Ухвала суду № 86390246, 02.12.2019, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/4768/19

Справа № 754/1100/17

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2019 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді : Галась І.А.

при секретарі - Гергель В.А.

за участі: прокурора - Климовича О.О.

захисника - Гончарук Ю.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Гончарук Ю.О. про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Бабайлової Л.М. по розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014100000000771 від 06.07.2014 року, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.369, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 393 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Захисником обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокатом Гончарук Ю.О. в ході розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.2 ст. 369, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 393 КК України заявлено відвід головуючому судді Бабайловій Л.М.

Заява про відвід мотивована тим, що нею, адвокатом укладено договір про надання правової допомоги з дружиною ОСОБА_1 на захист інтересів ОСОБА_1 у кримінальній справі №754/1100/17. 07.11.2019 року в судовому засіданні надано документи на підтвердження повноважень. З 13.11.2019 року, після надання згоди ОСОБА_1 на її участь у кримінальній справі, вона почала ознайомлюватись з матеріалами справи відносно ОСОБА_1 , які складаються з 28 томів та 8 дисків аудіозаписів удових засідань. Зазначає, що в судовому засіданні 14.11.2019 року для належного захисту ОСОБА_1 було заявлено клопотання про надання часу для належного ознайомлення з матеріалами справи, з урахуванням об`єму справи. Зазначено, що суддя Бабайлова Л.М. почала висловлювати претензії з приводу неналежного виконання як захисником своїх обов`язків, а саме ознайомлення з матеріалами справи. Вказано, що судді достовірно було відомо про те, що з13.11.2019 року вона почала знайомитись з матеріалами справи з трьома томами. Наступне судове засідання було призначено на 21.11.2019 року, за цей час вона кожен день приходила до суду, а саме 15.11.2019, 18.11.2019, 19.11.2019 року для ознайомлення з матеріалами справи. На час розгляду справи 21.11.2019 року вона ознайомилась з 11-тю томами справи, про що було відомо судді Бабайловій Л.М.

В судовому засіданні 21.11.2019 року нею заявлено клопотання про надання достатнього часу для ознайомлення зі справою, оскільки немає можливості повноцінно здійснювати захист ОСОБА_1 та висловлювати свою позицію з приводу клопотань, що були заявлені попередніми захисниками. Вказано,Ю що на заявлене клопотання, після тривалого повчального висловлювання щодо неналежного виконання нею своїх обов`язків, суддя оголосила перерву у справі до 13:00 год. 21.11.2019 року для ознайомлення з 18 томами та аудіо записами судових засідань. Після, судове засідання було відкладено на 29.11.2019 року на 09 год. 30 хв., попередньо узгодивши позицію з прокурором та проігнорувавши її заперечення, мотивовані тим, що на цей час призначено судове засідання по кримінальній справі у Солом`янському районному судді м. Києва. В судовому засіданні 29.11.2019 року, яке розпочалось із запізненням о 10год. 45 хв., суддя достовірно знаючи про те, що вона не в повному обсязі ознайомлена з матеріалами справи з 23 томами з 28, а також не ознайомлена із звукозаписами судових засідань за 2 роки, почала розглядати клопотання попередніх захисників, поданих на стадії доповнень до судового розгляду. Вважає, що суддя розуміючи, що захисник не в повному обсязі ознайомлена з матеріалами справи, порушила право на захист обвинуваченої особи, вимагає від захисту порушувати Конституцію України, Закон України «Про адвокатуру», здійснюючи активні дії для ненадання ОСОБА_1 належної правової допомоги. Зазначено, що крім того, суддею здійснюється тиск на захист, шляхом не надання достатнього часу на ознайомлення з дуже великим об`ємом матеріалів кримінальної справи.

Вважає, що суддя Бабайлова Л.М. своїми умисними діями свідомо порушує право на захист ОСОБА_1 , оскільки перешкоджає його захиснику в повному обсязі ознайомлюватися зі всіма матеріалами кримінального провадження, що унеможливлює повноцінний захист.

