Ухвала суду № 8640293, 24.02.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року Справа № 5/565/08-АП

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя Юхименко О.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Мірошниченко М.В.,

при секретарі Красота А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

на постанову господарського суду Запорізької області від 26.02.2009р.

у справі № 5/565/08-АП

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією

«Запорізький автомобілебудівний завод»,

пр. Леніна, 8, м. Запоріжжя, 69600;

за участю Прокуратури Запорізької області,

вул. Матросова, 29-А, м. Запоріжжя, 69057;

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

пр. Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про визнання протиправними дій та скасування акта,-

встановили: Закритим акціонерним товариством з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» (далі ЗАТ «ЗАЗ») подано позов до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі СДПІ) про визнання протиправними дій з оформлення та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001170802/0 від 26.12.2008р.

Господарський суд Запорізької області (суддя Проскуряков К.В.) своєю постановою від 26.02.2009р. у справі № 5/565 /08-АП позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0001170802/0.

Постанова суду мотивована тим, що наявність інвестиції у розмірі $ 150 млн. та затвердженої Кабінетом Міністрів України інвестиційної програми надає можливість Позивачу на застосування пільгового оподаткування відповідно до спеціального нормативного акту Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР. Зазначені обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 24/430/07-АП, і не підлягають доведенню в силу статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі СДПІ, Відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Пункт 22.21 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР) щодо встановлення особливостей оподаткування для підприємств по виробництву автомобілів, які здійснюють діяльність відповідно до Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР виключено на підставі Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року N 2505-IV.

З прийняттям Закону N 2505-IV підприємства, які діють згідно із Законом N 535, втратили встановлені для них пільги і повинні сплачувати податок на загальних підставах. Наведене підтверджено Ухвалами Конституційного Суду України від 30 листопада 2006 року N 14-у/2006 (справа N 2-3/2006), та від 23 жовтня 2007 року N 57-у/2007 (справа N 2-43/2007).

Водночас, судовим рішенням у справі № 24/430/07-АП фактично право Позивача на застосування пільгового оподаткування було «поновлено» з дати набрання ним (судовим рішенням) законної сили. В судовому рішенні немає таких висловів, якими визнано чи підтверджено право на пільгове оподаткування протягом 2005-2006 років.

Крім того, судом не досліджено питання щодо фактичного здійснення реінвестування підприємством у розвиток власного виробництва, як обовязкової умови зменшення обєкта оподаткування.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 26.02.2009р. у справі № 5/565/08-АП скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Прокурор підтримував доводи фахівців контролюючого органу.

ЗАТ «ЗАЗ», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказував на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Стаття 4 Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів» (535/97-ВР) містить стабілізаційне застереження та гарантію від погіршення законодавства. Отже, зазначені гарантії є чинними, та положення Закону (535/97-ВР) обовязковими для виконання.

Питання реінвестування не стало предметом невиїзної перевірки, що дає підстави стверджувати про відсутність спору щодо розміру реінвестиції.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26.02.2009р. у справі просить залишити без змін. Апеляційну скаргу СДПІ - без задоволення.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».

Сутність спору: В період з 10.12.2008р. по 23.12.2008р., уповноваженими фахівцями Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена невиїзна документальна перевірка Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод», код за ЄДРПОУ 25480917, з питань достовірності визначення податкових зобовязань по податку на прибуток, згідно до наданих уточнюючих розрахунків за 2005-2006рр.

За результатами перевірки складений Акт № 360/08-02/25480917 від 24.12.2008р.

Перевіркою встановлено порушення статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР).

Так, ЗАТ «ЗАЗ», протягом 2005-2006рр., подавав податкові декларації з податку на прибуток щоквартально, на загальних підставах.

09.12.2008р. ЗАТ «ЗАЗ» подано до Спеціалізованої ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобовязань по податку на прибуток у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок зменшено суму податкового зобовязання за 2005р. у розмірі 41.257.600,00 грн., та за 2006р. у розмірі 41.427.586,00 грн. Подання уточнюючих розрахунків здійснено у звязку з реінвестуванням підприємством прибутку у розвиток власного виробництва, відповідно до пункту 22.21, яким Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) було доповнено згідно із Законом N 535/97-ВР від 19.09.97р. «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні».

Водночас, за позицією фахівців контролюючого органу, з прийняттям Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25 березня 2005 року N 2505-IV підприємства, які діють згідно із Законом «Про стимулювання виробництва автомобілів» (535/97-ВР) , втратили встановлені для них пільги і повинні сплачувати податок на загальних підставах.

На підставі Акта перевірки № 360/08-02/25480917 від 24.12.2008р., керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі 26.12.2008р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001170802/0.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14) , відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону N 283/97-ВР від 22.05.97р. (334/94-ВР), на підставі підпункту 17.1.3, підпункту 17.1.6 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), Закритому акціонерному товариству з іноземною інвестицією «Запорізький автомобілебудівний завод» визначено суму податкового зобовязання за платежем 11020300, податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на загальну суму 132.296.297,60 грн. В їх числі 82.685.186,00 грн. за основним платежем та 49.611.111,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнання протиправними дій з оформлення ППР та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001170802/0 від 26.12.2008р. було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод» є підприємством по виробництву автомобілів, яке здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» від 19 вересня 1997 року N 535/97-ВР.

Спірним, у даному випадку, є:

можливість, за позицією ЗАТ «ЗАЗ», застосування пільгового оподаткування, впровадженого згідно із Законом України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» (535/97-ВР) , стабілізаційне застереження щодо незмінності якого містить стаття 4;

з прийняттям Закону N 2505-IV , за позицією фахівців контролюючого органу, підприємства, які діють згідно із Законом N 535, втратили встановлені для них пільги і повинні сплачувати податок на загальних підставах.

З огляду на приписи статті 11 Закону України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року N 3018-IIIобов'язковість урахування (преюдиціальність) судових рішень для інших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визначається процесуальним законом.

Відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, преюдиційність фактів ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його межами, за якими сторони й інші особи, які брали участь у справі, не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені рішенням суду факти та правовідносини.

Вищий адміністративний суд України своїм рішенням від 22.12.2009р. № К-46751/09 (справа № 24/430/07-АП), до ухвалення якого розгляд даної справи неодноразово відкладався за клопотаннями Сторін, встановив, що Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні» (535/97-ВР), визначаючи пільги в оподаткуванні підприємств з іноземними інвестиціями в автомобілебудівній галузі, одночасно встановив стабільність такого пільгового режиму шляхом його захисту від можливого погіршення внаслідок зміни законодавства. <…> Відповідно, з приводу оподаткування доходу Позивача податком на прибуток слід застосовувати законодавство, що діяло до відміни пільг в оподаткуванні.

Суть презюмованого факту полягає у тому, що сторона, на користь якої встановлено таку правову норму (презумпцію), не зобов'язана доводити відповідну обставину.

Отже, наявність інвестиції у розмірі $ 150 млн. та затвердженої Кабінетом Міністрів України інвестиційної програми надає можливість Позивачу на застосування пільгового оподаткування, що діяло до відміни пільг в оподаткуванні.

Доводи фахівців держподаткінспекції про те, що зазначеним судовим рішенням фактично право Позивача на застосування пільгового оподаткування було «поновлено» з дати набрання ним законної сили на увагу не заслуговують.

Щодо реінвестування підприємством у розвиток власного виробництва, як умови зменшення обєкта оподаткування, на відсутності якого наполягають фахівці контролюючого органу.

Мова у підпункті 22.21.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) йде, по перше, про прийняття рішення про проведення таких реінвестицій.

Обсяг реінвестицій не був предметом дослідження камеральної перевірки Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Запорізький автомобілебудівний завод», ґрунтується на спростовних презумпціях на основі достовірних даних, та з огляду на приписи підпунктів 4.1.2, 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14), частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача, чого тим зроблено не було.

Оглядово-аналітичний характер наведеної теми, поза залежності від забезпечення дослідження функціональних показників, не може бути підставою для висновку про відсутність складників для зменшення обєкта оподаткування.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26.02.2009р. у справі № 5/565/08-АП без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга подається протягом одного місяця з дня складення судового рішення у повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 01.03.2010р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя Н.П.Баранник

Суддя М.В.Мірошниченко