Рішення № 86378125, 17.12.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4931/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без урахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 06 листопада 2018 року № 866-2095, № 866-2096;

- зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 06 листопада 2018 року № 866-2095 та № 866-2096.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є внутрішньо перемішеною особою, отримує пенсію за віком.

Листом від 21 травня 2019 за № 929/03.1 відповідач повідомив позивача, що під час призначення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Відповідач не врахував надані довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 06 листопада 2018 року № 866-2095 та № 866-2096, тому позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною.

11 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив на позовну заяву (арк. спр. 46-47), в якому відповідач зазначив, що 08 жовтня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком. Рішенням № 123950000051 від 19 грудня 2018 року позивачу призначено пенсію за віком.

Згідно протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 05 березня 2019 року № 69 прийнято рішення про призначення виплати пенсії.

06 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми, в якій просив зокрема прийняти і розглянути документи про заробітну плату для обчислення пенсії з завода “Луганськтепловоз”. Проте позивач не звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка.

Пунктом 2.7. Порядку № 22-1 визначено перелік документів, які додаються до заяви про перерахунок пенсії. Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою, яка є додатком 3 до Порядку № 22-1.

Рішення по суті щодо перерахунку позивачеві пенсії відповідачем не приймалося, а лист від 21.05.2019 № 929/03.1 має роз`яснювальний характер та не може тягти для позивача правових наслідків.

В довідках про заробітну плату для обчислення пенсії від 06 листопада 2018 року №№866-2095, 866-2096 надані позивачем, які видані ПАТ "Луганськтепловоз", вказано, що особові рахунки на підставі яких вони видані, знаходяться за адресою вул. Фрунзе, буд. 107, м. Луганськ.

Аналогічна ситуація зазначена в листі ПАТ "Луганськтепловоз" від 22 лютого 2018 року № 866-44, отриманого на адресу головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, здійснити перевірку довідок з первинними документами не виявляється можливим, через те, що архів підприємства ПАТ "Луганськтепловоз" знаходиться у м. Луганську, що є тимчасово окупованою територією та відсутній доступ до первинної документації.

Довідки, що додані в якості додатків до позовної заяви позивача, від 06 листопада 2018 року № 866-2095 та № 866-2096, не можуть бути взяті до уваги для перерахунку пенсії

Ухвалою від 20 листопада 2019 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 1-2).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 72-77, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджено копіями документів, а саме: паспорта громадянина України НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській області в червні 2000 року (арк. спр. 10-12), довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 23 жовтня 1998 року (арк. спр. 13), довідки від 25 квітня 2017 року № 57 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (арк. спр. 14, 50).

08 жовтня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додав документи, зазначені в розписці-повідомленні (арк. спр. 48-49).

Відповідно протоколу призначення пенсії від 19 грудня 2018 року, позивачу призначено пенсію 05 жовтня 2018 року (арк. спр. 51).

Згідно протоколу Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 05 березня 2019 року № 105/1 прийнято рішення про призначення виплати пенсії (арк. спр. 56).

Відповідно листа № 866-44 від 22 лютого 2018 року ПАТ «Луганськтепловоз» перереєструвався за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б та має повний контроль над належними підприємству активами, які знаходяться в м. Луганську. Первинні документи, накази та інші документи знаходяться на зберіганні в архівах підприємства в м. Луганську (арк. спр. 57).

06 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про прийняття до розгляду документів про заробітну плату, а саме: довідки № 384 від 02 травня 2019 року, довідки № 890 від 27 серпня 2018 року, вкладишів в трудову книгу, довідки про заробітну плату №№ 866-2095, 866-2096 від 06 листопада 2018 року (арк. спр. 58).

Листом від 21 травня 2019 за № 929/03.1 відповідач повідомив позивача, що під час призначення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У довідках про заробітну плату для обчислення пенсії від 06 листопада 2018 року №№ 866-2095, 866-2096, які не підтверджені первинними документами, вказано, що особові рахунки на підставі яких вони видані, знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Фрунзе, 107 (арк. спр. 19-20, 59)

Відповідно довідки № 966-2095 від 06 листопада 2018 року про заробітну плату для обчислення пенсії видана на ім`я позивача зазначено відомості про суму заробітку за період з 1990 року по 1994 року на підставі особових рахунків 27/5608 (арк. спр. 17).

Відповідно довідки № 966-2096 від 06 листопада 2018 року про заробітну плату для обчислення пенсії видана на ім`я позивача зазначено відомості про суму заробітку за період з 1995 року по 1999 року, на підставі особових рахунків 27/5608, 19/3112 (арк. спр. 18).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до абзаців другого, третього частини першої статті 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року не менше 25 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I “Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії” Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Відповідно до абзацу першого підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Абзацами першим, другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 розділу II “Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший” Порядку № 22-1).

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 12 червня 2019 року у справі № 752/21038/16-а.

Судом встановлено, що у довідках від 06 листопада 2018 року № 866-2095 за період з 1990 року по 1994 рік, 866-2096 за період з 1995 року по 1999 рік, які подані позивачем для перерахунку пенсії, зазначено, що довідки видані на підставі особових рахунків, які знаходяться за адресою: вул. Фрунзе, 107 м. Луганськ. У зв`язку з відсутністю технічних засобів і неможливістю надання копій особових рахунків на підставі яких видана довідка про зарплату ПАТ “Луганськтепловоз” підтверджує, що довідка про зарплату за зазначений період видана на підставі особових рахунків по нарахуванню заробітної плати. Суми вказані у довідці відповідають первинним документам-особовим рахункам, які знаходяться на зберіганні в архіві підприємства, яке несе за них відповідальність.