Зважаючи на викладене, адвокат Гончарук Ю.О. вважає, що є всі підстави стверджувати про наявність у діях судді ОСОБА_2 упередженості та зацікавленості.

Адвокат Гончарук Ю.О. поданий відвів головуючому судді Бабайловій Л.М. підтримала за обставин викладених у ньому. Наголошувала на порушення права ОСОБА_1 на належний захист.

ОСОБА_1 поданий адвокатом Гончарук Ю.О. відвів головуючому судді Бабайловій Л.М. підтримав. Також, ОСОБА_1 додатково пояснив, що суддею визначено дуже щільний графік судових засідання - справа призначається до розгляду майже кожного дня.

Прокурор Климович О.С. проти поданого адвокатом Гончарук Ю.О. відводу головуючому судді Бабайловій Л.М. заперечував. Додатково зазначив, про надуманість заявленого відводу та зауважив що дії головуючого направлені на розгляду справи в розумні строки.

Суддя Бабайлова Л.М., якій заявлено відвід, у судове засідання не з`явилась, хоча про день та час розгляду заяви була повідомлена у встановленому порядку.

Відповідно до вимог ст. 81 КПК України, неявки особи, якій заявлено відвід, а також осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, не перешкоджає розгляду питання про відвід судді, а тому заява про відвід розглянута за відсутності не з`явившихся учасників судового провадження.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відвід судді з таких підстав.

Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зауважити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у статтях 75, 76 Кримінального процесуального Кодексу України і їх перелік є вичерпним.

Згідно з ст.55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

При цьому, законодавець чітко регламентував у ст. 75 КПК України, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності неупередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII).

Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Між тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України, таких підстав суддею не встановлено, а обставини які б викликали сумнів в неупередженості судді Бабайлової Л.М. і унеможливлювали винесення нею об`єктивного рішення у справі також не встановлено.

Тобто, в даному випадку суду не надано переконливих доказів упередженості та небезсторонності судді Бабайлової Л.М. щодо розгляду кримінального провадження.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його небезсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).

Однак, ті підстави, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід судді Бабайловій Л.М. не містять будь-яких об`єктивних відомостей щодо можливої зацікавленості судді під час здійснення судового розгляду та не ставлять під сумнів її об`єктивність.

Крім того, відповідно вимог до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує усунення судді від участі у судовому провадженні.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд з прав людини підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Критерієм суб`єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості. Суб`єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях або висловлюваннях суддів (присяжних) перед початком чи під час судового розгляду справи. У світлі прецедентної практики Суду об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді у вирішенні справи, оскільки наведені особою, яка заявила відвід обставини, не свідчать про упередженість, яка визначена п. 4 ст. 75 КПК України, а є лише власними припущеннями не аргументованими достатніми доводами.

Судовим розглядом не встановлено і стороною захисту не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви в неупередженості судді Бабайлової Л.М. і унеможливлювали б винесення об`єктивного рішення у справі.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні не встановлено достатніх та підтверджених даних, які би свідчили про наявність підстав для відводу, передбачених КПК України.

Інших підстав, передбачених ст. 75 КПК України, що виключають участь судді Бабайлової Л.М. у розгляді кримінальної справи судом не встановлено.

При цьому, слід зазначити, що норми КПК України, які регулюють порядок розгляду суддею відводу іншому судді, не передбачають можливості судді, який розглядає відвід, перевіряти на предмет законності прийняті суддею, якому заявлено відвід, процесуальні рішення, аналізувати порядок їх прийняття чи надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні.

Також слід зазначити, що відмова в задоволенні клопотання будь-якої із сторін кримінального провадження не може слугувати підставою для відводу судді та свідчити про його упередженість.

З урахуванням наведеного, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами Кримінального процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.75,76,80,81 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволені заяви адвоката Гончарук Ю.О. про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Бабайлової Л.М. по розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014100000000771 від 06.07.2014 року, відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.369, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 393 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: