Ухвала суду № 86390257, 11.12.2019, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/7966/19

Справа № 754/15883/19

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2019 року м Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про встановлення факту роботи на підприємстві та перерахувати пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про встановлення факту роботи на підприємстві та перерахувати пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної безпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів встановлений ст.16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способам захисту свого права.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд встановити факт та зарахувати період роботи з 01.07.1994 по 21.05.1997 на Приватному підприємстві «Фенікс-П» до загального стажу роботи позивача, які зазначені в п. 21 та 22 в трудовій книжці позивача та зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві перерахувати пенсію з 24.06.2016 з урахуванням стажу з 01.07.1994 по 21.05.1997 на Приватному підприємстві «Фенікс-П».

Однак, остання вимога відносить до розгляд справ в адміністративному провадженні, відповідно до того, що завдання та основні засади адміністративного судочинства є вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, проаналізувавши зміст позовної заяви та вивчивши додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження в частині вимог, а саме: зобов`язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві перерахувати пенсію з 24.06.2016 з урахуванням стажу з 01.07.1994 по 21.05.1997 на Приватному підприємстві «Фенікс-П», оскільки даний спір відноситься до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Однак, щодо вимог про встановити факт та зарахувати період роботи з 01.07.1994 по 21.05.1997 на Приватному підприємстві «Фенікс-П» до загального стажу роботи позивача, відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» та підсудна Деснянському районному суду міста Києва.

Відповідно до вимог ст. 19, 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 128, 187 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в частині заявлених вимог про зобов`язання Головне Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві перерахувати пенсію з 24.06.2016 з урахуванням стажу з 01.07.1994 по 21.05.1997 на Приватному підприємстві «Фенікс-П».

Роз`яснити право звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Розгляд цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про встановлення факту роботи на підприємстві, здійснювати у порядку спрощеного проводження з викликом сторін.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити судове засідання на 29.01.2020 - 14:45год. Засідання відбудеться у приміщенні Деснянського районного суду міста Києва (м. Київ, проспект Маяковського, 5В, зал № 20).

Відповідач має право у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 178, 191 ЦПК України. Одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив у п`ятиденний строк з дня отримання відзиву у порядку, передбаченому ст. 179, 278 ЦПК України.

Відповідач має право подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив в порядку, передбаченому ст. 180, 278 ЦПК України.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет http://ds.ki.court.gov.ua

Ухвала в частині порушення правил підсудності може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у порядку, визначеному ст. 354-365 ЦПК України.

Суддя В.В. Бабко