Рішення № 8638265, 04.03.2010, Апеляційний суд міста Севастополя

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-142/2010р. Головуючий у першій

інстанції Пузіна В.І.

Категорія Доповідач у апеляційній

інстанції Єфімова В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2010 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Єфімової В.О.,

суддів: Водяхіної Л.М., Володіної Л.В.,

при секретарі: Бідзюрі К.В.,

за участю: представників позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відповідача ПАТ „Індустріально-Експортний Банк” Кріліченка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Індустріально-Експортний Банк” на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 грудня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства „Індустріально-Експортний Банк” про спонукання до виконання обовязку, відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про спонукання відповідача Акціонерного товариства „Індустріально-Експортний Банк” до виконання обов'язку з видачі кредиту, стягнення збитку в сумі 46705,80 грн. та моральної шкоди в сумі 75000,00 грн. До ухвалення судового рішення по справі позивач уточнила позовні вимоги, просила зобов'язати відповідача виконати умови укладеного між нею та відповідачем кредитного договору, подала заяву про залишення позову у частині стягнення з відповідача на її користь матеріальної та моральної шкоди без розгляду.

Вимоги позову мотивовані тим, що 07.08.2009 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Омега Моторс» був укладений Договір купівлі-продажу автомобіля марки Тоуоtа Саmrу із залученням банківського кредиту. 31.08.2009 року позивач та відповідач, згідно приписів цивільного законодавства в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов та підписали кредитний договір, який відповідає загальним вимогам цивільного законодавства, що ставляться до кредитних договорів, у тому числі положенням Цивільного Кодексу України, Законам України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про захист прав споживачів». Свої обов'язки за кредитним договором позивач виконала у повному обсязі, однак відповідач виконати свої обов'язки за цим договором в однобічному порядку відмовився, кредит не надав і кошти на поточний рахунок продавця ТОВ «Омега Моторс», як це передбачено договором, не перерахував, чим на думку ОСОБА_3, порушив встановлену цивільним законодавством обов'язковість виконання сторонами договору і права позивача.

Ухвалою суду від 10 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 до АТ «Індустріально-Експортний Банк” в частині стягнення на її користь матеріальної та моральної шкоди залишені без розгляду.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. На ПАТ «Індустріально-Експортний Банк» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) покладено зобовязання виконати умови кредитного договору № 377/405066 від 31.08.2009 року шляхом відкриття ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, поточного рахунку й зарахування на нього кредитних коштів у сумі 172 768,00 грн. з подальшим їх перерахуванням на поточний рахунок № НОМЕР_2 ТОВ «Омега Моторс» (99014, м.Севастополь, Комишеве шосе, буд.71, код ЄДРПОУ 35687877) в КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в місті Сімферополі, МФО 324021.

Стягнуто з ПАТ «Індустріально-Експортний Банк» (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) на користь позивача 128,50 грн. судових витрат, у тому числі 8,50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накладений арешт на належні відповідачу грошові кошти у сумі 172 768,00 грн., що знаходяться на кореспондентському рахунку № 32008192901 в ГУ НБУ по місту Києву і Київської області, МФО 321024. Рішення у частині накладення арешту допущено до негайного виконання у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального права, зняти арешт, накладений оскарженим рішенням, з належних відповідачу грошових коштів у сумі 172 768,00 грн., що знаходяться на кореспондентському рахунку № 32008192901 в ГУ НБУ по місту Києву і Київської області, МФО 321024.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, що зявилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з їх законності, обґрунтованості та відповідності положенням ст.ст.638-640 ГК України.

З такими висновками суду колегія суддів погодитися не може.

Судом першої інстанції правильно встановлено, підтверджується матеріалами справи та не спростовується сторонами по справі, що 07 серпня 2009 року ТОВ „ОМЕГА МОТОРС”, у якості продавця, та ОСОБА_3, у якості покупця, уклали Договір купівлі-продажу № 346, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого продавець зобовязався передати у власність покупця транспортний засіб марки „Toyota CAMRI” 2.4 5A/T EXECUTIV, номер кузова НОМЕР_3, номер двигуна НОМЕР_4, колір 4Q2 (бежевий), покупець прийняти товар та оплатити його за ціною, визначеною у договорі із залученням банківського кредиту. (а.с.23-28,29).

Також, 7 серпня 2009 року, як вбачається з квитанції № 1414388, у виконання п.2.4.1 зазначеного договору позивач сплатила на рахунок ТОВ „ОМЕГА МОТОРС” перший внесок, що склав 5001 грн., та 22 серпня 2009 року, як вбачається з квитанції № 1444619 110179 грн. 20 коп. у рахунок другого внеску(а.с.46).

21 серпня 2009 року Роздрібним кредитним комітетом АТ „Індустріально-Експортний Банк”, на підставі заяви-анкети ОСОБА_3, прийнято позитивне рішення щодо отримання останньою кредиту в сумі 172768 грн.(а.с.48).

Відповідно до Акту приймання-передання товару від 28 серпня 2009 року до Договору купівлі-продажу № 346 від 07 серпня 2009 року, ОСОБА_3 ТОВ „ОМЕГА МОТОРС” був переданий зазначений вище автомобіль(а.с.30).

31 серпня 2009 року між сторонами по справі укладені Кредитний договір № 377/405066 та Договір застави, якій забезпечує вимоги відповідача, що витікають із зазначеного кредитного договору(а.с.14-20,21-22).

Згідно умов кредитного договору та договору застави АТ „Індустріально-Експортний Банк” зобовязався надати позивачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, кредит у сумі 172 768 грн. на купівлю зазначеного вище автомобіля для особистих потреб, купівля якого здійсненна відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного між ТОВ „ОМЕГА МОТОРС” та ОСОБА_3, із передачею зазначеного майна у заставу відповідача.

Однак, відповідач відповідно до п.2.1 кредитного договору кредитні кошти на поточний рахунок позичальника ОСОБА_3 не зарахував, та надіслав на адресу позивача листи № 61/2251-14 від 03 вересня 2009 року та № 444/4604-43 від 30 вересня 2009 року, якими повідомляв позичальника про відмову від надання кредиту з підстав надання останньою неповної інформації щодо її кредитних зобовязань перед іншими кредитними установами (а.с.213,215).

Неправильно оцінив викладене, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про покладення на АТ „Індустріально-Експортний Банк” зобовязання щодо виконання умов кредитного договору з наступних підстав.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами по справі з приводу укладення кредитного договору, суд першої інстанції помилково застосував не спеціальні норми, що регулюють подібні правовідносини та розташовані у пар.2 главі 71 розділу 3 ЦК України, а норми, що відносяться до загальних положень про зобовязання.

Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, колегія суддів вважає, що кредитний договір, який був підписаний сторонами по справі 31 серпня 2009 року, не може вважатися укладеним, оскільки гроші відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України позичальникові передані не були, права та обовязки, передбачені зазначеним договором, у сторін по справі не виникали, а тому підставі для покладення на відповідача зобовязання щодо виконання обовязків, передбачених договором, який фактично укладений не був, відсутні.

Також, з матеріалів справи видно, що після укладення з позивачем кредитного договору та договору застави, відповідачу після отримання витягу з Державного реєстру іпотек та витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження обєктів нерухомого майна стало відомо, що ОСОБА_3 являється власником квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться під обтяженням, про що зазначена особа не повідомила банк, заповнюючи заявку-анкету у відповідній графі. Крім того, відповідачу стало відомо, що більш ніж 30 обєктів нерухомого майна, власником якого являється ОСОБА_9 поручитель за кредитним договором, укладеним між сторонами по справі, знаходяться під обтяжуванням (а.с.53-54,188-193,194-210.).

Частиною 5 ст.64 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні.

Відповідно до ч.1 ст.1056 ЦК України кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Таким чином, із встановлених судом фактичних обставин справи слідує, що оскільки позивач ОСОБА_3 не повідомила відповідача про наявність застави власного майна, а також майна особи, що виступила у якості її поручителя за кредитним договором, то у відповідача були підстави для односторонньої відмови від надання кредиту позивачу і розірвання кредитного договору у односторонньому порядку.

Викладене свідчить про те, що рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.303,304-309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства „Індустріально-Експортний Банк” задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 10 грудня 2009 року скасувати.

Постановити нове рішення.

Позов позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства „Індустріально-Експортний Банк” про спонукання до виконання обовязку, відшкодування збитків та моральної шкоди залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства „Індустріально-Експортний Банк” суму державного мита у розмірі 4 грн. 25 коп. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн., сплачених Акціонерним товариством „Індустріально-Експортний Банк” при поданні апеляційної скарги.

Зняти арешт з належних Публічному акціонерному товариства „Індустріально-Експортний Банк” (01004, м.Київ, вул.Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575, МФО 321024) грошових коштів у сумі 172768 грн., що знаходяться на кореспондентському рахунку № 32008192901 в ГУ НБУ по місту Києву та Київської області.

Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий : В.О.Єфімова

Судді: Л.М.Водяхіна

Л.В.Володіна