Рішення № 86314292, 06.12.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6644/19

(2/199/3121/19)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого Якименко Л.Г.

за участю секретаря Гасанової М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газосантехмонтаж» про стягнення заробітної плати,-, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заробітної плати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилався на те, що 28.01.2013 року він був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газосантехмонтаж» електромонтажником та з ним був підписаний трудовий договір строком до 28.02.2013 року.

З 01.03.2013 року він продовжував періодично працювати електромонтажником та виконував роботи на об`єктах за направленням підприємства. За результатами виконаних робіт складались акти, які підписувались начальником електромонтажної ділянки, та підтверджують участь позивача в роботі підприємства ТОВ «Газосантехмонтаж».

Під час хвороб лікарняні позивачу не оплачувались.

В січні 2015 року позивачу було повідомлено про відсутність необхідності виконання робіт на підприємстві, а у вересні 2015 року йому стало відомо, що відрахування з його заробітної плати не проводяться з травня 2013 року. Позивач зазначає, що заяви про звільнення він не писав та про припинення з ним трудових відносин дізнався після отримання довідки від ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №4701/6/04-61-11-02-65/2 від 11.09.2015 року, в якій зазначені відрахування із заробітної плати за період з 01.03.2013 року по 16.05.2013 року та дата його звільнення 16.05.2013 року.

Трудова книжка позивача знаходиться на підприємстві, розрахунок при звільненні з ним не проводився. Факт знаходження трудової книжки у відповідача встановлений рішенням Апеляційного суду від 21.02.2017 року.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.03.2018 року на користь позивача з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В той же час, позивач зазначає, що він разом із виконанням основної роботи електромонтажника виконував і роботу електрика за сумісництвом. За час роботи електриком із 17.09.2013 року складено 21 акт виконаних робіт на загальну суму 22 269 гривень, а саме: за виконані роботи по АДРЕСА_1 вартість робіт склала 6 722 грн.,; по АДРЕСА_2 ., по АДРЕСА_3 грн.; по АДРЕСА_4 – 5 000 грн.; у квартирах АДРЕСА_5 АДРЕСА_1 – 1500 грн..

Позивач надав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, а також відзив на позов до суду не надавав, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 із 28.01.2013 року був прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газосантехмонтаж» електромонтажником та з ним був підписаний трудовий договір строком до 28.02.2013 року.

Як вказує позивач, із 01.03.2013 року він продовжував періодично працювати електромонтажником та за сумісництвом електриком, виконував роботи на об`єктах за направленням підприємства. За результатами виконаних робіт складались акти, які підписувались начальником електромонтажної ділянки, та підтверджують участь позивача в роботі підприємства ТОВ «Газосантехмонтаж».

У січні 2015 року позивачу було повідомлено про відсутність необхідності виконання робіт на підприємстві, а у вересні 2015 року йому стало відомо, що відрахування з його заробітної плати не проводяться з травня 2013 року. Позивач зазначає, що заяви про звільнення він не писав та про припинення з ним трудових відносин дізнався після отримання довідки від ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська №4701/6/04-61-11-02-65/2 від 11.09.2015 року, в якій зазначені відрахування із заробітної плати за період з 01.03.2013 року по 16.05.2013 року та дата його звільнення 16.05.2013 року.

Трудова книжка позивача знаходиться на підприємстві, розрахунок при звільненні з ним не проводився. Факт знаходження трудової книжки у відповідача встановлений рішенням Апеляційного суду від 21.02.2017 року.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 16.03.2018 року на користь позивача з відповідача стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно із наданими позивачем доказами та розрахунками, за час роботи електриком із 17.09.2013 року складено 21 акт виконаних ОСОБА_1 робіт на загальну суму 22 269 гривень, а саме: за виконані роботи по АДРЕСА_1 вартість робіт склала 6 722 грн.,; по АДРЕСА_2 ., по АДРЕСА_3 грн.; по АДРЕСА_4 – 5 000 грн.; у квартирах АДРЕСА_5 АДРЕСА_1 – 1500 грн..

Відповідачем не надано заперечень на позов та доказів на спростування зазначених позивачем розрахунків.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до вимог ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст.23 КЗпП України, трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Дослідивши в ході судового розгляду спірні правовідносини, надані сторонами докази та застосувавши вищенаведені норми права, суд вважає позов задовольнити та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Газосантехмонтаж» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 22 269 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень, а також середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 114 000 грн..

Також відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з ТОВ «Газосантехмонтаж» підлягаю стягненню 1 363 гривні судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 21,49,116 Кодексу Законів про працю України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газосантехмонтаж» про стягнення заробітної плати, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газосантехмонтаж» на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 22 269 (двадцять дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень, а також середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 114 000 грн..

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Віповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газосантехмонтаж», код ЄДРПОУ 31737604, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Б.Хмельницького,16.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено 13.12.2019 року.

Суддя: