Рішення № 86378078, 16.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року № 320/4908/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М. розглянув в порядку письмового провадження у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Білоцерківського об`єднананого управління Пенсійного фонду України

у Київській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській областіу якому просить суд:

- визнати протиправними дії Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі, що не відповідає вимогам статей 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи»

- зобов`язати Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення до пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 на підставі постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 року у справі №2-а-20964/11 відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що є особою яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» та Постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16.01.2011 №2а-20964, має право на додаткову пенсію у розмірі однієї заробітної плати.

Позивач вказує, що оскільки положеннями Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VIII не було передбачено будь-яких змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсії, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи», а тому у період з 01.01.2014 по 02.08.2014 має право на отримання пенсії встановлених ст.39 вказаного Закону України.

У відзиві на позов, серед іншого, зазначено, що позивач помилково вказує на доводи, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки на виконання Постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 у справі №2а-20958, та ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи» було здійснено перерахунок пенсії, що підтверджується копією розпорядження №196544 від 27.10.2011., однак нарахування відповідної доплати не здійснено у зв`язку із відсутністю цільових бюджетних коштів на фінансування таких виплат.

Відповідач зазначив, що у матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 відсутнє рішення суду на яке позивач посилається в позовній заяві.

Просить адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2019відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 замінено первісного відповідача Білоцерківське об`єднане управління Пенсійного фонду України у Київській області, на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявністю паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Міським відділом Білоцерківського МУГУ МВС України у Київській області (а.с.12-13).

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

ОСОБА_1 видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 4) серія НОМЕР_2 від 14.03.1994 року (а.с.11).

У позивача наявне пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 видане 10.08.2007 (а.с.11).

Згідно із Довідкою №480 від 15.08.2019 ОСОБА_1 в період з січня 2014 по серпень 2014 нараховано та виплачено пенсію у розмірі 9447 грн. 84 коп.

Відповідно до Постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 у справі № 2а-20964 Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області зобов`язане перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на відповідний рік з 20.07.2010 (а.с.15).

В матеріалах пенсійної справи позивача наявна Постанова про відкриття виконавчого провадження №29291119 від 10.10.2011 щодо виконавчого листа №20958, виданого 06.06.2011 (а.с.42-43).

Розпорядженням №196544 від 27.10.2011 Білоцерківським обєднаним управлінням ПФУ у Київській області було здійснено перерахунок пенсії позивачу, та нараховано доплату у розмірі 11240 грн. 03 коп. (а.с.44).

Позивач у липні 2019 звернулася до Білоцерківського обєднаного управління ПФУ у Київській області із заявою про перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до Постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 у справі №2-а-20964/11.

У листі від 16.08.2019 № 485/Г-01 надаючи відповідь на заяву Позивача, відмовляючи у перерахунку пенсії, зазначено, що у матеріалах пенсійної справи відсутні будь-які рішення суду про перерахунок пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до статтей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.17-18).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту шостого частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 1 Закону № 796-XII встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до ст. 49 Закону №796-XII (далі - у редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.39 Закону № 796-XII (чинній на момент виникнення правовідносин) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

Згідно з абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України.

З правового аналізу вказаних Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та роз`яснень Конституційного Суду України випливає, що в період з 23.07.2011 по 31.12.2013 визначення порядку та розмірів виплат вказаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

VI. Оцінка суду

Спірні, у межах даної справи, правовідносини врегульовані: Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Суд вказує, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним дій відповідача з виплати позивачеві додаткової пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у невідповідності вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі Постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2011 у справі №2а-20964.

Відповідно до ст. 39 Закону №796-XII пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

19.06.2011 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, що, зокрема, у 2011 році положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовується у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Аналогічні положення містяться також у Законах України Про Державний бюджет України на 2012-2014 роки.

На виконання вимог вищевказаних законів КМУ прийнято постанову від 06.07.2011 №745 Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету (набрала чинності 23.07.2011) та постанову від 23.11.2011 №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (набрала чинності 01.01.2012).

Суд вважає за необхідне вказати, що Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання КМУ розмір соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти КМУ, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд зазначає, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами КМУ. Порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, регулюється КМУ відповідно до Конституції та законів України.

Відтак, законодавство, яке застосовувалось Білоцерківським міськрайонним судом Київської області при винесенні Постанови від 06.06.2011 у справі №2а-20964 про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до ст.39 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законами України «Про державний бюджет України» на відповідний рік, щомісячно з 20.07.2010 підлягає перерахунку відповідно до встановлених ними приписів.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 05.11.2013 (справа № 21-293а13), Пленум Вищого адміністративного суду України в постанові від 19.12.2011 №8, суд не має підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення нарахування та виплати підвищення до пенсії, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виплати за рішенням суду, яким зобов`язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача.

У Рішенні Великода проти України від 03.06.2014 (Заява №43331/12) Європейський суд з прав людини також визнає, що пенсійні виплати, встановлені рішенням національних судів не є чимось раз і назавжди встановленим, а можуть змінюватися в залежності від змін законодавчої бази.

Таким чином, розмір пенсій для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначається постановами КМУ "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №1210 від 23.11.2011 та №745 від 06.07.2011. Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено та надано дозвіл для встановлення розміру пенсій КМУ.

Відповідно до ч. 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Згідно з ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач, проводячи нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ої категорії діяв відповідно до норм чинного законодавства України, правильно застосувавши нормативно-правові акти КМУ, що регулює розміри виплати вказаної пенсії.

Висновок суду

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст. 77 КАС України).

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання дії Білоцерківського ОУПФУ Київської області щодо відмови у виплаті позивачу заборгованості з додаткової пенсії з що утворилась за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у зв`язку з невиконанням рішення суду, задоволенню не підлягають.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постанова Білоцерківського міськрайонного Київської області від 06.06.2011 у справі №2а20964 пенсійним органом виконана, а отже позовні вимоги в частині зобовязання Білоцерківського ОУПФУ Київської області нарахувати та виплатити додаткову пенсію за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі, встановленому зазначеною постановою, задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Позивачем судовий збір не сплачувався. Доказів здійснення інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, сторонами до суду не надано, а тому у справі відсутні обставини для розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.