Ухвала суду № 86351994, 16.12.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 грудня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4748/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство " про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Полтавське хлібоприймальне підприємство" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області про:

- визнання протиправними дій Управління Держпраці у Полтавській області щодо складання акту від 27 вересня 2019 року №53.07/161-39 (А);

- скасування припису Управління Держпраці у Полтавській області від 30 вересня 2019 №53.07/161-39 (П).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №440/4748/19, ухвалено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10:15 год. 26.12.2019.

13 грудня 2019 року до суду від ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Управління Держпраці у Полтавській області від 30 вересня 2019 року №53.07/161-39 (П) до набрання законної сили рішенням у адміністративній справі №440/4748/19.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що листом від 04 грудня 2019 року (вих.№562) Управління Держпраці у Полтавській області повідомлене про те, що припис від 30 вересня 2019 року №53.07/161-39 (П) оскаржено до суду. Не зважаючи на це, наказом від 05 грудня 2019 року №265П Управління Держпраці у Полтавській області призначило позапланову перевірку дотримання ПрАТ "Полтавське хлібоприймальне підприємство" вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, підставою якої є перевірка виконання товариством виданого за результатами проведення попереднього заходу припису від 30 вересня 2019 року №53.07/161-39 (П). 09 грудня 2019 року посадові особи Управління, що прибули до товариства для проведення позапланової перевірки, також були проінформовані про фактичне оскарження товариством припису від 30 вересня 2019 року №53.07/161-39 (П) в судовому порядку. За викладених обставин, оскільки позивачем вже оскаржено припис від 30 вересня 2019 року №53.07/161-39 (П), то складання акту за результатами позапланової перевірки також потягне за собою оскарження дій відповідача, що не є доцільним. Відтак, товариство вважає, що зупинення дії припису до розгляду справи по суті - це єдиний ефективний захист прав позивача від необґрунтованих вимог відповідача виконати припис, який є предметом судового оскарження.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної заяви без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Аналіз наведених положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

За приписами статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом:

1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;

4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії;

5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Оцінюючи обґрунтованість заяви товариства про забезпечення позову, суд вважає за доцільне зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Суд зауважує, що у матеріалах справи №440/4748/19 та заяви про забезпечення позову документальні докази, які б підтверджували наявність на цій стадії розгляду справи очевидних ознак протиправності оскаржуваного припису, відсутні.

Водночас, забезпечення позову шляхом зупинення дії припису від 30 вересня 2019 року №53.07/161-39 (П) є фактичним ухваленням рішення у справі без розгляду справи по суті, а застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, що є неприпустимим.

Крім цього, суд також відмічає те, що товариство не довело наявності конкретних обставин, за умови існування яких захист прав, свобод та інтересів товариства стане фактично неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи викладене, суд вважає подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову необґрунтованою та вбачає підстави для постановлення ухвали про відмову в її задоволенні.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Приватному акціонерному товариству "Полтавське хлібоприймальне підприємство" в задоволенні заяви про забезпечення позову Приватного акціонерного товариства "Полтавське хлібоприймальне підприємство" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування припису.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава