У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 року Справа № 2а-5910/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.
при секретарі - Гулая О.Г.
за участю представників:
позивача - Беклеміщева Л.В. дов від 03.08.09
Іванченко Ю.Л. дов від 03.09.09
відповідача - Петерс В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.08
у справі № 2а-5910/08
за позовом приватного підприємства «Сталіт»
до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області
про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,-
в с т а н о в и л а :
Приватне підприємство «Сталіт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000202344/0 від 19.09.07 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 235015,00 грн. за червень 2007 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в діях позивача відсутнє встановлене відповідачем порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Право позивача на віднесення певних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджено відповідними первинними документами. Жодна з отриманих позивачем податкових накладних не визнана недійсною. Позивачем при складанні та поданні податкової звітності з податку на додану вартість було додержано всі вимоги діючого законодавства України, оскільки відшкодуванню з Державного бюджету України у звітному податковому періоді підлягає окрім сум, що дорівнюють сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), ще й залишок відємного значення податку на додану вартість, що залишився невідшкодованим у попередніх податкових періодах.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.08 адміністративний позов задоволений повністю.
Не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.08, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права. Судом першої інстанції невірно застосовано п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. Відповідно до розяснення, наданого Державною податковою адміністрацією України в листах від 18.04.06 № 7251/7/16-157, від 20.09.06 № 17537/7/19-1517, у рядок 3 Розрахунку бюджетного відшкодування включаються суми податку на додану вартість по тих товарах (послугах), податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з оплатою. Сума заявленого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 року 235015,00 грн. не відповідає необхідним для отримання відшкодування двом критеріям: включення до складу податкового кредиту травня 2007 року; сплата постачальнику також у травні 2007 року.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих письмових запереченнях просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202344/0 від 19.09.07 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 235015,00 грн. за червень 2007 року.
Означене податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами виїзної позапланової перевірки приватного підприємства «Сталіт» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку за період червень 2007 року (№ 482/23/4-33242769 від 03.09.07), під час якої відповідачем встановлено, що ПП «Сталіт» в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищило суму бюджетного відшкодування на 235015,00 грн. за червень 2007 року.
До такого висновку відповідач дійшов, виходячи з того, що до податкового кредиту травня 2007 року віднесено, в тому числі, суму податку на додану вартість в розмірі 44074,24 грн. по операції з придбання злитків з нержавіючої сталі. Вартість даного товару в сумі 26445,44 грн. сплачена позивачем в травні 2007 року, але в подальшому в липні 2007 року товар повернутий постачальнику ТОВ «Запорізький сталеливарний завод». До податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року позивачем наданий розрахунок коригування податку на додану вартість податкового кредиту на суму 44074,00 грн. (розрахунок коригування № 215/1 від 25.07.07).
За твердженням відповідача, оскільки придбаний позивачем в травні 2007 року товар на момент проведення перевірки повернутий постачальнику, оплата товару згідно платіжного документу № 369 від 25.05.07 зменшує кредиторську заборгованість попередніх податкових періодів, внаслідок чого надмірної сплати податку не відбулось, у звязку з чим позивач не набув права на отримання бюджетного відшкодування.
Крім того, відповідач зазначає, що за даними податкового обліку позивача податковий кредит за травень 2007 року склав 44183,00 грн. Заявлено до відшкодування з бюджету в червні 2007 року суму податку на додану вартість в розмірі 235015,00 грн. При цьому всього сплачено в травні податку на додану вартість 235015,00 грн., в тому числі, за товари (послуги), отримані у травні 2007 року, - 44074,24 грн.
Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що висновки відповідача є необґрунтованими, такими, що не відповідають чинному законодавству.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 цього Закону в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №166, передбачено, що таке від'ємне значення в наступному звітному податковому періоді визначається як різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
Згідно пп.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (пп.7.7.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).
Відповідно до визначеної Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №166, форми розрахунку суми бюджетного відшкодування зазначений розрахунок містить в рядку 1 значення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 податкової декларації звітного податкового періоду), в рядку 2- суму податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду); в рядку 3- суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), і в рядку 4- суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1, у межах суми, указаної в рядку 3). Значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період.
В даному випадку законодавчо встановлена умова бюджетного відшкодування фактична сплата суми податку на додану вартість у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) позивачем дотримана. Зв'язок між даними рядка 17 податкової декларації з податку на додану вартість попереднього податкового періоду і сумою, що може бути заявлена платником податку до бюджетного відшкодування за підсумками поточного звітного періоду, законодавцем не встановлений.
Посилання відповідача, що до рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування повинні включатися виключно суми податку на додану вартість по тим товарам (роботам, послугам), податковий кредит по яким виник в одному податковому періоді разом з оплатою, є помилковим, таким, що суперечить зазначеним вище положенням Закону України «Про податок на додану вартість», і не відповідає закріпленому в цьому Законі принципу бюджетного відшкодування - повернення платнику податку з бюджету сум податку на додану вартість у зв'язку з надмірною їх сплатою.
Згідно положень пп.7.7.2 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається окрім суми, зазначеній в рядку 17 декларації з податку на додану вартість за поточний звітний (податковий) період, і залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду після бюджетного відшкодування (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).
Також, виходячи з положень Закону України «Про податок на додану вартість», вбачається, що подальше коригування сум податку на додану вартість в наступних податкових періодах у звязку з поверненням товару не впливає на показники того податкового періоду, в якому, зокрема, у отримувача такого товару за Законом виникло право на податковий кредит, і, відповідно, не впливає на право отримувача на заявлене ним бюджетне відшкодування.
Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що принцип, покладений в основу розрахунку бюджетного відшкодування, а саме: проведення грошових розрахунків з постачальником за придбані товари, в даному випадку позивачем не порушений, законодавчо встановлені умови заявлення бюджетного відшкодування позивачем дотримані, колегія суддів вважає правильним визначення позивачем в рядку 4 розрахунку суми бюджетного відшкодування 235015,00 грн.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалив законне та обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.08 року у справі № 2-а-5910/08 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Повний текст ухвали виготовлено 17.02.10
Головуючий суддя: І. Ю. Добродняк
суддя: Н. А. Бишевська
суддя: А. О. Коршун
Судове рішення № 8640090, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5910/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: