Рішення № 86318688, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 640/7415/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Підприємство з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (далі - позивач та/або ПзІІ «Амік Україна») з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач та/або контролюючий орган) та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 року №0002681403, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Як слідує з матеріалів справи позивач мотивуючи позовні вимоги, серед іншого, вказує, що всі ТТН на ТМЦ зберігаються та зберігалися на АЗС станом на час проведення контролюючим органом фактичної перевірки і були надані останньому в ході її здійснення.

При цьому, ПзІІ «Амік Україна» наголошує, що жодного акту про відмову у наданні запитуваних відповідачем документів складено не було та не могло бути складено, оскільки запит про надання документів контролюючим органом позивачу не надавався.

З урахуванням зазначеного, на думку ПзІІ «Амік Україна», в його діях відсутній склад податкового правопорушення, а висновок Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби є передчасним та таким, що не відповідає положенням чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, що долучений до матеріалів справи, у якому він зазначає про правовірність прийнято ним рішення та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву контролюючого органу.

15.07.2019 року судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 14.03.2019 року та на підставі статей 75, 80 Податкового кодексу України відповідачем проведено фактичну перевірку автозаправної станції (далі - АЗС), яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 83 Г та використовується ПзІІ «Амік Україна», код ЄДРПОУ 30603572, за наслідком якої складено акт фактичної перевірки №б/н від 20.03.2019 року (далі - акт перевірки).

Згідно підпункту 2.2.12 пункту 2.2 акту перевірки відповідачем встановлено, що «На момент проведення перевірки на АЗС з магазином здійснюється реалізація нафтопродуктів, газу скрапленого за готівковий та безготівковий розрахунок із застосуванням РРО. Для встановлення фактичних залишків нафтопродуктів на момент перевірки начальнику АЗС з магазином ОСОБА_1 було запропоновано провести вимірювання наявних нафтопродуктів в ємкостях, на що отримано відмову та заборону в проведені вказаних вимірювань, що підтверджено поясненнями начальника АЗС з магазином ОСОБА_1 за особистим підписом. Після чого посадовими особами ГУ ДФС у Київській області було надано письмовий запит про надання до перевірки переліку документів щодо обліку та руху нафтопродуктів, які мають зберігатися на АЗС з магазином. Вказаний запит начальник АЗС з магазином ОСОБА_1 отримати відмовився. Надати документи, вказані в запиті на початок перевірки та у вказаний час начальник АЗС ОСОБА_1 відмовився, а саме: не надано до перевірки журнал обліку нафтопродуктів за формою 13-НП та змінний звіт за формою 17-НП.

Перевіркою встановлено факт незабезпечення ведення в порядку, встановленому законодавством обліку, товарних запасів за місцем їх реалізації, реалізація нафтопродуктів на АЗС здійснювалась без відображення в такому обліку. Матеріально відповідальні особи на АЗС не ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами згідно п.п. 16.1, п. 16 «Інструкції про порядок приймання, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» від 20.05.2008 р. N281/171/578/155. Загальна сума необлікованого товару складає 919552,49 грн. згідно відомості та додатку.

Спростувати чи підтвердити наявність фіскалізації та передачі чека РРО № 7740 від 25.01.2019 року на суму 860,70 грн. до органів ДФС при перевірці неможливо у зв`язку із відмовою начальника АЗС Чернишова С.В. в наданні документів.».

Враховуючи зазначене відповідач дійшов до висновку про порушення ПзІІ «Амік Україна» пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95 та підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року№281/171/578/155, статті 44 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано заперечення, за наслідком розгляду яких, листом від 10.04.2019 року №13233/10/10-36-14-06-22 Головне управління ДФС у Київській області повідомило ПзІІ «Амік Україна», що докази надані ним в запереченні до акту фактичної перевірки не спростовують порушення виявлені під час проведення перевірки.

На далі, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 року №0002681403, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95, підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 року№281/171/578/155 застосовано до Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» штраф у розмірі 1839104,98 грн. (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

Позивач категорично не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 ПК України.