Дослідженням листа ПАТ “Луганськтепловоз” № 866-44 від 22 лютого 2018 року в встановлено, що ПАТ “Луганськтепловоз” 25 червня 2015 року перереєструвалось за адресою: Луганська область, м, Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна 52-Б, однак, виробничі потужності підприємства знаходяться в м. Луганськ, де відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 і № 1275-р від 02.12.2015 органи державної влади не здійснюють свої повноваження та проводиться антитерористична операція. З моменту свого утворення і до теперішнього часу, ПАТ “Луганськтепловоз” здійснює свою фінансово-господарську діяльність в правовому полі України і має повний контроль над належними підприємству активами, які знаходяться в м. Луганськ. Зберігання документів, які створюються в результаті діяльності підприємства здійснюється відповідно до “Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій із зазначенням строків зберігання документів”, затв. Наказом Міністерства юстиції України № 578/5 від 12.04.2012 (із змінами і доповненнями), первині документи (в т.ч, що підтверджують нарахування заробітної плати до 01.07.2000), накази (в т.ч, з кадрової діяльності) та інші документ знаходяться на зберіганні в архівах підприємства в м Луганську (арк.спр. 57).

З матеріалів справи встановлено, що позивачем надано відповідачу довідки від 06 листопада 2018 року № 866-2095 та № 866-2096 про заробітну плату для обчислення пенсії (арк.спр. 17-18).

Листом 21 травня 2019 за № 929/03.1 відповідач повідомив позивача про не врахування відомостей вказаних у довідках (арк. спр. 59 зв.б.), тобто фактично надавши оцінки довідкам зазначивши, що позивач не надав довідки відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Щодо неврахування наданих довідок відповідачем, суд зазначає.

Довідки від 06 листопада 2018 року № 866-2095 та № 866-2096 про заробітну плату для обчислення пенсії завірені печаткою органу підприємства, яке перереєструвалось на підконтрольну українській владі територію. ПАТ «Луганськтепловоз» здійснює свою фінансового – господарську діяльність в правовому полі України і має повний контроль над належними підприємству активами, які знаходяться в м. Луганську (лист № 866-44 від 22 лютого 2018 року).

Суд звертає увагу, що всі первинні документи, на підставі яких позивач отримав право на призначення пенсії були створені до проведення антитерористичної операції, а тому не можуть піддаватися сумніву та позбавляти позивача права на отримання пенсії, обрахованої із заробітку, який він отримував на законних підставах лише з той обставини, що Україна тимчасово не здійснює контроль території на яких розташований архів ПАТ «Луганськтепловоз».

Суд також зазначає, що діючим законодавством яке регулює спірні правовідносини не встановлено, що необхідною умовою для прийняття та врахування пенсійними органами документів для призначення/розрахунку пенсії є можливість перевірити оригінали документів на підставі яких видавалася довідка.

З огляду на викладене, через те, що відповідач позбавлений можливості провести перевірку відповідності записів довідки первинним документам, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

Таким чином, довідки є такими, що відповідають вимогам Порядку № 22-1, а також вимогам ст. 40 Закону № 1058-IV, оскільки Законом не передбачено іншого порядку встановлення та підтвердження вказаного факту, виходячи з тих життєвих обставин, що склалися.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що подані позивачем довідки містять усі необхідні відомості, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави їх не враховувати.

Тобто, вказані довідки повинні бути враховані відповідачем при перерахунку пенсії позивача.

За приписами частини першої статті 40 Закону № 1058, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Суд зазначає, що відповідач має право в межах своїх повноважень на проведення перевірки даних зазначених в спірних довідках. Доказів вважати наведені в довідках відомості недостовірними відповідачем не надано.

Щодо твердження відповідача, що 06 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії довільної форми, суд зазначає.

Відповідно до п. 1.8. Порядку № 22-1, особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.7 цього розділу.

Згідно з п. 1.7 Порядку, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до п. 4.1. Порядку, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Аналіз змісту заяви від 06 травня 2019 року очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем долучено спірні довідки, які подаються при перерахунку пенсії, що відповідачем не заперечується та яким останній надав оцінку.

Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 748/696/17.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2013 року № 21-87а13.

У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати «дискреційні повноваження», користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин суд вважає, що для повного відновлення порушеного права позивача, необхідно визнати неправомірною бездіяльність органу щодо неврахування довідок про заробіток позивача та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу на підставі вказаних довідок.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року позивачу відстрочено сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 768,40 грн до ухвалення судового рішення в даній справі (арк.спр. 1-2).

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без урахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 06 листопада 2018 року № 866-2095 та № 866-2096.

Зобов`язати Біловодське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 06 листопада 2018 року № 866-2095 та № 866-2096, на підставі заяви ОСОБА_1 від 06.05.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92800, Луганська область, смт. Біловодськ, вул. Центральна, буд. 77, код за ЄДРПОУ: 41247269) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива