Ухвала суду № 86378163, 17.12.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/3006/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: приватне акціонерне товариство "Завод з виробництва ядерного палива" (26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Козакова, 7-А, код ЄДРПОУ 37705342)

відповідач: Маловисківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (26200, Кіровоградська область, місто Мала Виска, вулиця Центральна, будинок 89, код ЄДРПОУ 34659409)

про скасування постанови державного виконавця -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне акціонерне товариство "Завод з виробництва ядерного палива" звернулося до суду з адміністративним позовом до Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просить скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22.02.2019 року у виконавчому провадженні №ВП 58164601.

Ухвалою судді від 02.12.2019 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та документу про сплату судового збору.

На виконання цієї ухвали представником позивача, у межах установленого судом строку, подано до суду платіжне доручення №391 від 05.12.2019 року про перерахування ТОВ "Астрея ЮКК" судового збору у розмірі 1921 грн. та заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, мотивовану тим, що після отримання спірної постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 22.02.2019 року позивач як божник у виконавчому провадженні №ВП 58164601 звернувся з клопотанням до державного виконавця про зняття арешту з його рахунків зі спеціальним режимом використання, однак відповіді на вказане клопотання не отримав. З цих підстав представник позивача просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.

Розглядаючи вказану заяву, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частинами 1, 2 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Звернувшись до суду з цим позовом лише 20.11.2019 року, направивши позовну заяву поштою, позивач пропустив десятиденний строк, установлений частиною 2 статті 287 КАС України.

Оцінюючи доводи, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з того, що поважними причинами пропуску цього строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, і мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Позивач не зазначає дати, коли йому стало відомо про порушення його прав, свобод чи інтересів оскаржуваною постановою, однак представник позивача стверджує, що після її отримання позивач звернувся до органу державної виконавчої служби з клопотанням про зняття арешту з його рахунків зі спеціальним режимом використання, відповіді на яке не отримав, що і стало причиною пропуску позивачем строку звернення до суду.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач як боржник у виконавчому провадженні №ВП 58164601, у травні 2019 року звертався до заступника начальника Маловисківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області з клопотанням №31 від 23.05.2019 року про зняття арешту з його рахунків зі спеціальним режимом використання, накладеного на підставі спірної постанови від 22.02.2019 року. Тож на той момент йому було достеменно відомо про цю постанову та про її наслідки.

Наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не є об`єктивними, тобто такими, що не залежали від волі позивача, обставинами, які б доводили поважність причин пропуску встановленого законом скороченого строку звернення до адміністративного суду та пояснювали тривале зволікання з пред`явленням позову аж до 20.11.2019 року. Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено. Відтак, суд визнає причини пропущення строку звернення до суду з позовом неповажними.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 45 рішення від 28.10.1998 року у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак, суд прийшов до висновку, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а наведені у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду підстави визнані судом неповажними, тому позовну заяву ПрАТ "Завод з виробництва ядерного палива" слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву приватного акціонерного товариства "Завод з виробництва ядерного палива" повернути.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Копію позовної заяви залишити у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш