Рішення № 86403940, 18.12.2019, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1008/2019

130/2168/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі секретаря Буга Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2019 року позивач звернулась в суд з цим позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач з відповідачем по справі перебувають у шлюбі з 28 липня 2013 року, від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подружнім життям вони з відповідачем проживали до вересня 2019 року. На даний час сім`я розпалась, дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні.

На даний час вона одна немає можливості забезпечити дитині належний рівень життя, необхідний для її розвитку, а тому батько, який є здоровим та працездатним зможе сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісячно, що забезпечить їх рівність при несенні обов`язку утримання спільної дитини. Відповідач інших утриманців не має, працездатний, працює офіційно, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає, що відповідач може сплачувати аліменти в заявленому нею розмірі.

Заперечення відповідача.

Відзив відповідач на позовну заяву не подавав.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

06.11.2019 ухвалою судді відкрито провадження в даній справі. Визначено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Як вбачається з поштового повідомлення, яке повернулось на адресу суду, 12.11.2019 позивач ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження.

Відповідно до повідомлення відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Вінницькій області та Поповецької сільської ради Барського району Вінницької області відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13, 14).

Відповідачу ОСОБА_2 було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. На адресу повернувся конверт із відміткою «адресат вибув», що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.20).

Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, відзиву на позовну заяву не надіслав.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі частини 5 статті 279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, посилання на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 28.07.2013 укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 (а.с.6).

Як вбачається з довідки квартального комітету «Заріччя» від 16.10.2019 № 608 ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_2 , до складу її сім`ї входить дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7).

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані в порядку встановленому законом.

З доказів наданих позивачем судом встановлено, що малолітня дитина проживає із матір`ю, однак суду не представлено належного розрахунку та доказів в обґрунтування заявлених до стягнення з відповідача аліментів в розмірі 2000 грн., що значно перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину.

До вказаних правовідносин застосовуються норми права визначені Сімейним кодексом України, а саме Главою 15 «Обов`язок матері, батька утримувати дитину та його виконання».

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та згідно з частиною 3 статті 181 цього Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Як визначено в частині 1 і 2 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень.

Відповідно до частини 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Суд звертає увагу, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов`язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до частини 1 статті 155 СК України.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК України).

Частинами 1 та 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до статей 12,13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх досліджені, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в інтересах дитини, з урахуванням гарантованого статтею 48 Конституцією України права батьків дитини на достатній життєвий рівень, а також враховуючи, що кожен із батьків у відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, яка співмірна 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, що відповідає мінімальному гарантованому розміру аліментів на одну дитину.

Дана сума є необхідною та достатньою, законною та такою, що відповідає потребам дитини.

В суду не має достатньо вагомих підстав присудити стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліменти в розмірі 2000 гривень, оскільки такий розмір аліментів може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, на підтвердження чого позивачем доказів не надано.

Розподіл судових витрат між сторонами.

З урахуванням задоволення позову відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 764,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3-13, 141, 76-83, 89, 259, 263-265, 430 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2019 року і до досягнення дочкою повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (з 17.10.2019 до 17.11.2019) допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: А.М. Заярний