Рішення № 86365544, 16.12.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/17120/19

Провадження № 2/520/5181/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2019 року

Київський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Кирикової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою

Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» 22 липня 2019 року звернулося до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №22032000000042 від 31 січня 2018 року, станом на 24 червня 2019 року, у розмірі 60284 гривні 16 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 33148 гривень 92 копійки; заборгованості по відсоткам - 19 гривень 02 копійки; заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9795 гривень 83 копійки; заборгованості по простроченим відсоткам - 3249 гривень 13 копійок; заборгованості по простроченій комісії - 14071 гривня 26 копійок, та судових витрат, посилаючись на невиконання відповідачем договірних умов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаним позовом розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 31 липня 2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі, призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

Представник позивача АТ «Банк Кредит Дніпро» у судове засідання 21.11.2019 року не з`явився, однак до позов надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить суд їх задовольнити, у разі неявки відповідача постановити заочне рішення по справі, та розглянути справу у відсутності позивача.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявся належним чином, про причини поважності неявки суд не сповістив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Частиною 3 та частиною 4 ст. 130 ЦПК України передбачено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Згідно з відповіддю відділу адресної довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 лютого 2014 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та саме на вказану адресу судом направлялась судова кореспонденція на ім`я відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 282 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов АТ «Банк Кредит Дніпро» про стягнення заборгованості підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 31 січня 2018 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №22032000000042, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в сумі 53600 гривень, строком до 29 січня 2021 року, зі сплатою відсотків в сумі 6% та комісією у розмірі 2,55% від суми кредиту.

Підписавши цей договір, відповідач прийняв пропозицію банку укласти Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб ПАТ «Банк Кредит Дніпро» (надалі - УДБО), на умовах визначених в УДБО та підтвердив факт ознайомлення з Тарифами банку та умовами УДБО.

Відповідно до п.6.13.3. УДБО, кредит за банківською послугою «Кредит готівкою» надається на споживчі потреби та на сплату комісії за надання кредиту, що сплачується за рахунок наданого кредиту . Сума кредиту на споживчі потреби перераховується на рахунок (поточний) клієнта, зазначений у кредитному договорі. Сума кредиту на сплату комісії за надання кредиту, перераховується на рахунки банку для обліку неамортизованого дисконту за наданими кредитами у розмірі комісії за надання кредиту одночасно із перерахуванням суми кредиту на споживчі потреби на рахунок клієнта.

На підставі зазначеного, при видачі кредиту, яка здійснювалася шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Кредит Дніпро», була вирахувана комісія за надання кредиту у розмірі 3600 гривень.

Відповідно до п. 6.13.11. УДБО у разі порушення строків оплати обов`язкових платежів, встановлених графіком платежів, Банк обліковує суму простроченої заборгованості на відповідні рахунки обліку простроченої заборгованості, та плата за користування простроченою частиною Кредиту у період, який починається на наступний день за днем встановленого строку оплати Обов`язкових платежів за Кредитом.

З наданого представником позивача до суду розрахунку заборгованості, вбачається, що ОСОБА_2 отримав кредит у відповідності до умов кредитного договору №22032000000042 від 31 січня 2018 року, однак у зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків, у останнього, станом на 24 червня 2019 року, виникла заборгованості в сумі 60284 гривні 16 копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 33148 гривень 92 копійки; заборгованості по відсоткам - 19 гривень 02 копійки; заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9795 гривень 83 копійки; заборгованості по простроченим відсоткам - 3249 гривень 13 копійок; заборгованості по простроченій комісії - 14071 гривня 26 копійок.

На підставі викладеного, судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кошти у розмірі 53600 гривень.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вищезазначеному договору щодо своєчасного погашення кредиту, зумовило звернення АТ «Банк Кредит Дніпро» до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, наданих до суду документів, судом встановлено, що банком виконані умови кредитного договору №22032000000042 від 31 січня 2018 року, з надання відповідачеві кредиту, однак останнім неналежним чином виконано свій обов`язок з повернення кредитних коштів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» підлягають задоволенню, стягненню з відповідача, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору №22032000000042 від 31 січня 2018 року, підлягає на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 60284 гривні 16 копійок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір сплачений останнім в сумі 1921 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладена керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 6, 81, 141, 263-265, 280-282, 352, 354, ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 549, 610-612, 625, 1054-1056-1 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (адреса місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; адреса для листування: 02002, м. Київ, а/с57), до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код ЄДРПОУ 14352406; розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №22032000000042 від 31 січня 2018 року, станом на 24 червня 2019 року, у розмірі 60284 (шістдесят тисяч двісті вісімдесят чотири) гривні 16 (шістнадцять) копійок, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 33148 (тридцять три тисячі сто сорок вісім) гривень 92 (дев`яносто дві) копійки; заборгованості по відсоткам - 19 (дев`ятнадцять) гривень 02 (дві) копійки; заборгованості за простроченим тілом кредиту - 9795 (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто п`ять) гривень 83 (вісімдесят три) копійки; заборгованості по простроченим відсоткам - 3249 (три тисячі двісті сорок дев`ять) гривень 13 (тринадцять) копійок; заборгованості по простроченій комісії - 14071 (чотирнадцять тисяч сімдесят одна) гривня 26 (двадцять шість) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32; код ЄДРПОУ 14352406; розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено - 16 грудня 2019 року.

Головуючий Калініченко Л. В.