Рішення № 86313344, 12.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Справа № 160/10532/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 28.10.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 07.10.2019 року, просить суд визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області:

- №0499595-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10416,67 гривень;

- №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень;

- №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25 000,00 гривень.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 28.10.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 29.10.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.

4. 07.11.2019 року позивачем були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 29.10.2019 року.

5. Ухвалою суду від 08.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Також, ухвалою суду від 08.11.2019 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- податкове-повідомлення рішення № 0499595-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10416,67 гривень;

- податкове-повідомлення рішення № 0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень;

- податкове-повідомлення рішення № 0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25 000,00 гривень;

- докази (інформацію) на підставі яких були прийняті відповідачем оскаржувані рішення відносно ОСОБА_1 ;

- докази направлення та докази отримання позивачем оскаржуваних ППР;

- розрахунок вартості транспортного засобу, який належить позивачу, (середньоринкова вартість транспортного засобу) за 2016-2018 роки та всі наявні матеріали щодо суті цього спору.

7. 27.11.2019 року відповідачем було надано до суду відзив на позовну заяву, із доказами направлення позивачу вказаних документів та витребуваними судом документами.

8. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

9. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

11. Отже, рішення у цій справі приймається судом 12.12.2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

12. У позовній заяві, зазначено про те, що сужбовими особами Соборного управління Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, підрозділу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10 416,67 гривень;

- №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень;

- №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25 000,00 гривень.

13. Позивач зазначив, що про існування податкових повідомлень-рішень він дізнався випадково, а саме 16.10.2019 року, а 17.10.2019 року в Соборному управлінні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області йому були вручені копії цих податкових повідомлень-рішень.

14. Вважає, що відповідачем протиправно та незаконно прийняті податкові повідомлення-рішення №0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року та №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року про визначення суми податкового зобов`язання за платежем «Транспортний податок з фізичних осіб», оскільки згідно положень ст. 267.6.2, 267.6 ст.267 ПК України податкове податкові повідомлення-рішення про сплату суми сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року, базового податкового (звітного) періоду (року), проте цих положень відповідачем дотримано не було.

15. Отже, контролюючий орган, на думку позивача, повинен був надіслати повідомлення-рішення про сплату транспортного податку до 01.07.2016 року за 2016 рік, до 01.07.2017 року за 2017 рік та до 01.07.2018 року за 2018 рік, однак, позивач отримав оскаржувані рішення пізніше строку, зазначеного у ст.267.6.2 ч 267.6 ст.267 Податкового Кодексу України, а саме 17.10.2019 року.

16. Крім того, рішення винесені податковим органом по зобов`язанням сплати транспортного податку за 2016 рік та 2017 рік лише 04.04.2018 року.

17. Також зазначив про те, що податкові повідомлення-рішення № 0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року та № 0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року містять дані, які не мають жодного відношення до позивача, окрім прізвища, ім`я та по батькові.

18. Зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях реєстраційний номер облікової картки платника податків та податкова адреса не відповідають реєстраційному номеру облікової картки платника податків та адресі реєстрації позивача.

19. Також, податкове повідомлення-рішення № 0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року містить дійсний реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, але податкова адреса відрізняється від адреси реєстрації та проживання позивача, а тому докази вручення позивачу податкового повідомлення-рішення до 01.07.2018 року відсутні.

20. Додатково зазначив про те, що позивач є власником автомобіля AUDI Q7, який не зазначений в жодному з оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, з об`ємом двигуна 2,967, який також відсутній у переліку легкових автомобілів, які підпадають під оподаткування у 2017 та 2018 роках.

21. За таких обставин, на думку позивача, вищезазначені податкові повідомлення-рішення № 0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року та № 0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, № 0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року прийняті відповідачем без дотримання норм податкового законодавства, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

ІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

22. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивач у 2016-2018 роках був власником транспортного засобу марки Audi модель Q7, рік випуску - 2016, об`єм циліндрів двигуна - 2967 куб.см., свідоцтво про реєстрацію №СХО 517960.

23. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію позивача дата першої реєстрації та дата реєстрації автомобіля ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а отже, у 2016 році ОСОБА_1 нараховано податкового зобов`язання за 5 календарних місяців.

24. Щодо розрахунку оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначили про таке.

25. Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

26. Таким чином, 25000 грн. (ставка податку) : 12 (календарних місяців) = 2083,33 гривень (сума податку за 1 календарний місяць).

27. 2083,33грн. (сума податку за 1 календарний місяць) * 5 (календарних місяців) = 10416,67 гривень.

28. З огляду на викладене, відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення Форми «Ф» від 04.04.2018 року №0499595-1310-0463/16, яким Позивачу визначено суму податкового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 10416,67 грн. за 2016 рік, а також податкові повідомлення-рішення Форми «Ф» від 04.04.2018 року №0499595-1310-0463/17 у сумі 25000 грн. та від 27.03.2018 №0499595-1310-0463 у сумі 25 000 грн. з транспортного податку з фізичних осіб за 2017 та 2018 рік відповідно.

29. Щодо твердження позивача, що транспортний засіб не є об`єктом оподаткування в силу того що об`єм двигуна становить 2 967 куб.см. а не 3000 куб.см., зазначили про таке.

30. ДФС України в листі від 05.01.2018 року №54/6/99-99-12-02-03-15/ПК роз`яснила, що показання транспортних засобів, які відображають кількісний вимір та визначаються у форматі, зокрема об`єм циліндрів двигуна округлюється до найбільшого цілого значення.

31. Таким чином, об`єм циліндрів двигуна транспортного засобу позивача (2 967 см. куб.) округлюється до 3000 см. куб.

32. Тобто, на думку відповідача, якщо у переліку розміщеному на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, у інформації стосовно автомобіля з параметрами, що відповідають автомобілю позивача, один з показників не співпадає (а саме, показник об`єму циліндрів двигуна не співпадає (є дещо меншим) з показником, який вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу позивача, то згідно з правилом математичного округлення об`єм циліндрів двигуна автомобіля позивача становить 3000 см. куб.

33. Також зазначили щодо твердження позивача з приводу відсутності інформації про автомобіль у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях.

34. Форма податкового повідомлення-рішення затверджена Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, Затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254.

35. Цією формою не передбачено внесення до податкового повідомлення-рішення інформації про автомобіль, котрий є об`єктом оподаткування.

36. Окремо зазначили про те, що в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях присутнє посилання на пункт та статтю законодавчого акту, а саме: «згідно з підпунктом 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України», відповідно до яких було нараховано податкове зобов`язання, тому вважають, що твердження позивача про відсутність посилання на законодавчий акт є безпідставним.

37. Щодо позиції позивача про порушення органом місцевого самоврядування п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу, зазначили про те, що Податковим кодексом України встановлений обов`язок громадянина сплатити податок за 2016 рік незалежно від термінів прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.

38. Щодо строків винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зазначили про таке.

39. Вважають, що посилання позивача на винесення податковим органом та отримання позивачем спірного податкового повідомлення-рішення після 01 липня звітного року, тобто з пропуском визначеного законодавством строку, не може бути підставою для визнання такого протиправним та його скасування, з огляду на правомірність його прийняття, ПК України не містить такої підстави для визнання його незаконним.

40. Порушення податковим органом пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України та винесення і направлення (вручення) позивачу податкового повідомлення-рішення після 01 липня року базового податкового періоду свідчить про недотримання відповідачем процедури надіслання (вручення), встановленої ПК України, та є підставою для сплати податкового зобов`язання в більш пізній термін відповідно до підпункту 267.8.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України ( протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення), однак, не впливає на правомірність самого податкового повідомлення-рішення та не може бути підставою для його скасування.

41. Щодо доводів позивача з приводу зазначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях даних, котрі не відносяться до платника податку та направлення податкових повідомлень-рішень не за тією адресою зазначили про те, що на думку відповідача, такі посилання позивача на невірно заповнену позицію у податковому повідомлені-рішенні, як підставу його скасування є безпідставним, адже це не впливає на суть рішення.

42. Також, доводи позивача з приводу направлення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не за тією адресою, тобто не за адресою реєстрації платника є необґрунтованими та безпідставними, що підтверджується знімком екрану з системи «Податковий блок» з зазначеною адресою платника, наявною у контролюючого органу на котру направлялися податкові повідомлення-рішення.

43. Окремо зазначили щодо розрахунку.

44. Відповідач вказав про те, що на момент оскарження податкових повідомлень-рішень є неможливим зробити розрахунок (середньоринкову вартість транспортного засобу) на сайті Мінекономрозвитку України за попередні роки, але відповідно до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, що розміщений на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - mе.gov.uа, означений автомобіль позивача визначений, як об`єкт оподаткування транспортним податком.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

45. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин був власником транспортного засобу марки "AUDI" модель "Q7", 2016 року випуску, об`єм двигуна 2967 куб. см., тип пального - D (дизель), номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

46. Згідно свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу, дата першої реєстрації та дата реєстрації автомобіля ОСОБА_1 - 23.08.2016 року.

47. Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10 416,67 гривень

48. Отже, згідно матеріалів справи у 2016 році позивачу контролюючим органом було нараховано податкового зобов`язання за 5 календарних місяців, що становить 10416,67 гривень.

49. Відповідно до положень п. 267.4 ст. 267 ПКУ ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

50. Таким чином, 25 000 грн. (ставка податку): 12 (календарних місяців) = 2083,33 гривень (сума податку за 1 календарний місяць).

51. 2083,33грн. (сума податку за 1 календарний місяць) * 5 (календарних місяців) = 10416,67 гривень.

52. Також, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень.

53. У березні 2018 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25 000,00 гривень.

54. Отже, згідно матеріалів справи, відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення №0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10 416,67 гривень; №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25000,00 гривень; №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25000,00 гривень.

55. Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду із цим позовом, посилаються на їх протиправність та незаконність.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

56. З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон №71, яким шляхом викладення в новій редакції статті 267 Податкового кодексу України введено новий місцевий податок у складі податку на майно - транспортний податок.

57. Згідно п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

58. Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

59. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

60. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

61. Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної, який станом на 01.01.2016 становив 1378 гривень.

62. Таким чином, об`єктом оподаткування у 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 гривень.

63. На виконання вимог п. 267.2 ст. 267 ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - Методика), яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

64. Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

65. Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

66. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році.

67. Так, відповідно до п. 4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

68. У свою чергу, п. 13 вказаної Методики визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

69. При цьому, беручи до уваги набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, суд зазначає про відсутність станом на 01.01.2016 року (базового податкового періоду) визначеного переліку легкових автомобілів, що є об`єктами оподаткування.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

70. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин був власником транспортного засобу марки "AUDI" модель "Q7", 2016 року випуску, об`єм двигуна 2967 куб. см., тип пального - D (дизель), номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

71. Згідно матеріалів справи, відповідачем були сформовані та направлені позивачу оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення №0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10416,67 гривень;

- податкове повідомлення-рішення №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25000,00 гривень;

- податкове повідомлення-рішення №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25000,00 гривень.

72. Отже, предметом оскарження цього позову є вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

73. Щодо податкового повідомлення-рішення №0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10 416,67 гривень, слід зазначити про таке.

74. Стосовно визначення автомобіля Audi, моделі Audi Q7, об`єм двигуна 2967 куб. см., рік випуску 2016, об`єктом оподаткування суд зазначає таке.

75. Так, згідно з листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 3252-08/4797-03 від 22.02.2016 року, копія якого наявна в матеріалах справи, відповідний перелік автомобілів містить - Audi , моделі Q7, об`єм двигуна 3000 куб.см.

76. При цьому, контролюючим органом при визначенні позивачу транспортного податку щодо зазначеного автомобіля об`єм автомобіля заокруглено відповідно до зазначених у Переліку визначеного Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та винесено спірне рішення суб`єкта владних повноважень на більший об`єм двигуна, ніж той, який встановлений на автомобіль позивача, а відтак суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що вказане заокруглення вчинено не ним, позаяк спірне рішення прийнято саме відповідачем, а у листі Мінекономрозвитку не міститься інформація про будь-яке заокруглення показників, а встановлено чіткий розмір кубічних сантиметрів двигуна.

77. Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

78. Слід вказати на відсутність норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

79. Отже, суд вважає, що прогалина у нормативному регулюванні вказаних правовідносин та положення податкового принципу презумпції правомірності платника податків дають підстави для вирішення подібних спорів на користь платника податків.

80. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 05.11.2018 року у справі №822/2687/17.

81. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0499598-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10 416,67 гривень, є протиправним підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм ПК України.

82. Щодо податкового повідомлення-рішення №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень, слід зазначити про таке.

83. За приписами пп. 267.2.1, п. 267.2 ст. 267 Податкового Кодексу України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

84. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

85. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

86. Згідно пп. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового Кодексу України, з 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобов`язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об`єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця

87. Отже, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку податковим органом інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики.

