Рішення № 86353442, 16.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/2134/16

РІШЕННЯ

іменем України

16 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача АТ "Ідея Банк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом від 25.10.2016, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004871700 в сумі 10011,63 грн та застосування штрафних санкцій в сумі 2672,91 гривень.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що до доходів та матеріальних благ відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. Податковий орган прийшов до помилкового висновку, що протягом перевіряємого періоду позивач отримувала доходи, які згідно з Податковим Кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан та доходи. Зазначає, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. Тому, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 31.10.2016 суд відкрив провадження в адміністративній справі.

12.12.2016 до суду від третьої особи поступили письмові пояснення щодо позову №05-05/232962 від 07.12.2019, в яких вказує, що відповідно до умов Додаткової угоди № 910.70244/1 від 26 травня 2014 року до Кредитного договору №910.70244 від 26 березня 2010 року, ПАТ «Ідея Банк» здійснив прощення боргу за Кредитним договором у розмірі 218828,56 грн, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 27451,67 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 31813,20 грн; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 158503,69 грн; нараховані і несплачені витрати, пов`язані із супроводом і стягненням простроченої заборгованості за Кредитним договором, у розмірі 1060 грн. Той факт, що ОСОБА_1 ознайомлена зі змістом Додаткової угоди від 26 травня 2014 року, підтверджується її власноручно складеною заявою від 26 травня 2016 року (арк. спр. 56).

Згідно з ухвалою від 28.02.2017, суд зупинив провадження у адміністративній справі № 822/2134/16 за позовом ОСОБА_1 до Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Ізяславського відділення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ "Ідея Банк" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до набрання законної сили рішення Ізяславського районного суду у справі №675/176/16 про визнання додаткової угоди №910.70244/1 від 26.05.2014 до кредитного договору №910.70244 від 26.03.2010 недійсною (арк. спр. 104-105).

Згідно з Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2017, головуючим визначено суддю Петричковича А.І.

Відповідно до ухвали від 07.11.2019, суд виправив описку в ухвалі Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.02.2017 по справі №822/2134/16, а саме виправив в тексті ухвали "№675/176/16" на "№675/176/17". Провадження в справі № 822/2134/16 поновив. Замінив відповідача по справі №822/2134/16, а саме Славутську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Хмельницькій області в особі Ізяславського відділення на його правонаступника - Головне управління ДПС у Хмельницькій області. Замінив по справі №822/2134/16 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме ПАТ "Ідея Банк" на його правонаступника АТ "Ідея Банк". Розгляд справи вирішив проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 132-134).

19.11.2019 до суду поступив відзив на позов від 19.11.2019, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що про анулювання (прощення) частини заборгованості ПАТ «Ідея Банк» з ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №910.70244/1 від 26.05.2014 до кредитного договору №910.70244 від 26.03.10 про дострокове припинення вказаного кредитного договору. Списання заборгованості (боргу) є додатковим благом платника податку, яке підлягає декларуванню з відповідним його подальшим оподаткуванням. Вказує, що сума податкового боргу є доходом фізичної особи позичальника, а висновки контролюючого органу про заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб обґрунтованими та законними. Також, подав клопотання від 19.11.2019, в якому просить розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (арк. спр. 144-148, 151-152).

Згідно з ухвалою суду від 02.12.2019 клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.11.2019 про розгляд справи №822/2134/16 за правилами загального позовного провадження - залишено без задоволення (арк. спр. 158-159).

З`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог, так і заперечень, оцінивши надані докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

26.03.2010 між ПАТ «Ідея Банк» (Банк) та (Новицькою) ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено Кредитний договір №910.70244, згідно якого Позичальнику було надано кредит у розмірі 48754,45 гривень (арк. спр. 37).

Відповідно до п.1 параграфу 2 договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти річні в розмірі 20,1 %.

Згідно п.1 параграфу 9 вказаного договору, у разі порушення позичальником строків сплати щомісячних платежів, Банк має право нарахувати та стягнути з позичальника витрати, пов`язані з супроводом і стягненням простроченої заборгованості за Договором (у тому числі, але не обмежуючись, на листування, телефонні дзвінки, виїзди до позичальника, розшук позичальника, послуги сторонніх організацій, згідно з тарифами банку) (арк. спр. 37).

Згідно з Додатковою угодою №910.70244/1 від 26.05.2014 до Кредитного договору №910.70244 від 26.03.2010, ПАТ «Ідея Банк» здійснив прощення боргу за Кредитним договором №910.70244 від 26.03.2010 у розмірі 218828,56 грн, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 27451,67 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 31813,20 грн, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 158503,69 грн, нараховані і несплачені витрати, пов`язані із супроводом і стягненням простроченої заборгованості у розмірі 1060,00 гривень (арк. спр. 57-58).

ОСОБА_1 ознайомлена з Додатковою угодою №910.70244/1 від 26.05.2014 до Кредитного договору №910.70244 від 26.03.2010, що стверджено заявою позивача від 26.05.2014 (арк. спр. 59).

Податковим органом було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи та достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт від 29.01.2016 №29/1703-2887114266 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо своєчасності подання податкової декларації про майновий стан і доходи та достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014" (далі - Акт від 29.01.2016) (арк. спр. 6-7).

У висновках Акту від 29.01.2016 встановлені порушення вимог п.п. 49.18.4 п. 49.18. ст. 49, п.п. 163.1.1 п.163.1 ст.163, абзацу «Д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1, ст. 167,. п. 179.1, ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, внаслідок чого за результатами перевірки занижене грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб визначено в сумі 32824,28 гривень.

На підставі Акту від 29.01.2016 та з урахуванням рішення ДФС України №7042/В/99-99-11-02-01-14 від 04.07.2016, Славутською ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області в особі Ізяславського відділення 26.07.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004871700, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 12684,54 грн. (в т. ч. за основним платежем - в сумі 10011,63 грн, штрафні санкції - 2672,91 грн) (арк. спр. 24).

Згідно рішення ДФС України №7042/В/99-99-11-02-01-14 від 04.07.2016, податок на доходи фізичних осіб позивачу донараховано, виходячи із суми анульованої заборгованості за кредитом - 27451,67 грн., процентів за користування кредитом - 31813,20 грн., та витрат, пов`язаних із супроводом і стягненням простроченої заборгованості - 1060 грн. (арк. спр. 21-23).

Штрафна санкція в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні визначена в розмірі 2672,91 грн. (2502,91 грн. - 25% штраф від суми основного зобов`язання в розмірі 10011,63 грн., та 170 грн. - штрафна санкція за неподання декларації відповідно до ч.1 п.120.1 ст.120 ПК України), що підтверджується розрахунком штрафних санкцій (арк. спр. 24, зворот).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п. 120.1. ст. 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 ПК України, платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Підпунктом 163.1.1. п. 163.1 ст. 163 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПК України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків. Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Відповідно до п. 179.1. ст. 179 ПК України, платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, у разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Разом з тим проценти, які нараховані банком за умовами договору за користування кредитом, та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Відповідно, у разі прощення (анулювання) процентів, нарахованих за користування кредитом, та підвищених процентів, нарахованих у разі прострочення платежу, відсутні підстави вважати їх додатковим благом платника податку.

Відсутність в абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) точності щодо визначення додаткового блага у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (процентного) кредитором за його самосійним рішенням, була усунута шляхом внесення змін Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, який набрав чинності з 01.01.2015.

Згідно з абз. "д" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України (в редакції, чинній з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Таким чином, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором.

Отже, прощені (анульовані) банком за його рішенням проценти за користування кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходом платника податків та, як наслідок, не підлягають оподаткуванню та декларуванню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 819/2619/14-а (адміністративне провадження №К/9901/5798/18).

Отже, в 2014 році позивач отримала дохід у вигляді прощення заборгованості за кредитом в розмірі 27451,67 грн, що стверджено Додатковою угодою №910.70244/1 від 26.05.2014 до Кредитного договору №910.70244 від 26.03.2010 та письмовими поясненнями ПАТ "Ідея Банк" щодо позову №05-05/232962 від 07.12.2019. Як наслідок, ОСОБА_1 потрібно було подати до податкового органу річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПК України, із зазначенням в такій декларації суми загального місячного (річного) оподатковуваного доходу в розмірі 27451,67 грн, та сплатити податок в розмірі, встановленому п. 167.1 ст. 167 ПК України.

При цьому, включення податковим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення до бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб також заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 31813,20 грн та суми нарахованих і не сплачених витрат, пов`язаних із супроводом і стягненням простроченої заборгованості (згідно п.1 параграфу 9 кредитного договору) в сумі 1060,00 грн, з врахуванням встановленого судом у цій справі та правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 819/2619/14-а, є протиправним.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, враховуючи ставки оподаткування, визначені у п. 167.1 ст. 167 ПК України, та установлену у 2014 році мінімальну заробітну плату у розмірі 1218 грн., є правомірним в частині нарахування податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4423,18 грн. за основним платежем - внаслідок прощення заборгованості за кредитом в розмірі 27451,67 грн. (12180 * 15% = 1827 грн.; 15271,67 грн. * 17% = 2596,18; 1827+2596,18=4423,18 грн.).

Згідно з п.123.1 ст.123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, за штрафними санкціями, податкове повідомлення-рішення є правомірним в частині 1275,80 грн. (25% штрафу від суми основного зобов`язання: 4423,18/4=1105,80 грн. + 170 грн. штрафної санкції за неподання декларації; 1105,80+170=1275,80 грн.).

Як наслідок, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення основного зобов`язання в розмірі 5588,45 грн. (10011,63-4423,18) та штрафної санкції в сумі 1397,11 грн. (2672,91 - 1275,80).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки, щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд, з урахуванням вказаних висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 819/2619/14-а, та встановлених обставин у цій адміністративній справі, приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а відповідач частково довів, що не порушив закону при винесенні податкового повідомлення-рішення №0004871700 від 26.07.2016, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється частково.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача слід присудити судовий збір в розмірі 319,41 грн пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області в особі Ізяславського відділення від 26.07.2016 за №0004871700, в частині збільшення суми грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб на суму основного платежу 5588,45 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 1397,11 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 319,41 (триста дев`ятнадцять гривень сорок одна копійка) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 грудня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Третя особа:АТ "Ідея Банк" (79008, Львівська область, м. Львів, Галицький район, вул. Валова, 11 , код ЄДРПОУ - 19390819)

Головуючий суддя А.І. Петричкович