Ухвала суду № 86378096, 16.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

16 грудня 2019 року м. Київ № 320/6365/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 13.05.2019 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 256203,60 грн. (ВП № 59096839).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2019 позовну заяву залишено без руху та надано 10-денний термін з дня отримання копії даної ухвали, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати копії усіх заповнених сторінок паспорту громадянина України - ОСОБА_1 ; надати докази сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); надати заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

11.12.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява, до якої додані копія паспорту громадянина України - ОСОБА_1 , квитанція про сплату судового збору від 02.12.2019 №149 та заява про поновлення строку.

У заяві про поновлення строку представник позивача зазначив, що про оскаржувану постанову позивач дізнався лише 01.11.2019, що підтверджується відміткою в матеріалах виконавчого провадження.

У вказаній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 не отримувала копію спірної постанови, а в матеріалах справи відсутні докази її направлення позивачу.

У зв`язку з цим, представник позивача вважає, що строк на оскарження постанови має бути відрахований саме з 01.11.2019, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Дана правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 25.10.2018 у справі №813/3950/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77417023).

У позовній заяві та в заяві про поновлення строку позивач зазначив про те, що про зміст спірної постанови ОСОБА_1 стало відомо лише 01.11.2019 після ознайомлення її представника, адвоката Ничик А.В., з матеріалами виконавчого провадження, у звязку з чим позивач стверджує, що ним не було пропущено строку звернення до суду.

На підтвердження наданих пояснень позивачем додано до матеріалів справи копію заяви ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, яка містить відмітку про ознайомлення 01.11.2019.

Проте, відповідно до інформації з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" ОСОБА_1 14.06.2019 та 08.08.2019 вже зверталась до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про оскарження постанови державного виконавця Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тхоржевської Оксани Вікторівни постанови про відкриття провадження №59096839 про стягнення виконавчого збору.

При цьому, суд наголошує на тому, що до позовних заяв, які були подані позивачем до Київського окружного адміністративного суду 14.06.2019 (справа №320/2997/19) та 08.08.2019 (справа №320/4293/19) були додані копії спірної постанови від 13.05.2019, що підтверджується наявними в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" відсканованими копіями спірних постанов.

Отже, оскільки копії постанови від 13.05.2019 про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору у розмірі 256203,60 грн. (ВП № 59096839) були додані самим позивачем під час його звернення до суду 14.06.2019 та 08.08.2019, суд вважає непереконливими твердження представника позивача про те, що моментом обчислення строку звернення до суду слід вважати 01.11.2019.

Таким чином, звернувшись до суду 05.11.2019, позивач пропустив десятиденний строк для звернення до суду з позовною заявою, передбачений КАС України.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

У пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з`ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).

У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.

Отже, передбачені КАС України положення про строк звернення до суду та наслідки його пропущення є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань.

Суд наголошує на тому, що позивачем не додано доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до суду за захистом порушених прав та інтересів як і взагалі будь-яких посилань на обставини, які б могли бути розцінені судом в якості підстав для поновлення пропущеного строку. Більш того, позивач стверджує, що строк звернення до суду ним не пропущено, що, як було вказано вище, не відповідає фактичним обставинам. При цьому, КАС України не передбачає можливості поновлення пропущеного строку звернення до суду за ініціативою суду, без здійснення оцінки обставин, викладених позивачем у відповідній заяві.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не зазначені підстави для поновлення строку звернення до суду, про необхідність чого було вказано в ухвалу суду від 27.05.2019, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що в силу вимог частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Фастівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.

2. Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.