88. Згідно з "Переліком легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року", розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, є об`єктом оподаткування автомобіль Audi Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3000 куб. см., тип пального D (дизельне паливо) року випуску - до 2 років включно.

89. Таким чином єдиним належним та допустимим доказом правомірності дій відповідача може бути наявність відомостей про автомобіль з такими характеристиками як у автомобіля позивача у вищенаведеному Переліку.

90. Проте, технічні характеристики легкового автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки Audi Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см., тип пального D (дизельне паливо) 2016 року випуску, тобто має менший об`єм, ніж встановлений у Переліку.

91. У межах досліджених судом спірних правовідносин не встановлено наявності норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

92. У даному випадку, довільне тлумачення фіскальним органом положень нормативного акту є неприпустимим.

93. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень, є протиправним підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм ПК України.

94. Щодо податкового повідомлення-рішення №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25000,00 гривень, слід зазначити про таке.

95. Згідно положень пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

96. Положення пп.267.2.1 п.267.1 ст.267 ПК України визначають, що об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

97. Базою оподаткування у відповідності до пп.267.3.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

98. Згідно з п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

99. Відповідно до пп.267.5.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

100. Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

101. Згідно з пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

102. Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

103. Отже, з 01.01.2017 року об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість, яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

104. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

105. Податок сплачується за місцем реєстрації об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

106. Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

107. Згідно зі статтею 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

108. Підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

109. Транспортний податок на території м.Дніпро встановлений рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.01.2015 року №7/60 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.12.2010 року №5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста».

110. Надаючи оцінку наявності для платника податку об`єкта оподаткування, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України є об`єктами оподаткування.

111. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (далі - Методика) встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком.

112. Пунктом 2 Методики встановлено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403 (Офіційний вісник України, 2013 року, № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

113. Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

114. Обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2018 році.

115. Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).

116. На коефіцієнт коригування ринкової вартості транспортних засобів згідно додатком 1 та додатком 2 Методики впливає строк експлуатації транспортних засобів та нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів.

117. Станом на 01.01.2018 року згідно з "Переліком легкових автомобілів, з року випуску яким минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року", розміщеного на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, є об`єктом оподаткування автомобіль Audi Q7 з об`ємом циліндрів двигуна 3000 куб. см., тип пального D (дизельне паливо) року випуску - до 3 років включно.

118. Контролюючий орган при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення виходив із того, що автомобіль AUDI Q7, що належить позивачу, включено до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку

119. Проте, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ( а саме свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу СХО НОМЕР_2 ) технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку, не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача.

120. Так судом було встановлено, що позивач є власником автомобіля AUDI Q7, 2016 року випуску тип пального - дизель, об`ємом циліндрів двигуна 2967 см3 .

121. Таким чином, суд приходить до висновку, вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску, яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2018 (звітного) року.

122. Така ж правова позиція, відповідає позиції, яку висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 05.11.2018 року у справі №822/2687/17.

123. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

124. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25000,00 гривень, є протиправним підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм ПК України.

125. Щодо тверджень відповідача, що для зручності сприйняття в Переліку визначеного Міністерством економічного розвитку і торгівлі України об`єми усіх автомобілів заокруглено, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

126. Положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку.

127. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).

128. Відповідачем не зазначено норму з якої б вбачалася можливість застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку.

129. Суд вважає, що вирішення спору у цій справі на користь платника податків обумовлено як прогалиною у нормативному регулюванні вказаних правовідносин, так і положеннями податкового принципу презумпції правомірності платника податків.

130. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

131. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

132. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

133. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

134. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

135. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

136. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

137. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

138. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

139. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

140. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятих рішень.

141. Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв`язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, підлягають задоволенню та визнанню протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0499595-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10416,67 гривень; визнанню протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень, а також визнанню протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25 000,00 гривень.

142. Щодо розподілу судових витрат.

143. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

144. Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., і суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, складає 768,40 гривень.

145. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

146. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

147. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0499595-1310-0463/16 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2016 рік в сумі 10416,67 гривень.

148. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0499595-1310-0463/17 від 04.04.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2017 рік в сумі 25 000,00 гривень.

149. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0499595-1310-0463 від 27.03.2018 року, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб, податковий період 2018 рік в сумі 25 000,00 гривень.

150. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768,40 гривень.

151. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_3 ).

152. Відповідач : Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 39394856).

153. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

154. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

155. Повний текст рішення складено 12.12.2019 року.

Суддя В.В Ільков