Постанова № 8640287, 20.01.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року справа №3/170/06-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - доповідача - Туркіної Л.П.,

суддів - Кожана М.П., Проценко О.А.,

при секретарі Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1

на постанову господарського суду Запорізької області від 23 серпня 2006 року

у справі №3/170/06-АП (категорія статобліку 6.6.4)

за позовом Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області

до відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення фінансових санкцій у розмірі 2955,00 грн., -

Встановила:

У квітні 2006 року Державна податкова інспекція у Василівському районі Запорізької області (далі ДПІ у Василівському районі Запорізької області) звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому просила стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (далі ПП ОСОБА_1В.) заборгованість зі сплати фінансових санкцій в розмірі 2955,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що податковим органом проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 30.05.2004р. №080300922340. На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 20.05.2004р. №0000542306/0, яким відповідачу визначена сума штрафних санкцій за порушення п.З, п.13 ст.З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст.6 Декрету КМУ "Про акцизний збір", ст.7-9 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Названі санкції відповідачем не сплачено.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23.08.06р. позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду скасувати і направити справу на новий розгляд в господарський суд.

У апеляційній скарзі апелянт вказує, що господарський суд, розглянувши справу за відсутністю відповідача, позбавив таким чином приватного підприємця можливості реалізувати свої процесуальні права.

Вказує, що до виявлених в ході проведеної перевірки порушень відношення не має. Акт підписано не уповноваженою на це особою. Нарахування штрафних санкцій вважає безпідставним.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на те, що постанова господарського суду відповідає Закону та фактичним обставинам справи.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову господарського суду Запорізької області від 23.08.2006р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 08.11.2006р. у справі №3/170/06-АП скасовано. Справу направлено на новій розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції зокрема зазначив, що прийняття судового рішення за відсутності будь кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час та місце судового засідання, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 227 КАС України є безумовною підставою для обовязкового скасування такого судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.09р. справу призначено до судового розгляду. Відповідач у судове засідання не прибув. Про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення органом звязку /а.с. 79/.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник позивача зазначив, що фінансові санкції в сумі 2955,00 грн. узгоджено в судовому порядку (постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 09.12.05р. у справі №18/229-13-328 яка набрала законної сили з моменту її проголошення).

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову господарського суду скасувати, позовні вимоги задовольнити, виходячи з такого.

Матеріали справи, апеляційна скарга та пояснення сторін свідчать, що розгляд справи у суді першої інстанції було здійснено за відсутності відповідача або його представника.

Як зазначено у апеляційній скарзі, причиною неявки було несвоєчасне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи.

Доказів, які б спростовували доводи апеляційної скарги, матеріали справи не містять.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постанову господарського суду Запорізької області від 23.08.2006 р. прийнято з порушенням норм п. 1 ч. 3 ст. 49 , п. 1 ч. 1 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Наслідком порушення вимог ч. 3 ст. 49 , ч. 1 ст. 128 КАС України відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 227 КАС України є обовязкове скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази, а також докази? які досліджувались судом першої інстанції з порушенням вимог КАС України.

Виходячи з викладеного та керуючись ч. 7 ст. 9 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та розгляду справи по суті. Вимоги апелянта про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не підлягають задоволенню як такі, що не відповідають нормам ст.. 203 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що співробітниками податкової було проведено перевірку господарської одиниці - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 - кафе «Лідія», розташованого за адресою: с. Кам'янське, вул. Центральна, 47, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

За результатами перевірки складений Акт № 08-03-0092-2340.

В ході перевірки встановлено порушення п. З, п. 13 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР, в редакції Законів N 227/96-ВР від 06.06.96р., N 1776-ПІ від 01.06.2000р., ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992р. № 18-92 (із змінами та доповненнями), ст. ст. 7 - 9 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995р. № 329/95-ВР (із змінами та доповненнями), ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - виявлено проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, не роздрукування розрахункового документу, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, продаж тютюнових виробів за відсутності цінника на товар, невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку і не забезпечення їх зберігання в КОРО, недоступність торгового патенту для огляду.

За результатами перевірки керівником Василівської МДПІ 20.05.2004р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000542306/0, яким Приватному підприємцю ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання (штраф) у розмірі 2.955,00 грн.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.2.2005р. у справі №18/229-13/228 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Василівської МДПІ Запорізької області від 20.05.2004р. №0000542306/0 в частині визначення штрафних санкцій у сумі 2955,00 грн. сумою податкового зобовязання та щодо відповідних наслідків. В іншій частині у задоволенні позовних вимог ПП ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року N 481/95-ВР, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Як свідчать матеріали справи, у встановлений законодавством термін сума, визначена рішенням №0000542306/0 сплачена не була.

Таким чином, колегія суду дійшла висновку, по обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з ПП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати фінансових санкцій в розмірі 2955,00 грн. та необхідність задоволення позову.

На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 2955 грн.. 00 коп. штрафних санкцій.

Керуючись ст. ст. 195, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області суду від 23 серпня 2006 року скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (71600, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 34120241) за позовом Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Чекістів, 9, код ОКПО 34120241, п/р 35215001003289 у Василівському відділенні Держказначейства) на користь Державного бюджету України (отримувач - Держбюджет у місті Василівка Запорізької області, ОКПО 34677040, МФО 33412399970004, у Василівському відділенні Держказначейства) 2955 (дві тисячі девятсот пятдесят пять) грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлено у повному обсязі 04.02.2010 р.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: М.П. Кожан

Суддя: О.А. Проценко