Рішення № 86370610, 06.12.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8420/19

Провадження № 2/201/2903/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 грудня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач 23 липня 2019 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування позову посилається на те, що між КП «Дніпроводоканал» та відповідачем встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , абоненту відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . У зв`язку з невнесенням відповідачами оплати за надані послуги за період з 01 липня 2015 року по 01 липня 2018 року виникла заборгованість в сумі 7443,79 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з оплати послуг водопостачання і водовідведення в сумі 7443,79 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 1063,26 грн., 3 % річних у розмірі 305,38 грн. та судові витрати у справі.

Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про прочини неявки суд не повідомив.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Верховний Суд України у постанові від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16, яка є обов`язковою для усіх суб`єктів правозастосування та судів, вказав на те, що розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідно до державної програми забезпечення населення України підприємством водопостачання і водовідведення КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради надаються послуги водопостачання і водовідведення споживачам, які повинні оплачувати дані послуги щомісяця.

Відповідно до відповідей з адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, бульвар Слави, 10/40 зареєстрований ОСОБА_1 .

Між КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради та відповідачами встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг з водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , абоненту відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .

У зв`язку із невнесенням відповідачами оплати за надані послуги з 01 липня 2015 року по 01 липня 2018 року виникла заборгованість в сумі 7443,79 грн.

Позивач звертався до відповідача з письмовим досудовим повідомленням про погашення заборгованості, проте відповідачем дана вимога не була виконана.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про питну воду і питне водопостачання» споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Проте за надані послуги відповідач повністю не розрахувався з позивачем, мається на цей час заборгованість в розмірі 7443,79 грн., яка утворилася за період з 01 липня 2015 року по 01 липня 2018 рок.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми , якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості, яка утворилася за період з 01 липня 2015 року по 01 липня 2018 рок в розмірі 7443,79 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 1063,26 грн. та 3% річних у розмірі 305,38 грн., а всього 8812,43 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а) суму заборгованості з оплати послуг водопостачання і водовідведення за період з 01 липня 2015 року по 01 липня 2018 рок в розмірі 7443,79 грн., інфляційне збільшення боргу у розмірі 1063,26 грн. та 3% річних у розмірі 305,38 грн., а всього 8812,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305, м. Дніпро, вул. Троїцька, 21а) сплачений останнім судовий збір у розмірі по 1921 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя С.С. Федоріщев