Рішення № 86372299, 16.12.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/6257/19 Провадження № 2/0274/2328/19

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.19 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд), за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1 доБердичівської міської ради Житомирської області, представником якої є ОСОБА_2 ,провизначення частки у майні,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 р. ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом, у якому просить визначити, що його частка та частка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий № 1810400000:01:029:0134, розташованій по АДРЕСА_1 , призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору (присадибна ділянка), становлять по 1/2, посилаючись на те, що зазначена земельна ділянка належала до дня смерті на праві спільної сумісної власності йому та його бабі – ОСОБА_3 , він є єдиним спадкоємцем останньої, проте не може оформити у власність належну тій частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку у зв`язку з невизначеністю розміру цієї частки.

Бердичівська міська рада Житомирської області просить розглянути справу у відповідності до вимог законодавства України.

Судом з`ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.03.2018 р. (а. с. 8).

Як вбачається з постанови від 16.04.2019 р № 74/02-31 та довідки від 02.04.2019 р. № 61/02-14 приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Сітяшенко В.А., свідоцтва від 16.04.2019 р. про право на спадщину за законом, ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 та єдиним її спадкоємцем, який прийняв спадщину (а. с. 11, 12, 15).

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином до ОСОБА_1 перейшли права та обов`язки (спадщина) ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 була співвласником земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий № 1810400000:01:029:0134, розташованої по АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), іншим співвласником цієї ділянки був та є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом від 17.02.2014 р. про право власності, та витягом від 17.04.2014 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 10, 9).

З наведених документів вбачається, що частка ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у праві власності на земельну ділянку не визначена.

У зв`язку з тим, що частка ОСОБА_3 у праві власності на вказану земельну ділянку не визначена, постановою 16.04.2019 р № 74/02-31 та довідки від 02.04.2019 р. № 61/02-14 приватного нотаріуса Бердичівського міського нотаріального округу Сітяшенко В.А. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку цієї ділянки (а. с. 11).

Згідно з частинами першою та другою статті 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Тобто земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий № 1810400000:01:029:0134, розташована по АДРЕСА_1 , призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), була спільною сумісною власністю ОСОБА_3 до дня її смерті, та ОСОБА_1 , про також зазначено і у свідоцтві від 17.02.2014 р. про право власності та витязі від 17.04.2014 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а. с. 10, 9).

Частинами першою та другою статті 370 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

У матеріалах справи відсутні докази того, що розмір часток ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у праві власності на земельну ділянку є різним.

Беручи до уваги зазначене, Суд вважає, що наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , а тому задовольняє позов.

Керуючись статтями 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960) про визначення частки у майні,задовольнити.

2. Визначити, що частка ОСОБА_1 та частка ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий № 1810400000:01:029:0134, розташованій по АДРЕСА_1 , призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та спору (присадибна ділянка), становлять по 1/2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення у письмовій формі до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут