Ухвала суду № 86354981, 16.12.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 617/688/18

Провадження № 1-кп/636/77/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 року Колегія суддів Чугуївського міського суду Харківської області

у складі: головуючого – судді Гуменного З.І.,

суддів: Карімова І.В., Оболєнської С.А.,

прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Башкової Ю.А.,

захисника Смородський О.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12018220260000250, внесеному 19 березня 2018 року до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и л а:

В провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується.

Захисником Смородським О.Г. подане клопотання про зміну запобіжного заходу обраного обвинуваченому посилаючись на те, що прокурор на довів, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому вважає, що обвинувачений довгий час – з 19.03.2018 утримується під вартою, лише з тієї причини, що у справі очікується призначення покарання у вигляді позбавлення волі, тому суд має врахувати обставину фактичного тривалого строку тримання під вартою обвинуваченого для прийняття законного рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого, оскільки є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор рахує необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить явку обвинуваченого до суду, і запобігає вчиненню іншого кримінального правопорушення, та вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Вислухавши прокурора, який заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому, посилаючись на те, що ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України не відпали, обвинуваченого, який заперечував проти продовження строків тримання його під вартою та погодився зі своїм захисником, захисника, який заперечував проти клопотання прокурора та підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт у нічний час, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора у повному обсязі, а в задоволення клопотання захисника - відмовити з наступних підстав.

Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за вчинення якого, у разі визнання винуватим, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Але, на думку суду, навіть обґрунтоване звинувачення у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, а тому, при вирішенні вказаного клопотання, крім наявності ризиків, встановлених при обранні запобіжного заходу, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і які не відпали на теперішній час, суд на підставі наданих матеріалів кримінального провадження оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі, і: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчинені злочину, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров`я обвинуваченого; те, що він раніше не засуджений; перебуваючи на волі він може незаконно впливати на свідків, одна з яких є неповнолітньою, або зможе перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується; те, що він ніде не працює, не одружений, що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків; його репутацію, майновий стан, а також те, що обвинувачений вчинив злочин проти життя та здоров`я людини.

Враховуючи практику Європейського суду, суд приходить до наступного, вищевказаний суд у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», закріпив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину, а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного періоду.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу суд враховує обставини кримінального провадження, практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на це, інші, більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків і його належну поведінку, а також запобігти спробам переховування від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, скоєного проти особи, суд вважає за неможливе встановити заставу.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 193, 194, 196-198, 331, 350, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Клопотання прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Башкової Ю.А. про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника Смородського О.Г. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому – відмовити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 вважати продовженим на 60 днів – до 13 лютого 2020 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» - для негайного виконання.

Ухвала може бути оскаржена згідно рішення Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а Ніколаєнко Ф.А.- в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.

Головуючий –

Судді –