Ухвала суду № 86353291, 16.12.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 грудня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2683/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до Херсонської обласної водолазної рятувальної служби про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

встановив:

Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області звернулося з позовною заявою до Херсонської обласної водолазної рятувальної служби, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня по листопад 2019 року у сумі 33158,15 грн.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву, суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України, з огляду на наступне.

Так, ч.6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з позовної заяви, ГУ ПФУ в Херсонській області звернулось до суду із позовом про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з липня по листопад 2019 року. При цьому зазначає, що в даній категорії справ строки, встановлені ст.122 КАС України не застосовуються, оскільки до вказаних правовідносин застосовується ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вказані доводи позивача суддя вважає помилковими з огляду на наступне.

Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До 01.01.2004 р. питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було врегульовано Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР).

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (п.1 - суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; п.2 - філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади), крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Дані витрати відшкодовуються у розмірі 100 відсотків від об`єкта оподаткування (абз.3 п.1 ст.4 Закону № 400/97-ВР ).

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі – Інструкція № 21-1).

Відповідно до п.6.4 розділу 6 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 розділу 6 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства зобов`язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Отже, про не відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за липень 2019 року позивач дізнався 26.07.2019 р., за серпень 2019 року - 26.08.2019 р., відповідно.

Однак, ГУ ПФУ в Херсонській області звернулося до суду з даним позовом лише 11.12.2019 р., тобто із пропуском встановленого строку, та посилаючись на ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" вказує, що строки звернення до адміністративного суду, встановлені ст.122 КАС України, не застосовуються.

Суддя звертає увагу, що відповідно до ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - підприємцями, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

Проте, вказана норма не встановлює строки щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а відтак не підлягає застосуванню у даних правовідносинах.

Положеннями ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, звернувшись до суду з позовом про стягнення з відповідача витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, із пропуском строків, встановлених ст.122 КАС України, позивач має надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду із вказівкою причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності причин.

Згідно ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись ст.122, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 КАС України, суддя -

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/2683/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Бездрабко О.І.