Рішення № 86349373, 02.12.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8895/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Молінській С.В.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

третя особа Львівська міська рада

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

представник третьої особи Балюєв С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Грищук Тетяна Ростиславівна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Львівська міська рада, про визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності,

у с т а н о в и в:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Грищук Тетяна Ростиславівна, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 24 лютого 1997 року на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 (в подальшому - спірна квартира).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть, копія якого додана до позовної заяви.

Спадкоємцями після його смерті була ОСОБА_2 , відповідач за даним позовом, яка проживала з ним однією сім`єю та він, позивач ОСОБА_1 , який являється його позашлюбним сином ОСОБА_5 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилась через відсутність у відповідача ОСОБА_2 документів про родинні стосунки з ОСОБА_5 , так як він проживав в Росії у м. Пермь, а відповіді на листи, які направлялись в Російську Федерацію, не надходили.

Ще за життя, з січня 1990 року, ОСОБА_5 дав дозвіл на вселення та проживання у спірній квартирі своєму позашлюбному синові - позивачу ОСОБА_6 . З того часу і до часу смерті ОСОБА_5 ОСОБА_1 фактично проживав у спірній квартирі, оплачував за квартиру та комунальні послуги, купував та готував їжу для ОСОБА_5 , купляв йому одяг та ліки, так як останні роки перед смертю ОСОБА_5 потрібний був постійний догляд та допомога.

Після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 та до теперішнього часу, позивач ОСОБА_1 продовжує проживати та користуватись спірною квартирою. Весь тягар по оплаті квартири та комунальних послуг ліг на позивача, який підтримує квартиру в належному стані, за свої власні кошти провів ремонт в квартирі. Іншого місця проживання позивач ОСОБА_1 не має.

Фактично, протягом всього часу проживання у спірній квартирі позивач ОСОБА_1 відкрито, безперервно, добросовісно, користується та володіє спірною квартирою.

Відповідно до ч.1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлене цим кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Набувальна давність - це засіб отримання права на нерухоме або рухоме майно особою, яка не є власником такого майна, але добросовісно, відкрито та безперервно володіє ним як своїм власним нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Особі, яка претендує на визнання права власності за набувальною давністю, необхідно довести суду наявність зазначених у ст. 344 ЦК України чотирьох необхідних умов: добросовісність володіння, відкритість володіння майном. Безперервність володіння майном, володіння майном протягом встановленого законом строку.

Позивач ОСОБА_1 користується та володіє спірною квартирою добросовісно, оскільки вселився в неї за згодою колишнього власника ОСОБА_5 .

Він також володіє спірною квартирою відкрито.

Відкритість давнісного володіння означає неприховування факту знаходження майна у володільця від інших осіб. Фактичний володілець повинен довести суду відкритість володіння майном, те, що він відноситься до майна як до свого власного, дбає про нього, несе тягар його утримання.

На підтвердження відкритості володіння позивачем є квитанції зі сплати комунальних послуг, укладення договорів про надання послуг або на обслуговування будинку, квартири від власного імені, документи, на підтвердження проведення поточного ремонту, показання свідків тощо.

Безперервність володіння - це фізичне (фактичне) володіння володільцем майном протягом всього строку набувальної давності, який для нерухомого майна становить 10 років. Володіння позивачем ОСОБА_1 спірною квартирою не переривалось протягом всього строку набувальної давності, а саме з січня 1990 року, коли він почав проживати в спірній квартирі разом з її власником.

З огляду на такі обставини просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Грищук Т.Р. позов підтримала, зіславшись на обставини, які викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник - адвокат Бекерська Н.В. в судовому засіданні позов визнали та підтвердили обставини, які викладені в позовній заяві.

Представник залученої до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог Львівської міської ради Балюєв С.В. в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що позивачем не надано суду доказів того, що він є позашлюбним сина померлого ОСОБА_5 , що останній за життя давав згоду на вселення позивача в свою квартиру тощо, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грищук Т.Р., відповідача ОСОБА_2 та її представника - адвоката Бекерської Н.В., представника Львівської міської ради Балюєва С.В., показання свідка ОСОБА_7 , з`ясувавши обставини, на які учасники процесу посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 складається з однієї житлової кімнати, площею 19,4 кв.м, кухні, площею 9.2 кв.м, та комунальних вигод. Загальна площа квартири становить 34,7 кв.м.

На підставі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 24 лютого 1997 року, вказана квартира належала на праві приватної власності ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер в м. Львові у віці 69 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції, копія якого додана до позовної заяви.

Як вбачається з пояснень представника позивача, відповідача та його представника, спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 була відповідач ОСОБА_2 , яка проживала разом з спадкодавцем однією сім`єю та позивач ОСОБА_1 , який являється його позашлюбним сином ОСОБА_5 .

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 органами нотаріату не заводилась.

З пояснень представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грищук Т.Р. вбачається, що ще за свого життя, а саме з січня 1990 року, ОСОБА_5 дав дозвіл на вселення та проживання у спірній квартирі своєму позашлюбному синові - позивачу ОСОБА_1 . З того часу і до часу смерті ОСОБА_5 позивач ОСОБА_1 фактично проживав у спірній квартирі, оплачував за квартиру та комунальні послуги, купував та готував їжу для ОСОБА_5 , купляв йому одяг та ліки, так як останні роки перед смертю ОСОБА_5 потрібний був постійний догляд та допомога. Після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 та до теперішнього часу, позивач ОСОБА_1 продовжує проживати та користуватись спірною квартирою а також сплачувати за житлово-комунальні послуги. Він за свої власні кошти провів ремонт в спірної квартирі. Іншого місця проживання позивач ОСОБА_1 не має.

Вказані обставини також підтвердила відповідач ОСОБА_2 , яка є матір`ю позивача, її представник ОСОБА_4 , а також вказані обставини підтвердила допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 .

З довідки ЛКП «Янів-405» №293 від 12 лютого 2019 року вбачається, що в спірній квартирі з 07 липня 2008 року є зареєстровані позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як видно з акту про проживання, складеного комісією ЛКП «Янів-405» 20 вересня 2018 року, позивач ОСОБА_1 та його син ОСОБА_8 проживають в спірній квартирі АДРЕСА_1 в якості членів сім`ї з 1993 року.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями в судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грищук Т.Р., відповідача ОСОБА_2 , її представника - адвоката Бекерської Н.В., показаннями свідка ОСОБА_7 , актом про проживання від 20 вересня 2018 року, складеного комісією ЛКП «Янів-405», довідкою ЛКП «Янів-405» №293 від 12 лютого 2019 року, копіями свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , виданого виконкомом Львівської міської Ради народних депутатів 24 лютого 1997 року, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Львівського обласного управління юстиції та іншими доказами по справі.

Згідно з приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до положень ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, а рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Особа, що заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання цим Кодексом чинності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом понад двадцять років, що значно перевищує встановлений законом строк, відкрито, безперервно, добросовісно, користується та володіє спірною квартирою.

Оцінюючи зібрані в справі докази у їх сукупності та враховуючи вищезазначені норми матеріального права, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 82, 83, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, , ст. ст.15, 16, 328, 344 ЦК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Грищук Тетяна Ростиславівна, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Львівська міська рада, про визнання права власності на квартиру в порядку набувальної давності задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 , яка складається з однієї кімнати, площею 19,4 кв. м та кухні з комунальними вигодами.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з часу складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

третя особа: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79006 м. Львів, пл. Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055896.

Суддя В. І. Кавацюк