Рішення № 86370612, 06.12.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8072/19

Провадження № 2/201/2816/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Тольятті», Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, третя особа – Перша дніпровська державна нотаріальна контора про визнання незаконними та скасування рішень, визнання переважного права спадкоємця, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 11 липня 2019 року з позовною заявою звернулась ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Тольятті», Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, третя особа – Перша дніпровська державна нотаріальна контора про визнання незаконними та скасування рішень, визнання переважного права спадкоємця.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОК «ГК «Тольятті» був зареєстрований Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради 26 травня 1978 року. Відповідно до архівного витягу з рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 02 грудня 1983 року №1105 «Про будівництво, узаконення і передачу гаражів індивідуального користування» в п. 4 якого, зокрема, було дозволено передати гаражі індивідуального користування, розташовані (автентичний текст): « - ОСОБА_2 гараж в кооперативе «Тольятти» инженеру СКТБ института геотехнической механики Коняшкину ОСОБА_3 , проживающему по АДРЕСА_1 ». Відділом комунального господарства виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів гр. ОСОБА_4 Ф.Г. було надано дозвіл від 20 січня 1984 року №343 на будівництво індивідуального гаражу в кооперативі «Тольятті», після чого останній за власні кошти побудував гараж №400. Всі гаражні бокси в ОКГК «Тольятті» будувались не за кошти кооперативу, а за кошти членів кооперативу – кожен член ОКГК «Тольятті» за власні кошти будував гаражний бокс на виділеному йому будівельному майдані, що і було його пайовим внеском. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Перед смертю ним 02 березня 2009 року було складено заповіт, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті заповів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . 06 лютого 2017 року ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після цього позивач отримала спадщину за заповітом відповідно до чинного законодавства. 01 грудня 2018 року позивач звернулась до голови правління ОК «ГК «Тольятті» Рипп Т.Л. із заявою, в якій повідомила про смерть ОСОБА_6 та просила клопотати до виконкому Соборної районної у м. Дніпрі ради про переоформлення гаража №400 з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що всупереч її неодноразовим зверненням до голови правління кооперативу з проханням сприяти їй, як спадкоємцю, в оформленні її спадкових прав на гараж №400, замість висування до неї письмових вимог про стягнення боргу спадкодавця, було підготовлено протокол засідання правління кооперативу, який був наданий до ВК Соборної районної у м. Дніпрі ради для надання згоди на внесення змін до списку ОК ГК «Тольґтті», а саме: про виключення зі списку членів автогаражного кооперативу ОСОБА_5 , гараж №400. Позивач вважає такі дії правління ОК «ГК «Тольятті» незаконними, оскільки згідно другого абзацу п. 6.10 Статуту ОК «ГК «Тольятті» у разі відсутності спадкоємців померлого члена кооперативу переважне право на придбання гаражного боксу мають члени кооперативу. Але у померлого ОСОБА_5 є спадкоємець: ОСОБА_1 , яка є єдиним спадкоємцем за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 . Тому позивач просить суд рішення ВК Соборної районної у м. Дніпрі ради №9 від 18 січня 2019 року в частині виключення зі списку членів автогаражного кооперативу ОСОБА_5 , гараж № 400 в ОК ГК «Тольятті» визнати незаконним та скасувати та визнати переважне право спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 на вступ в члени ОК ГК «Тольятті» після смерті ОСОБА_5 .

Представник позивача надала суду заяву з проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представником відповідача ОК ГК «Тольятті» суду надана заява в якій остання заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у їх задоволенні.

Крім того представником ОК ГК «Тольятті» було надано відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що підставою позовної заяви ОСОБА_1 є фальсифікований матеріал, а саме протокол № 6 від 03 вересня 2016 року загальних зборів з підробленими підписами. До складу членів АГК «Тольятті» ОСОБА_1 ніколи не входила, на будь-яких загальних зборах була відсутня. Господар гаражного боксу №400 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням правління ОСОБА_5 було виключено з членів АГК «Тольятті». Правління АГК «Тольятті» пішло на такі кроки тому, що гараж № НОМЕР_1 мав великий борг, останній внесок був зроблений у 2011 року, а також жахливий технічний стан дав поштовх до капітального ремонту гаражу №400, який був зроблений за кошти АГК «Тольятті».

Від представника Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради до суду надійшла заява з проханням розглядати справу без її участі, заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи також надала суду заяву про розгляд справи без її участі.

Згідно із приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до архівного витягу з рішення Виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 02 грудня 1983 року №1105 «Про будівництво, узаконення і передачу гаражів індивідуального користування» в п. 4 якого, зокрема, було дозволено передати гаражі індивідуального користування, розташовані (автентичний текст): « - ОСОБА_2 гараж в кооперативе «Тольятти» инженеру СКТБ института геотехнической механики Коняшкину ОСОБА_3 , проживающему по АДРЕСА_1 » (а.с. 14).

02 березня 2009 року ОСОБА_5 було складено заповіт, відповідно до якого все належне йому майно, де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті заповів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16).

Відповідно до свідоцтва про смерть від 10 березня 2009 року серії НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації смерті Дніпровської міського управління юстиції, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).

06 лютого 2017 року ОСОБА_6 склала заповіт, відповідно до якого усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе належне їй майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 18).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 12 липня 2017 року, виданим Соборним районним у м. Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 19а).

Відповідно до довідки №832/02-14 від 02 березня 2019 року, виданої державним нотаріусом Першої ДДНК Білецькою ОСОБА_7 ., ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 (а.с. 20).

Також встановлено, що ОСОБА_1 01 грудня 2018 року звернулась до голови правління ОК «ГК «Тольятті» Рипп Т.Л. із заявою, в якій повідомила про смерть ОСОБА_6 та просила клопотати до виконкому Соборної районної у м. Дніпрі ради про переоформлення гаража №400 з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 (а.с. 21).

Рішенням Виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради від 18 січня 2019 року № 9 «Про надання згоди на внесення змін до списків автогаражних кооперативів» було вирішено не заперечувати проти виключення зі списків членів автограражних кооперативів ОСОБА_5 , гараж №400 в ОК ГК «Тольятті» (а.с. 35).

Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 ст. 16, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Указані органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до п. 3.3 розділу 3 Статуту ОК «ГК «Тольятті» однією із основних видів діяльності кооперативу є надання допомоги членам кооперативу в оформленні документів на право продажу, дарування, передачі за дорученням у разі продажу (дарування) або переоформлення гаража на нового власника.

Пунктом 6.10 розділу 3 Статуту ОК «ГК «Тольятті» передбачено, що у разу смерті члена кооперативу його спадкоємці стають членами кооперативу після оформлення всіх відповідних документів і переходу права власності на гараж до спадкоємців. У разі відсутності спадкоємців померлого члена кооперативу переважне право на придбання гаражного боксу мають члени кооперативу. рах

Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 5 ст. 16, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Указані органи місцевого самоврядування здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Враховуючи вищенаведене, слід дійти до висновку, що рішення Виконавчого комітету Соборної районної у м. Дніпрі ради від 18 січня 2019 року № 9 є законним, а тому позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування вищезгаданого рішення задовленню не підлягають.

Що стосується вимоги про визнання переважного право спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 на вступ в члени ОК ГК «Тольятті» після смерті ОСОБА_5 , слід зазначити наступне.

Згідно із ст. 1216 - 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ст. 1223 цього Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В силу ч. 1 ст. 1268, ч. 1,5 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У відповідності до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи той факт, що позивачем не надано суду жодних допустимих доказів того, що спірний гараж входив до спадкової маси після смерті ОСОБА_6 , слід дійти до висновку що у задоволенні позовних вимог і в цій частині слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 128-130, 223, 263, 264, 265, 280, 281 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Тольятті», Виконавчого комітету Соборної районної у місті Дніпрі ради, третя особа – Перша дніпровська державна нотаріальна контора про визнання незаконними та скасування рішень, визнання переважного права спадкоємця- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев