Рішення № 86392686, 13.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.12.2019 Справа №607/25069/19

13 грудня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

при секретарі судового засідання Комар Р.В.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвоката Майки М.Б.,

представника відповідача - Лобач М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії НК №986327 від 13.10.2019 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 13.10.2019 року інспектором поліції винесена постанова серії НК №986327 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Зокрема, йому ставиться у винну те, що він 13.10.2019 року о 18 год. 35 хв. по вул.Микулинецька, 30 в м.Тернополі здійснив рух транспортного засобу на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3. ґ ПДР України.

З даною постановою не згідний, оскільки викладені у постанові дані не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами, а дії працівників поліції є неправомірними. Вказав, що порушення ПДР України не здійснював, проїхав перехрестя на дозволений сигнал світлофора із дотриманням вимог п. 8.7.3. ґ , п.8.11 та п.8.10 ПДР України. Навіть, якщо припустити, що він завершував маневр на жовтий сигнал світлофора, то він не вдаючись до екстреного гальмування, вправі був продовжити рух, що відповідає п.8.11.ПДР України. Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву. Вказав, що позов не визнає та просить відмовити у задоволенні. Факт вчинення правопорушення позивачем підтверджується обставинами викладеними у постанові та відеоматеріала, згідно яких позивач здійснив проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3. ґ ПДР України.

Під час розгляду справи та винесення постанови, працівниками поліції були дотримані вимоги закону. Більше того, позивач на місці зупинки визнав факт вчиненого правопорушення та просив обмежитись усним зауваженням.

Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судовому засіданні 13 грудня 2019 року, до початку судового розгляду справи по суті, протокольною ухвалою проведено заміну відповідача з Управління патрульної поліції в м.Тернополі Департаменту патрульної поліції на Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції.

У судовому засіданні позивач та його представник - адвокат Майка М.Б. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

При цьому, позивач пояснив, що розпочав рух транспортного засобу на зелений сигнал світлофора, а завершив на жовтий з дотриманням вимог п.8.11 та п.8.10 ПДР України.

Представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області Лобач М.В. позов заперечила, з підстав викладених у відзиві.

Судом встановлено, що 13.10.2019 року поліцейським УПП в Тернопільській області винесена постанова серії НК №986327 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 13 жовтня 2019 року о 18 год. 35 хв. по вул.Микулинецька, 30 в м.Тернополі позивач здійснив рух транспортного засобу на заборонений (жовтий) сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3. ґ ПДР України.

Позивач заперечив обставини викладені у постанові. Пояснив, що рухався по вул.Микулинецька, 30 в м.Тернополі та розпочав рух на зелений сигнал світлофора, а завершував на жовтий, дотримуючись вимог п.8.11 та п.8.10 ПДР України.

Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Положеннями ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення, зокрема за проїзд на заборонний сигнал світлофора.

У відповідності до вимог п.8.7.3. ґ Правил дорожнього руху України, сигнали світлофора мають такі значення: жовтий сигнал світлофора - забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог п.8.7.3. ґ ПДР, а саме проїзд на заборонений жовтий сигнал світлофора.

Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом суду не надав.

Із досліджених в судовому засіданні відеоматеріалів з нагрудних камер працівників поліції, долучених представником відповідача, не встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. п.8.7.3. ґ ПДР України.

На даних відеоматеріалах зафіксовано лише події, які мали місце після зупинки транспортного засобу, будь-яких інших порушень ПДР не зафіксовано.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належним та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.

Позивач в судовому засіданні категорично заперечив обставини викладені у постанові та порушення ним ПДР України.

Доводи відповідача про те, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується тим, що останній на місці зупинки визнав факт вчинення правопорушення є безпідставними, оскільки самі по собі не підтверджують обставин викладених у постанові.

В силу вимог ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач будь-яких доказів на спростування тверджень позивача та підтвердження обставин викладених у постанові не надав.

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, достатні та достовірні докази, які б підтвердили факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак, суд приходить до висновку, що постанова підлягає до скасування, як така, що винесена без повного з`ясування обставин справи.

В силу вимог ч. 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому позов підлягає до задоволення, шляхом скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 13 жовтня 2019 року, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режим від 13 жовтня 2019 року задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №986327 від 13 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, вул. Котляревського, 24 м. Тернопіль, код ЄДРПОУ - 40108646.

Повне рішення складено 13 грудня 2019 року.

ГоловуючаІ. М. Черніцька