Ухвала суду № 86374516, 17.12.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3501/19

Номер провадження 2/404/937/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

у складі:

головуючого судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Зайко О. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» звернулося з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором в сумі 945 459 грн.45 коп. відповідно до кредитного договору № 012/0456/1/15458 від 22.05.2008 року.

До судового засідання представник відповідача надав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що даний позов у відповідності до п. 1,2,1 ст. 20 ГПК України має розглядатися в рамках господарського провадження.

Представник відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання.

Представник позивача заперечив щодо заявленого клопотання.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством «ФІДОБАНК» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір про надання банківських послуг №012/0456/1/15458 від 22.05.2008 року.

Банк виконав зобов`язання, передбачені кредитним договором і надав фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 кредит в сумі 63 000 доларів США.

В забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір поруки № 012/0456/1/15458/2 від 17.09.2009 року з ОСОБА_1 .

Таким чином, між позивачем та ОСОБА_1 на підставі названого договору поруки виникли цивільно-правові відносини, які регулюються ст.553 ЦК України (порука фізичної особи).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 02.10.2018 року зазначено, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яким чинні Господарський процесуальний кодекс України та Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України у редакції вищевказаного Закону суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України .

Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до положень статей 553, 554, 626 ЦК України за договором поруки, який є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. За змістом п. 10,19 ч. 2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи, здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного розгляду справи.

Відтак, в стадії підготовчого провадження суд може за клопотанням учасника справи закрити провадження у справі, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, подану заяву представника відповідача про закриття провадження по справі, суд приходить до висновку щодо необхідності закриття провадження по даній справі.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Повний текст ухвали складено 17.12.2019 року.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда І. Л. Павелко