Вирок № 86371747, 17.12.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/2065/19

Номер провадження 1-кп/194/247/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - Соколової Ю.І.

секретаря судового засідання - Коркіної Т.С.,

прокурора - Сорокіна М.О.,

обвинуваченого- ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2019 року за № 12019040400000527 у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, маючого на утримані двох малолітніх дітей 2009 та 2017 років народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 27 листопада 2017 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 289 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 05 січня 2018 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 14 листопада 2019 року приблизно о 12:30 год., маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_2 , з кв. АДРЕСА_3 , до якої мав вільний доступ, приблизно о 12:50 год. ОСОБА_1 , знаходячись у кв. АДРЕСА_3 , діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що у квартирі відсутня ОСОБА_2 та за його діями ніхто не спостерігає, умисно, повторно, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , а саме: у спальній кімнаті ноутбук марки «НР» (2MF24EA) модель Laptop 15-bs570ur, серійний номер CND736BHFC, вартістю 7 849,44 гривень.

З викраденим майном з місця події ОСОБА_1 зник та розпорядився ним на свій розсуд.

В судове засідання потерпіла ОСОБА_2 не з`явилася, надала суду письмову заяву, в якій просила кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 розглянути без її участі, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має. Покарання просила призначити на розсуд суду та не заперечувала проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив у судовому засіданні, що дійсно, 14 листопада 2019 року приблизно о 12:30 год., з кв. АДРЕСА_3 , до якої мав вільний доступ, викрав у спальній кімнаті ноутбук, який належить його колишній дружині. Ноутбук заклав у ломбард, який потім викупив та повернув потерпілій. З вартістю викраденого згоден. Наполягав на застосуванні ч. 3 ст. 349 КПК України. Просив суворо не карати та врахувати при призначенні покарання його щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним кримінального правопорушення, правильно розуміє обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працює, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину, добровільне відшкодування шкоди та наявність на утриманні двох малолітніх дітей.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає: рецидив злочинів.

Суд дійшов висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного кримінального правопорушення, не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69, 69-1 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 05 січня 2018 року вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки.

Встановлено, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України в цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_1 вчинив після ухвалення попереднього вироку суду від 05 січня 2018 року, тобто до відбуття покарання.

В ч. 1 ст. 71 КК України зазначено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , те що він вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, те, що він раніше судимий, в тому числі за злочини проти власності, скоїв кримінальне правопорушення в період іспитового строку, тобто до відбуття попереднього покарання, офіційного джерела доходів не має, наявність обставин, що пом`якшують покарання, та обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання за пред`явленим обвинуваченням в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, з урахуванням положень ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2018 року, до призначеного покарання за цим вироком.

Також судом враховані вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, відповідно до якої остаточне покарання за сукупністю вироків, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироку законної сили судом не встановлені.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05 січня 2018 року, і призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяця.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання при виконанні вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь держави - УК у Чечелівському районі м. Дніпра/Чечел.р/24060300), р/р UA848999980000031117115004008, код ЄДРПОУ 37989253, найменування установи банку: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації доходу: інші надходження, в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової товарознавчої експертизи (висновок № 43/12.1/846 від 20 листопада 2019 року) грошові кошти у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Ю.І. Соколова