Рішення № 86379630, 12.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2332/19

12 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Баранюка А.З.

за участю:

секретаря судового засідання Габрилецької С.Є.

позивача: ОСОБА_1 ;

представника позивача: Манчука С.І.;

представника відповідача: Смика А.Я.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду і позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 28 березня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 час військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04 жовтня 1986 року по 01 лютого 1987 року та з 01 по 15 березня 1987 року відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на 10 років з 28 грудня 2018 року.

Ухвалою судді від 24.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №500/2332/19 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

14.11.2019 представник відповідача подав до суду відзив (а.с. 49-50), в якому вказав, що згідно поданих документів для призначення пенсії позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у населеному пункті с.Оране. Проте відповідно до постанови Кабінету міністрів УРСР від 23.07.1991 року №106, населений пункт с.Оране не відноситься до Зони відчуження. Інших первинних документів, які б визначали населені пункти де позивач проводив роботи по ліквідації аварії на ЧАЕС управлінню не надано.

Ухвалою суду від 25.11.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача.

29.11.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву (а.с. 56-59).

Ухвалою суду від 04.12.2019 в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відкладено.

10.12.2019 представник відповідача подав до суду пояснення (а.с. 66-67).

11.12.2019 позивач подав до суду заперечення на пояснення (а.с. 70-72).

Згідно довідки секретаря судового засідання, судове засідання 11.12.2019 не проводилося у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив відмовити в їх задоволенні.

Суд заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, а також оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Кременецького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Тернопільської області із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До вказаної заяви позивачем додано: копію паспорта; копію ідентифікаційного коду; трудову книжку НОМЕР_1 від 20.07.1987; посвідчення учасника ліквідації на чорнобильській АЕС (категорії 2) серія НОМЕР_3 видане 13.01.1999 Тернопільською ОДА; диплом про навчання НОМЕР_5 від 26.04.1985; довідки №128, 129 від 17.05.2017 видані Шумським районним військовим комісаріатом; копію військового квитка НОМЕР_6; документи про підтвердження надання статусу (потерпілого) учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: №3125/10 від 04.07.2017, №51/1/3844 від 04.12.1996, витяги із протоколу №175 від 20.05.1997, №120 від 15.03.1997.

Також в подальшому позивачем було додано додаткові документи: довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 №11 від 29.01.2019; довідку про період роботи у ВАТ Тернопільське об`єднання "Текстерно" №06/25 від 29.01.2019; відповідь на запит із Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації №4/49004 від 05.02.2019.

За результатом розгляду вказаної заяви, Кременецьким об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області 28.03.2018 року прийнято рішення про відмову у призначенні мені пенсії.

Дане рішення обґрунтоване тим, що згідно поданих документів період роботи в зоні відчуження у 1986 році не менше 5 календарних днів не підтверджено первинними документами, що не дає права на зменшення пенсійного віку на 10 років і відповідно права на пенсію у віці 50 років, при загальному стажі роботи не менше 15 років. Вказано, що період перебування в зоні відчуження у 1987 році становить 28 днів (з 01.02.1987 по 28.02.1987), що дає право на зменшення пенсійного віку на 8 років у віці 52 роки при загальному стажі роботи 17 років. Зазначено, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 14 років 02 місяці 05 днів.

Позивач не погодившись із такими діями відповідача звернувся до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11.10.2005р.№ 8-рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26-рп/2008) розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Статтею 10 Закону №796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів мають право на зменшення пенсійного віку на 10 років.

Крім того згідно з частиною 1 статті 56 Закону час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, до 1 січня 1988 року - у потрійному розмірі.

Згідно частини 2 статті 14 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" категорія 2 особі, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.

Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).

Порядком №22-1 передбачено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону №796-XII).

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою форми №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема, в постанові від 25 листопада 2019 року у справі № 464/4150/17, адміністративне провадження №К/9901/19954/18.

Як встановлено судом та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи позивач в період з 04.10.1986 по 15.03.1987 працював у зоні відчуження та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Так, згідно відомостей у військовому квитку позивача НОМЕР_7, останній з 05 травня 1985 року по 16 травня 1987 року проходив строкову службу у Збройних Силах у складі військової частини 93260, з них з 04.10.1986 по 15.03.1987 приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військової частини 38867 (а.с. 25-26, 60).

Вищенаведене також підтверджується довідкою виданою Шумським районним військовим комісаріатом від 17.05.2017 року №128 та №129 (а.с. 17-18), довідкою виданою військовою частиною 38867 від 15 березня 1987 року (а.с. 20), архівною довідкою № Д-37/119 виданою Львівським територіальним архівним відділом галузевого Державного архіву міністерства оборони України 23.01.2019 року (а.с. 22), довідкою виданою Центральним архівом Міністерства оборони України 04 грудня 1996 року № 51/1/3844 (а.с. 19), архівними довідками виданими Галузевим державним архівом Міністерства оборони України 04.076.2017 року № 179/1/9222 (а.с. 21)

Також, згідно витягу з протоколу №175 від 20.05.1997 комісією із спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи вирішено визнати ОСОБА_1 учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-А категорії, який приймав участь у роботах в складі в/ч 38867 в зоні відчуження в період з грудня 1986 року по 15 березня 1987 року.

Крім того, оскільки позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 08 січня 1999 року йому видано (перереєстровано) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, серії НОМЕР_3 .

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивачем надано належні докази його перебування в зоні відчуження під час військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04 жовтня 1986 року по 01 лютого 1987 року та з 01 по 15 березня 1987, відтак має право на зарахування вказаного періоду до загального стажу роботи відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Додатково суд зазначає, що позивачем також було сплачено єдиний соціальний внесок за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 в сумі 7344,48 грн згідно з договором від 12.09.2019 №О1919179100006 про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (одноразова плата) (а.с. 28-29).

Відтак, з огляду на викладене, суд приходить до переконання, рішення Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 28 березня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременецького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 28 березня 2019 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 час військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 04 жовтня 1986 року по 01 лютого 1987 року та з 01 по 15 березня 1987 року відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком у відповідності до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на 10 років з 28 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 14053769).

Повне судове рішення складено 17 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Баранюк А.З.

копія вірна

Суддя Баранюк А.З.