Рішення № 86312879, 02.12.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1558/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Мельник О.О.,

за участю представників:

позивача - Мороз А.І.

відповідача - Богомолова Л.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Корабельної районної у місті Херсоні ради Чорненької Наталії Євгеніївни про визнання розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення протиправним і його скасування,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Голови Корабельної районної у м. Херсоні ради Чорненької Наталії Євгеніївни (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт перший розпорядження голови Корабельної районної у м. Херсоні ради від 04.07.2019 року від 04.07.2019 року № 118-к "Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ".

Ухвалою суду від 05.08.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 03.09.2019 року вирішено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 26.09.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 26.09.2019 року відкладено розгляд справи на 04.10.2019 року.

Протокольною ухвалою суду від 04.10.2019 року продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 12.11.2019 року.

У зв`язку з перебуванням судді Дубровної В.А. у період з 12 по 21 листопада 2019 року на лікарняному, розгляд справи 12.11.2019 року не відбувся, визначено наступну дату підготовчого засідання 26.11.2019 року.

Ухвалою суду від 26.11.2019 року відкладено підготовче засідання до 02.12.2019 року.

В судовому засіданні 02.12.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Відповідно до змісту позовної заяви та відповіді на відзив від 23.08.2019 р., вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2005 року займає посаду начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради. 04.07.2019 року Головою Корабельної районної у місті Херсоні ради Чорненькою Н.Є. на підставі акту тимчасової комісії виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради по проведенню службового розслідування, винесено оскаржуване розпорядження № 118-к щодо оголошення ОСОБА_1 догану за неналежне виконання посадових обов`язків, покладених законодавством та посадовою інструкцією. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, оскільки при застосуванні до неї дисциплінарного стягнення відповідачем допущено ряд порушень чинного законодавства, зокрема, Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування", КЗпП, Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 № 950 ( далі - Порядок № 950). Позивач вважає, що відповідно до вказаного Порядку № 950 відповідач безпідставно провів відносно неї службове розслідування, а акт комісії, складений за її результатами, не містить обов`язкових для з`ясування і наведення в забезпечення трудових прав працівника, складових, встановлених цим Порядком. Крім того, за позицією позивача порушені строки притягнення її до дисциплінарної відповідальності, визначених статтею 148 КЗпП України.

19.08.2019 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову. Так, відповідач стверджує, що при прийнятті розпорядження № 89-к від 20.05.2019 р. та проведення службового розслідування вона керувалася пунктом 1 Порядку від 13.06.2000 р. № 950, відповідно до якого може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання посадовими особами службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян. З розпорядженням про призначення службового розслідування, а також з листом, який став підставою для його призначення, позивач була ознайомлена 22.05.2019 р., що підтверджується протоколом засідання комісії по проведенню службового розслідування. У ході службового розслідування 26.06.2019 року комісією було виявлено дисциплінарний проступок ОСОБА_1 , про що 03.07.2019 р. складено відповідний акт. Враховуючи систематичне порушення позивачем своїх посадових обов`язків, які призвели до порушень прав та інтересів дітей, порушення термінів та неякісне виконання покладених на начальника служби завдань та обов`язків, невиконання своїх обов`язків по керівництву службою, відповідачем видано оскаржуване розпорядження про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 перебувала на посаді начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради.

14.05.2019 року до Виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради надійшов лист Служби у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації від 13.05.2019 р. № 03-02/3-530/0/19/026.2 "Про виявлені недоліки в роботі служби у справах дітей".

20.05.2019 року головою Корабельної районної у м. Херсоні ради видано розпорядження № 89-к "Про проведення службового розслідування", яким на підставі листа Служби у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації від 13.05.2019 р. № 03-02/3-530/0/19/026.2 та відповідно до статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування" щодо проведення у період з 17.05.2019 року по 17.07.2019 року службового розслідування на предмет відповідності вимогам законодавства дій посадових осіб служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради.

Пунктом 2 вказаного розпорядження визначено створити комісію з проведення службового розслідування, затвердити її персональний склад, що додається.

20.05.2019 р. тимчасовою комісією по проведенню службового розслідування складено акт, яким підтверджено порушення в діях посадових осіб служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради, які викладені у листі начальника служби у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації № 03-02/3-530/0/19/026.2 від 13.05.2019 р., зокрема, щодо невчасного внесення посадовими особами служби до ЄІАС "Діти" інформація по 19 дітям, що перебувають у складних життєвих обставинах, також порушення щодо ведення у 157 ЕОК дітей, а саме: не внесено медичний висновок, звіт; перевірка даних в ЕОК не виконувалась більше року; дати документів не співпадають з датою статусу; фото дитини відсутнє та інші порушення, які були виявлені службою у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації та тимчасовою комісією. При цьому, комісією запропоновано Голові Корабельної районної у місті Херсоні ради ОСОБА_4 притягнути до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової і технологічної дисципліни згідно до вимог ст.ст. 139, 147 КЗпП України начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради Зубенко В.Е. за відсутність контролю за роботою служби у справах дітей і порушення вимог пунктів 2.1, 2.5, 2.10, 2.13, 2.22, 2.24, 2.26, 4.1, 4.2 Посадової інструкції начальника служби у справах дітей виконкому, що призвело до порушення вимог чинного законодавства, неякісної роботи з документами, що є порушеним правом на захист дитини.

04.07.2019 р. головою Корабельної районної у м. Херсоні ради Чорненькою Н.Є. видано розпорядження № 118-к "Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ", пунктом 1 якого начальника служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради Зубенко В.Е. за неналежне виконання посадових обов`язків, покладених законодавством та посадовою інструкцією, оголошено догану.

Вважаючи дане розпорядження Голови Корабельної районної у м. Херсоні ради Чорненької Н.Є. в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани таким, що є протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування визначені Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування" № 2493-ІІІ від 07.06.2001 року. (далі - Закон № 2493-ІІІ)

Відповідно до ст. 1 цього Закону служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. (ч. 1 ст. 2 Закону № 2493-ІІІ)

Посадами в органах місцевого самоврядування є, серед іншого, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. (абз. 4 ст. 3 Закону № 2493-ІІІ)

Приписами статті 19 Закону № 2493-ІІІ передбачено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 2 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 2493-III на органи і посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про державну службу" в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Згідно статті 64 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. (ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII)

Дисциплінарним проступком зокрема є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. (п. 5 ч.2 ст. 65 Закону № 889-VIII)

Відповідно до абз. 3 ст. 7 Закону № 2493-ІІІ на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Статтями 147-149 Кодексу законів про працю України (КЗпП України) визначено види, особливості та порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 147 за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. (ст. 147-1 КзпП України)

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено "Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (далі - Порядок № 950).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі - Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування:

- у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

- у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

- на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

- з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України "Про запобігання корупції" в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення.

Рішення щодо проведення службового розслідування приймається керівником органу, в якому працює особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особа, яка для цілей Закону прирівнюється до особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проведення службового розслідування (далі - особа, стосовно якої проводиться службове розслідування). (п. 2 Порядку № 950)

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд приходить до висновку, що перелік підстав, за яких може бути проведено службове розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, міститься у пункті 1 Порядку № 950 і є виключним.

При цьому, суд вказує, що відповідно до пункту 1 Порядку № 950 визначальними умовами для призначення службового розслідування відносно даної категорії осіб є, по-перше, невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, по-друге, наслідки, у вигляді людських жертв або заподіяння значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження є акт тимчасової комісії виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради від 26.06.2019 року, складений за результатами проведеного службового розслідування, призначеного розпорядженням відповідача від 20.05.2019 р. № 89-к "Про проведення службового розслідування".

При цьому, за змістом розпорядження від 20.05.2019 р. № 89-к "Про проведення службового розслідування" підставою для призначення службового розслідування є лист Служби у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації від 13.05.2019 р. № 03-02/3-530/0/19/026.2, згідно якому встановлено незабезпечення з боку посадових осіб Служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради належне ведення обліково - статистичних карток дітей, які знаходяться на обліку, у зв`язку з чим викладено прохання вжити заходів реагування до посадових осіб, винних у порушенні нормативно-законодавчих актів, та інформувати службу у справах дітей обласної державної адміністрації у встановлений законодавством термін.

При цьому, жодних відомостей про те, що вказані порушення посадових осіб Служби справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради спричинили людські жертви або заподіяли значну матеріальну чи моральну шкоду, зокрема, дітям, державі або безпосередньо Службі у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради, вказаний лист Служби у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації не містить.

Враховуючи, що відповідачем не було надано суду будь-яких належних доказів виявлення порушень законодавства з боку позивача, які стали підставою для призначення службового розслідування відносно нього, тому суд дійшов висновку про безпідставність призначення службового розслідування, у розумінні пункту 1 Порядку № 95, а результати такого службового розслідування не створюють жодних правових наслідків.

З огляду на вказане, суд вважає, що безпідставність призначення відповідачем службового розслідування відносно позивача свідчить про не дотримання відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку № 950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

- факти, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, строк перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

- заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

- висновки службового розслідування, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, стосовно якої проведено службове розслідування, безпідставні звинувачення або підозру;

- обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі потреби винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

Акт службового розслідування підписується членами комісії та подається на розгляд керівника органу в одному примірнику. (п. 9 Порядку № 950)

Згідно п. 10 Порядку № 950 за результатами розгляду акта службового розслідування керівник органу приймає у десятиденний строк з дати його надходження відповідне рішення, з яким ознайомлюється особа, стосовно якої проводилося службове розслідування.

За результатами службового розслідування особа, стосовно якої проведено службове розслідування, може бути притягнута до відповідальності згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеного службового розслідування комісією складено акт від 26.06.2019 року, який за своїм змістом містить інформацію про те, що у ході службового розслідування Комісія витребувала та ознайомилася з документами (згідно переліку) та дійшла висновку, що факти порушень, викладених у листі № 03-02/3-530/0/19/026.2 від 13.05.2019 року начальника служби у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації Міхєєвої О.В. мають місце в діях посадових осіб служби у справах дітей виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради, а саме невчасно посадовими особами служби внесена інформація по 19 дітям, що перебувають у складних життєвих обставинах до ЄІАС "Діти", також є порушення щодо ведення у 157 ЕОК дітей, а саме: не внесено медичний висновок, звіт; перевірка даних в ЕОК не виконувалась більше року; дати документів не співпадають з датою статусу; фото дитини відсутнє та інші порушення, які були виявлені службою у справах дітей Херсонської обласної державної адміністрації та тимчасовою комісією.

Жодних інших обставин, у т.ч. наявність негативних наслідків для дітей, спричинених неналежним виконанням з боку позивача посадових обов`язків, акт комісії від 26.06.2019 р. не містить.

При цьому, суд зазначає, що пропозиції даної комісії щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема, ОСОБА_1 , вмотивовані порушенням трудової і технологічної дисципліни згідно до вимог ст. ст. 139, 147 КЗпП України, відсутністю контролю за роботою служби у справах дітей і порушення вимог пунктів 2.1, 2.5, 2.10, 2.13, 2.22, 2.24, 2.26, 4.1, 4.2 посадової інструкції начальника служби у справах дітей виконкому, що призвело до порушення вимог чинного законодавства, неякісної роботи з документами, та є порушенням правом на захист дитини. Проте, вказані пропозиції комісії не обґрунтовані наявністю будь-якої заподіяної дітям матеріальної або моральної шкоди у значних розмірах.

Суд також відмічає, що акт від 26.06.2019 року за своїм змістом не містить відомостей щодо посад, прізвищ, імен та по батькові, року ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіти, строку перебування на займаній посаді осіб, стосовно яких проведено службове розслідування; пояснень осіб, стосовно яких проведено службове розслідування; причин та умов, що призвели до порушень, тобто не містить обов`язкової інформації, перелік якої визначено частиною 1 пункту 8 Порядку № 950.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.2,3 пункту 8 Порядку № 950 у разі прийняття рішення щодо притягнення особи, стосовно якої проведено службове розслідування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу особи, стосовно якої проведено службове розслідування.

Проте, Акт від 26.06.2019 року, складений Комісією виконавчого комітету Корабельної районної ради у місті Херсоні по проведенню службового розслідування, утвореної розпорядженням голови Корабельної районної у місті Херсоні ради від 20.05.2019 р. № 89-к, за своїм змістом не містить пропозиції щодо виду дисциплінарного стягнення, який, на думку Комісії, слід застосувати до ОСОБА_1 , а також не містить позиції Комісії щодо таких оціночних понять, як ступінь тяжкості вчиненого позивачем проступку і заподіяної шкоди, обставин, за яких вчинено проступок, і попередню роботу ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд вважає, що невідповідність Акту комісії від 26.06.2019 року вимогам пункту 8 Порядку № 950 свідчить про неналежність його як доказ, що покладений в основу оскаржуваного рішення відповідача для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, що також є підставою для визнання його протиправним.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що дисциплінарне стягнення може бути застосовано до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, прирівняних до таки для цілей Закону України "Про запобігання корупції" не пізніше, ніж через місяць з дня його виявлення, та через шість місяців з дня його вчинення.

З метою вирішення питання щодо дотримання відповідачем строків застосування дисциплінарного стягнення до позивача слід визначитися з такими юридично значимими поняттями, як "дата виявлення порушення" та "дата вчинення порушення".

Разом з тим суд зазначає, що ані Акт комісії від 26.06.2019 року, ані оскаржуване розпорядження відповідача від 04.07.2019 року № 118-к за своїм змістом не місять відомостей про дату або періоди вчинення ОСОБА_1 порушень, які ставляться в провину позивачу та зумовили притягнення її до дисциплінарної відповідальності, а відтак суд позбавлений можливості перевірити питання щодо дотримання відповідачем строку застосування дисциплінарного стягнення, визначеного абз. 2 ст. 148 КЗпП України, тобто протягом шести місяців з дня вчинення проступку.

Вказані обставини, на думку суду, свідчать про порушення відповідачем при вирішенні питання про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, принципу правової визначеності, що є самостійною та достатньою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного розпорядження відповідача.

Суд також зазначає, що оскаржуваний пункт 1 розпорядження Голови Корабельної районної у місті Херсоні ради від 04.07.2019 р. № 118-к "Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 " містить загальне посилання про те, що на ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, покладених законодавством та посадовою інструкцією, без зазначення конкретного припису законодавства або посадової інструкції, неналежне виконання якого стало причиною застосування дисциплінарного стягнення.

Також, в цьому наказі не зазначено суті вчиненого порушення, тобто в чому конкретно виразилося неналежне виконання посадових обов`язків позивачем.

Відповідно до приписів Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини особи, яка його вчинила. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення порушення та вини особи.

Таким чином, зазначення в рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності конкретних обставин вчинення порушення дозволяє чітко визначити, як кваліфікував дії чи бездіяльність посадової особи саме той орган (посадова особа), який прийняв рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а також перевірити правильність застосування певного виду стягнення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що саме лише посилання в розпорядженні на неналежне виконання позивачем її посадових обов`язків, без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення, а також ненаведення обставин вчинення дисциплінарного проступку, не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 року по справі № 1340/4847/18.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно достатті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставіЗакону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч.2статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов`язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачами зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами дотримання процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а тому пункт перший розпорядження голови Корабельної районної у м. Херсоні ради від 04.07.2019 року № 118-к "Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 " є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в сумі 768,40 грн. підлягає стягненню з Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради за рахунок його бюджетних асигнувань, оскільки відповідач є його посадовою особою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Голови Корабельної районної у місті Херсоні ради Чорненької Наталії Євгеніївни (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Суворова, буд. 29, код ЄДРПОУ 04060172) про визнання протиправним та скасування пункту розпорядження про накладення дисциплінарного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт перший розпорядження голови Корабельної районної у м. Херсоні ради від 04.07.2019 року № 118-к "Про дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 "

Стягнути з Виконавчого комітету Корабельної районної у місті Херсоні ради (місце знаходження 73000, м. Херсон, вул. Суворова, буд. 29, код ЄДРПОУ 04060172) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 грудня 2019 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 106020000