.9.10.2, пп. 9.10.3 п.9.10 ст. 9 цього ж Закону звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку: завершує таке відрядження; завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт.

За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту.

Якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого підпунктом 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.

Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.

Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.

З матеріалів справи випливає, що позивач відповідно Протоколу № 11 від 29.12.2008 року комісії по розгляду питань про безнадійну кредиторську та дебіторську заборгованості, невиробничих витрат, збитків від крадіжок та розкрадання, діючої на підставі наказу Костянтинівського ВУВКГ від 19.06.2008 року № 8, дебіторська заборгованість 215 фізичних осіб за отримані послуги водопостачання та водовідведення у сумі 218 995,83 гривень була списана як безнадійна у зв'язку із відмовою суду по її стягненню на підставі спливу строку позовної давності.

Згідно реєстру абонентів на списання заборгованості по рішенню суду загальна кількість фізичних осіб складає 215 із зазначенням по кожному прізвища, ім'я, по батькові, адреси дати прийняття рішення номеру рішення періоду заборгованості, суми, що була заявлена, суми, що була задоволена згідно рішення суду, та суми до списання.

Дані, що містяться у вказаному реєстрі частково підтверджуються копіями рішень суду, що надавалися представником позивача.

Як встановлено у судовому засіданні вищевказані протокол та реєстр надавалися відповідачу в процесі проведення перевірки.

В бухгалтерському обліку списання безнадійної дебіторської заборгованості позивачем відбулось шляхом відображення у журналі ордері № 10 по рахунку 944 „Сумнівні безнадійні борги", оборотні відомості 36112 „Розрахунки за воду та стоки з населенням".

В кінці грудня 2008 року дані з накопичувальних регістрів були перенесені у Головну книгу.

Суд першої інстанції правильно встановив, що позивачем на користь платників податку дохід не нараховувався та не сплачувався.

Суд правильно вважав, що у даних спірних правовідносинах позивач у розумінні п. 1.15 ст. 1 не є податковим агентом, оскільки не зобов'язаний за законом нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету від імені та за рахунок цих фізичних осіб податок з доходів фізичних осіб із сум, в задоволенні стягнення щодо яких позивачу було відмовлено.

Згідно пп. 8.1.1. п. 8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідач спірним податковим повідомленням рішенням неправомірно зобов'язав позивача сплатити податок з доходів фізичних.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Костянтинівської об*єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2009 року залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 місяця.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді І.В.Сіваченко

Н.К.Шаптала

/підписи/

з оригіналом згідно

суддя О.А.Нікулін