Приписами пунктів 80.2 - 80.5, пунктів 80.9-80.10 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Між тим, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95 (далі - Закон №265/95).

Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95 суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Разом з цим, наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів (далі - Інструкція).

Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів.

Ця Інструкція не поширюється на видобуток нафти, здавання її з системи магістральних нафтопроводів споживачам та на міждержавні перевезення нафти і нафтопродуктів.

Вимоги цієї Інструкції є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Пунктом 2 Інструкції визначено позначення та скорочення, де АЗС - автозаправна станція; ТТН - товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти); РРО - реєстратор розрахункових операцій.

Відповідно до підпункту 10.2.1 пункту 10.2 розділу 10 Інструкції приймання нафтопродуктів, що надійшли автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності. Приймання нафтопродуктів здійснюється відповідно до вимог робочої інструкції оператора АЗС та інструкції з охорони праці, які повинні бути затверджені керівником підприємства, якому належить АЗС.

На підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N 17-НП (додаток 14) (пп. 10.2.4 пункту 10 розділу 10 Інструкції).

Відповідно до положень підпунктів 10.3.1-10.3.4 пункту 10.3 розділу 10 Інструкції розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 1315.

ПРК мають забезпечувати індикацію ціни нафтопродукту, кількості та загальної вартості виданої дози нафтопродукту.

Облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.

Між тим, згідно розділу 14 «Облік руху нафти та нафтопродуктів» Інструкції під час приймання, зберігання та відпуску нафти і нафтопродуктів керівник підприємства та головний бухгалтер здійснюють контроль за дотриманням матеріально відповідальними особами вимог цієї Інструкції та забезпечують: своєчасне оформлення документів руху нафти та нафто-продуктів; збереження їх кількості і якості; відображення їх руху за бухгалтерським обліком; своєчасне вжиття заходів щодо попередження псування, втрат, нестач та розкрадання нафти та нафтопродуктів, а також створення необхідних умов для їх зберігання.

Для чіткої регламентації роботи відповідальних осіб, контролю за своєчасним виконанням ними своїх посадових обов`язків та інших технологічних і організаційних операцій, а також для своєчасного оформлення первинних документів та передання їх до бухгалтерської служби підприємства головний бухгалтер розробляє графіки документообігу. У графіках зазначається, у який термін, ким оформлюються і підписуються первинні документи, у якому порядку вони здаються до бухгалтерської служби. Графіки затверджуються керівником підприємства та є обов`язковими для виконання всіма відповідальними особами.

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня.

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов`язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Приймання нафти і нафтопродуктів, які не належать підприємству, також відображається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП.

Кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН. У разі відсутності нестач понад норми природних втрат допускається оформлення приймання нафтопродуктів за кількістю актами інших форм з використанням автоматичних систем оброблення інформації.

Рух нафти і нафтопродуктів у резервуарах за добу фіксується матеріально відповідальними особами в журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою N 7-НП з урахуванням пункту 14.4 цієї Інструкції. Рух облікових залишків за марками нафти та нафтопродуктів фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП, у тому числі окремо щодо кожного власника нафти та нафтопродукту.

Вищезазначені документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.

Для оперативного контролювання за наявністю нафти і нафтопродуктів у резервуарах, з яких здійснювався відпуск нафтопродуктів, матеріально відповідальні особи повинні здійснювати вимірювання кількості нафтопродуктів щодоби, у інших резервуарах - за встановленим на підприємстві порядком.

Якщо в результаті перевірки між обліковим залишком і фактичним залишком нафти і нафтопродуктів виявлені розбіжності, які перевищують норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювання, матеріально відповідальна особа повинна письмово повідомити про це керівника підприємства для прийняття рішення з визначення причин розбіжності. У разі потреби керівник підприємства своїм розпорядженням призначає вибіркову інвентаризацію.

Записи в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів здійснюють за марками і видами матеріально відповідальні особи:

під час приймання - на підставі приймального акта або ТТН;

під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу.

Залишок нафти та нафтопродуктів обчислюється після кожного запису в товарній книзі.

Усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерської служби підприємства за реєстрами (відомостями) та підписами. Реєстри (відомості) складаються у двох примірниках. У реєстрі мають відображатись дані: дата;складання реєстру; назва і номер документа; найменування, марка і вид нафти або нафтопродукту; кількість відпущених нафти і нафтопродуктів в одиницях маси. На відпущені нафту і нафтопродукти, що не належать підприємству, матеріально відповідальні особи складають реєстри (відомості) окремо на кожного власника нафти або нафтопродукту.

Первинні документи приймаються бухгалтерською службою підприємства від матеріально відповідальних осіб за реєстрами (відомостями) і підписами, перевіряються і групуються за постачальниками і споживачами.

Водночас, облік нафтопродуктів на АЗС регламентовано пунктом 16 Інструкції.

Згідно приспів підпункту 16.1 пункту 16 Інструкції матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.

Бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі N 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства (пп. 16.2 п. 16 Інструкції).

В свою чергу, на підставі перевірених змінних звітів та первинних документів бухгалтерська служба підприємства нафтопродуктозабезпечення складає місячну накопичувальну відомість та обігові відомості, у яких відображаються: кількість завезених на АЗС нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива залежно від масової частки сірки) та цінами; закупівельна вартість та вартість реалізації завезених нафтопродуктів; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за готівку, у тому числі сума ПДВ; кількість та вартість нафтопродуктів, реалізованих споживачам за безготівковими розрахунками згідно з відомостями, за талонами та платіжними картками; результати інвентаризації нафтопродуктів та готівки (пп. 16.3 п. 16.3 Інструкції).

Аналізуючи наведені положення суд приходить до висновку про наявність у суб`єкта господарювання, який займається хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України здійснювати облік руху нафти та нафтопродуктів у відповідності до Інструкції, який полягає на початкову етапі у прийнятті працівниками автозаправної станції за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) за даними товарно-транспортних накладних у разі наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності та подальшому оприбуткуванні прийнятого нафтопродукту на підставі ТТН та акта приймання (у разі його наявності) за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто внесення записів в журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N13-НП.

Крім того, дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою N17-НП.

Подальший облік нафти та нафтопродуктів безпосередньо на АЗС здійснюється матеріально відповідальними особами АЗС, які ведуть такий облік за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою N 17-НП, що складається у двох примірниках, перший примірник якого разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи, тобто на АЗС.

Як вже було зазначено судом вище, контролюючий орган в ході проведення фактичної перевірки стверджує, що позивачем не надано журнал обліку нафтопродуктів за формою №13-НП та змінний звіт за формою №17-НП.

Між тим, ПзІІ «Амік Україна» до позовної заяви долучено змінний звіт АЗС №3766/АЗС1016 АЗС 10-16 м. Біла Церква, вул. Леваневського, б. 83-Гза 20.03.2019 рік, копії Z-звітів, акт інвентаризації на АЗС 10-16 від 18.03.21019 року, відомість про результати інвентаризації нафтопродуктів від 18.03.2019 року, акт вимірювання нафтопродуктів від 18.03.2019 року, ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) BR-2747 від 18.03.2019 року, BS-1727 від 18.03.2019 року, BR-2572 від 06.03.2018 року, BR-2434 від 27.02.2019 року, акти приймання нафтопродукту по кількості від 18.03.2019 року, від 06.03.2019 року, від 27.02.2019 року.

Водночас, у додатку до акту перевірки вказано такі документи: чек - РРО, Звіт РРО, пояснення, Чеки РРО-7, запит на 2 аркушах, дані про рух нафтопродуктів на АЗС, відомість, акт відмови від підписання матеріалів перевірки.

Суд звертає увагу, що графа акту перевірки «додатки до акту перевірки» не містить в собі конкретизації в частині які дані про рух нафтопродуктів були використанні контролюючим органом при проведенні фактичної перевірки.

Разом з цим, в акті перевірки відповідачем вказано, що матеріально відповідальною особою - начальником АЗС Чернишовим С . В. відмовлено у наданні документів на запит відповідача, а саме: журнал обліку нафтопродуктів за формою №13-НП та змінний звіт за формою №17-НП.

Суд критично ставиться до наведеного мотивуючи це наступним.

Згідно пункту 85.2 статі 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (п. 85.4 ст. 85 ПК України).

Приписами пункту 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Тобто, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, а у разі відмови у наданні таких документів посадова особа контролюючого органу складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати та у разі відмови від його підписання посадовою особою контролюючого органу вчиняється відповідний запис в акті.

Суд звертає увагу, що матеріали адміністративної справи не містять в собі документів, які перелічені у додатках до акту, в тому числі запиту на 2 аркушах.

Відсутній також і акт, що засвідчує факт відмови ПзІІ «Амік Україна» у наданні контролюючому органу запитуваних документів та переліку документів, які були запропоновано подати посадовій особі контролюючого органу.

Суд звертає увагу, що жодних пояснень та спростувань їх наявності, станом на час здійснення фактичної перевірки документів, які подані позивачем до суду разом із позовною заяву, відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає, що висновки акту перевірки в цій частині не підтвердженні належними та достатніми доказами.

Окрім цього, суд вважає за доцільне також звернути увагу на те, що статтею 20 Закону №265/95 передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

З вказаного слідує, що обов`язковою умовою для застосування штрафних санкцій передбачених статтею 20 Закону №265/95 є факт реалізації необлікованих товарів (вручення їх покупцеві або надання в розпорядження), а розмір штрафних санкцій залежить від ціни фактично реалізованого товару, який не облікований належним чином.

Тобто, зазначена норма встановлює відповідальність лише за продаж необлікованих товарів.

В акті перевірки вказано, що реалізація нафтопродуктів на АЗС здійснювалась без відображення в такому обліку, проте не надано належних та допустимих доказів на підтвердження зазначеного.

Суд враховує, що ПзІІ «Амік Україна» не надано до суду журнал обліку нафтопродуктів за формою №13-НП, однак зазначене не свідчить, враховуючи ті документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи про реалізацію ним нафтопродуктів, що не обліковані у встановленому порядку.

При цьому, судом в ході розгляду справи не встановлено, неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратор розрахункових операцій, що використовується в господарській діяльності позивача чи у змінному звіті за формою №17-НП.

Окрім цього, суд вважає, що фактично, штрафна санкція застосована до позивача спірним рішенням контролюючим органом за порушення обліку товару на АЗС, що не є підставою для накладення штрафу, передбаченого статті 20 Закону №265/95.

Водночас, при вирішенні спору по суті суд враховує пояснення позивача щодо причин та обставин не допуску посадових осіб контролюючого орану до здійснення вимірювання наявних нафтопродуктів в ємкостях, зважаючи на таке.

Згідно Інструкції з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85) та інструкції 1.01.- р ПзІІ «АМІК-Україна» з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт перевірка залишків нафтопродуктів відносяться до газонебезпечних робіт II групи і виконуються тільки в засобах індивідуального захисту, з огляду на що, як зазначає позивач, ним було запропоновано в запиті вказати необхідність забезпечення перевіряючих засобами індивідуального захисту для отримання їх начальником АЗС зі складу, а також провести інструктаж фахівцями підприємства або начальником АЗС з безпечного виконання газонебезпечних робіт з розписами в журналі.

Як стверджує ПзІІ «АМІК-Україна» під час проведення перевірки у перевіряючих були відсутні засоби індивідуального захисту та від проведення вступних інструктажів перевіряючі відмовилися, що унеможливило допуск посадових осіб ДФС до резервуарного парку.

Доказів зворотного контролюючим органом до суду не надано.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Таким чином, з огляду на приписи наведених правових норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 77, 132, 134, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, б. 68, код ЄДРПОУ 30603572) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2019 року №0002681403, прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

3. Судові витрати в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн, 00 коп. стягнути на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «Амік Україна» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, б. 68, код ЄДРПОУ 30603572) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 11-Г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева