Рішення № 86316288, 04.12.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

04.12.2019 Єдиний унікальний номер 205/7747/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2019 рокум. ДніпроСправа № 205/7747/18 2/205/405/19

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Шавули В.С., за участю секретаря судового засідання Далакян Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Стархова Група «ТАС», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.10.2018р. звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою, у якій просить:

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 494 096,49 грн.;

стягнути з ПрАТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 100 000,00 грн.

Позов мотивований тим, що 19.05.2017р. на вул. Набережній Заводській в м. Дніпро водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ніссан Тііда», д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечну швидкість та внаслідок чого допустив виїзд на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення із автомобілем «Lexus RX400Н», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . За наслідками ДТП позивачу як власнику транспортного засобу «Lexus RX400Н», д.н.з. НОМЕР_2 , спричинено матеріальні збитки.

Ухвалою суду від 20.11.2018р. відкрито провадження у справі.

Учасники справи про день, час та місце судового розгляду повідомлялись відповідно до положень ст.ст. 128-129 ЦПК України.

ОСОБА_2 надав суду відзив на позов, у якому, зокрема, посилаючись на те, що транспортний засіб «Lexus RX400Н», д.н.з. НОМЕР_2 , є фізично знищеним, тоді як позивачем не надано суду доказів його вартості до ДТП та після нього, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представником ПрАТ «СГ «ТАС» надано суду відзив на позов, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог до страховика. Відзив обґрунтований тим, що позивач звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з заявою про відшкодування страхової виплати з порушенням строку на її звернення, що відповідно до ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стало підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте його представником – Капітановим ОСОБА_4 . надано суду клопотання, в якому він позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Проти розгляду справи за відсутності позивача та його представника не заперечує (а.с.72).

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.70).

Представником відповідача – ОСОБА_5 І. надано суду клопотання, у якому вона посилаючись на зайнятість у інших судових засіданнях, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату. Доказів на підтвердження даної обставини суду не надала (а.с.71).

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що представник відповідача була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, а також не надання останньою доказів неможливості бути присутньою у судовому засіданні, беручи до уваги розумність строків розгляду цивільних справ, суд доходить висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29.12.2017р. у справі № 205/4175/17, який набрав законної сили 30.01.2018р., встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько 16 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «NISSAN TIIDA СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 30.03.2010 належить ОСОБА_6 , рухався по АДРЕСА_1 з боку вул. Павлова у напрямку Кайдацького мосту. Під час руху між першою та другою смутою для руху, на закругленні дороги 19.05.2017 року близько 16 години 30 хвилин, в районі електроопори №323, розташованої на вул. Набережна Заводська м. Дніпро, водій ОСОБА_2 , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.1, 12.4 та 12.9(a) Правил дорожнього руху України, здійснював рух швидкістю 120 км\год, яка перевищує допустиму швидкість в населеному пункті (60 км\год), не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати вимоги Правил дорожнього руху України, виявляючи злочинну самовпевненість та легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати автомобілем, не обрав безпечної швидкості руху автомобіля, внаслідок чого втратив контроль над керуванням автомобіля «NISSAN TIIDA СПГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та у стані заносу виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення правою бічною частиною керованого ним автомобіля з передньою лівою частиною автомобіля «LEXUS RX 400Н», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по проїжджій частині вул. Набережна АДРЕСА_1 м. Дніпро у зустрічному напрямку руху у крайній лівій смузі для руху. Своїми діями водій ОСОБА_2 грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3(б), 12.1, 12.4 та 12.9 (а) Правил дорожнього руху України (а.с.12-16).

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОСОБА_1 є власником автомобіля «Lexus RX400Н», д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.4, 13).

Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Відповідно до полісу № АК/2470825 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів автомобіль NISSAN TIIDA, р.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП був забезпеченим транспортним засобом (а.с.105).

17.08.2018р. ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті вищевказаного ДТП (а.с.102-104).

Згідно з п.37.1.4 ст.37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Відповіддю № Г1400/3438 від 31.08.2018р. повідомлено ОСОБА_1 про перевищення ним терміну подачі заяви про страхове відшкодування та керуючись ст.37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с.108).

Таким чином, ПрАТ «СГ «ТАС» правомірно відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, а відтак вимоги щодо стягнення з ПрАТ «СГ «ТАС» 100 000,00 грн. не підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що йому стало відомо про ДТП значно пізніше ніж воно трапилось, оскільки як вбачається з квитанції до прибуткового касового ордера № 114 останній 27.06.2017р. сплатив вартість проведеної експертизи на підставі якої визначається розмір завданої шкоди внаслідок ДТП (а.с.12).

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За змістом пункту 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров`ю у зв`язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Відповідно до висновку експерта № 114/17А по кримінальному провадженню № 12017040000000734, складеному 27.06.2017р. судовим експертом Пилипенко А.С., матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля «Lexus RX400Н», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП 19.05.2017р. складає 592 596,49 грн.

Вартість відновлювального ремонту складає 724 848,56 грн., що перевищує його ринкову вартість та є економічно є недоцільним. (а.с.4-11).

Таким чином, ринкова вартість автомобіля «Lexus RX400Н», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП складала 592 596,56 грн., про що, зокрема, окремо зазначено у вищевказаному висновку, а відтак суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що позивачем не надано суду доказів вартості автомобіля «Lexus RX400Н», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП.

Згідно з ст.30 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, за змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач довів факт заподіяння йому майнової шкоди внаслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача та за участю автомобіля під його управлінням, а також беручи до уваги диспозитивність цивільного судочинства, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 492 596,49 грн. як відшкодування такої шкоди.

Крім цього, оскільки розмір збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, визначається судом на підставі висновку експертного дослідження № 114/17А від 27.06.2017р., суд доходить висновку що витрати позивача у розмірі 1 500,00 грн. на проведення відповідної експертизи є витратами, які особа зробила для відновлення свого порушеного права у розумінні ст. 22 ЦК України, а відтак підлягають стягненню з відповідача як складова частина реальних збитків.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про достатність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 1167 ЦК України, а також ст.ст. ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Стархова Група «ТАС», третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) 494 096,49 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судові витрати у розмірі 4 940,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюються з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 13 грудня 2019 року.

СуддяВ.С. Шавула