Рішення № 86312445, 05.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року справа № 320/4847/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Савенкова Є.О.

позивача: ОСОБА_1 .,

представника позивача: Кожуховського О.В.,

представника відповідача: Кшемінської Ю.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції України в Київській області

про визнання незаконними та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання незаконними та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.07.2019 № 26.07.2019 № 1566 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Київській області від 02.08.2019 №363-о/с по особовому складу;

- поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора сектору превенції Переяслав Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач протиправно видано накази від 02.08.2019 року №363 о/с, яким його звільнено з Національної поліції України згідно з пунктом 6 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

Підставою для вказаного наказу був наказ ГУНП від 26.07.2019 №1566 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ГУНП в Київській області», згідно з яким позивача незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з Національної поліції за допущення порушення службової дисципліни, вимог ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст. ст. 3, 8, 11, 18 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.6 Розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, Правил дорожнього руху України та п. 1, 2 наказу МВС «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», що виразилося у неповідомленні про дорожньо-транспортну пригоду найближчий орган поліції, не з`ясуванні в учасників дорожньо-транспортної пригоди про необхідність надання медичної допомоги, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, без посвідчення водія, без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та керуванні автомобілем на якому встановлені номерні знаки, які за ним не закріплені, проявленні нещирості під час надання пояснень.

Окрім цього, позивач вказав на порушення ініціювання, проведення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема для проведення службового розслідування не було підстав передбачених законодавством України, та від позивача не відібрано письмові пояснення.

Позивач вважає оскаржувані накази незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок службового розслідування, яким встановлений факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Відповідач вважає, що позивач своїми діями дискредитував звання поліцейського, оскільки такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру, авторитет Національної поліції України і їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби, що зумовлює застосування до працівника, який вчинив діяння, несумісне з посадою, найсуворішого типу стягнення - звільнення.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 10.09.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №320/4847/19 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 08.10.2019.

08.10.2019 позивач повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив.

08.10.2019 відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив.

08.10.2019 в адміністративній справі відкладено розгляд справи у зв`язку із клопотанням представника відповідача на 24.10.2019.

24.10.2019 в адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із наданням часу представнику відповідача для ознайомлення з матеріалами справи до 05.11.2019.

05.11.2019 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 КАС України протокольною ухвалою суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті, в адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із клопотанням представника відповідача до 27.11.2019.

27.11.2019 в адміністративній справі оголошено перерву у зв`язку із клопотанням представника відповідача щодо виклику свідків до 05.12.2019.

05.12.2019 в адміністративній справі проголошено скорочене судове рішення.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Представник позивача - Кожуховський О.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Кшемінська Ю.І. у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, наведені у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Переяслав-Хмельницьким МРВ ГУ МВС України у Київській області 13.08.2008.

07.11.2015 позивач прийнятий на службу в Національну поліцію України.

Згідно із Витягом з Наказу №1 о/с від 07.11.2015 позивачу присвоєно звання капрал поліції (а.с.16).

Наказом «Про призначення службового розслідування» №1451 від 11.07.2019 щодо позивача було призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди (а.с.21).

За результатами службового розслідування, начальника ГУНП в Київській області полковником поліції А. Нєбитовим затверджено висновок "Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участі молодшого інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 », згідно з яким за порушення встановлені ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст. ст. 3, 8, 11, 18 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.6 Розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, Правил дорожнього руху України та п. 1, 2 наказу МВС «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», що виразилося у неповідомленні про дорожньо-транспортну пригоду найближчий орган поліції, не з`ясуванні в учасників дорожньо-транспортної пригоди про необхідність надання медичної допомоги, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, без посвідчення водія, без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та керуванні автомобілем на якому встановлені номерні знаки, які за ним не закріплені, проявленні нещирості під час надання пояснень, застосувати щодо молодшого інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення (а.с.22-34).

Згідно із матеріалами службового розслідування 06.07.2019 до ГУНП у Київській області з Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду за участі молодшого інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 , під час якої відбулося зіткнення двох автомобілів (транспортні засоби марки «ГАЗ-53» та «BMW»). Після зупинки вказаних автомобілів та перевірки документів водія встановлено, що транспортним засобом марки «BMW» транспортним засобом керував сержант поліції ОСОБА_1 , транспортним засобом марки «ГАЗ-53» керував ОСОБА_2 . Під час вказаної події позивач перебував на лікарняному, поза службою в цивільному одязі та без вогнепальної зброї, що підтверджується довідкою №56 від 24.06.2019 (а.с.161).

У ході спілкування з водієм, працівниками поліції встановлено, що позивач керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, тому останньому запропоновано пройти обстеження на встановлення стану алкогольного сп`яніння. За результатами такого обстеження проведеного працівниками Переяслав-Хмельницької ЦРЛ за допомогою приладу «АЛКОНТ» встановлено, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння - 1,00 проміле алкоголю в парах видихуваного повітря (а.с.115).

В подальшому, відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол від 06.07.2019 року серія БР №020810 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольною сп`яніння), винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ДОП №073350 за вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 121, 126 КУпАП.

Листом територіального управління ДБР від 15.08.2019 №14678/03-2019 повідомляється, що за результатами розгляду матеріалів зазначеного службового розслідування, проведеного за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участі молодшого інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 , обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, не встановлено, у зв`язку з чим підстави для внесення відомостей до ЄРДР відсутні (а.с.185).

29.07.2019 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області розглянуто адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за результатами якого винесено рішення яким скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ДОП №073350 від 06.07.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.126 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 425,00 грн та закрито справу про адміністративне правопорушення (а.с. 35-38).

23.04.2019 Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області винесено рішення, яким визнано винним у скоєнні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП іншого учасника, який керував транспортним засобом марки «ГАЗ-53», дорожньо-транспортної пригоди, а саме ОСОБА_2 (а.с.39).

Наказом Головного управління Національної поліції у Київській області від 26.07.2019 №1566 на підставі висновку службового розслідування застосовано до молодшого інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. (а.с.17-18).

Зазначений наказ реалізований наказом Головного управління Національної поліції в Київській області №363 о/с від 02.08.2019, яким відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) сержанта поліції (а.с.19).

Вважаючи, що накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції відбулося незаконно, позивач звернувся до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до статті 2 Закону № 580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону № 580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Відповідно до частин 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Згідно із п.2 Розділу 2 Наказу МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893), яким затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про:

внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення;

повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку;

надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

ознаки дисциплінарного проступку, що призвів до загибелі або поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського під час виконання ним службових повноважень;

недотримання підстав та порядку застосування або використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;

недотримання норм кримінального процесуального законодавства України під час проведення досудового розслідування;

втрату поліцейським службового посвідчення та спеціального нагрудного знака (жетона), табельної, добровільно зданої чи вилученої зброї або боєприпасів, нагородної зброї, якщо вона зберігалася в територіальному органі поліції чи його територіальному (відокремленому) підрозділі, а також закладі, установі Національної поліції України, що належать до її управління (далі - органі (підрозділ, заклад, установа) поліції), а також втрату спеціальних засобів поліцейським чи відсутність їх в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, матеріалів досудового розслідування, справ оперативного обліку та справ про адміністративні правопорушення, речових доказів, а також тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження;

розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом;

порушення законодавства України у сфері фінансово-господарської діяльності органів поліції, а також установ, які належать до сфери управління Національної поліції України, виявлені під час ревізій або перевірок, внутрішніх аудитів;

перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп`яніння або стані, викликаному вживанням наркотичних чи інших одурманюючих засобів, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

приховування від обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні та адміністративні правопорушення, які були відомі поліцейському, але не отримали реєстраційного номера або не були зафіксовані ним у встановленому законодавством України порядку.

Пунктом 3 Розділу 2 Порядку №893 встановлюється, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Частинами 1 та 2 статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У відповідності до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст. 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у ст.13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

Разом з тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

При цьому, п.6 та 10 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліцію: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

VI. Оцінка суду

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про Національну поліцію", Правилами етичної поведінки працівників апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС від 28.04.2016 року №326 та Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.

У відповідності до п.3 ст.22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у ст.13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Перелічені у ст.13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються, виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.

Водночас, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту).

При цьому, п.6 та 10 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" передбачає дві самостійні підстави для звільнення зі служби в поліції: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що позивача звільнено на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Підставою для застосування до позивача такого дисциплінарного стягнення стали результати службового розслідування, відповідно до якого позивача визнано винним у порушенні вимог ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст. ст. 3, 8, 11, 18 та 64 Закону України «Про Національну поліцію», п.6 Розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події, Правил дорожнього руху України та п. 1, 2 наказу МВС «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських», що виразилося у неповідомленні про дорожньо-транспортну пригоду найближчий орган поліції, не з`ясуванні в учасників дорожньо-транспортної пригоди про необхідність надання медичної допомоги, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, без посвідчення водія, без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та керуванні автомобілем на якому встановлені номерні знаки, які за ним не закріплені, проявленні нещирості під час надання пояснень.

У висновку за результатами службового розслідування від 24.07.2019 зазначено, що 06.07.2019 до Головного управління з Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області надійшла інформація про дорожньо-транспортну пригоду за за участі молодшого інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУНП в Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 . У результаті порушення ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху, між автомобілями відбулося зіткнення. Встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без посвідчення водія, полісу обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на автомобілі яким керував останній, були встановлені номерні знаки НОМЕР_2 («ВАЗ 21093» 1993 року випуску). Автомобіль марки «BMW» відповідно до реєстраційних документів повинен перебувати на номерних знаках Республіки Польща НОМЕР_3. У зв`язку з викладеним, стосовно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії БР № 020810, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

В Наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 26.07.2019 № 1566 відповідач вказує, що останнє полягає у порушенні службової дисципліни, яке виявилося у порушенні наступних вимог:

невиконанні вимог ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

невиконанні вимог ст. ст. 3, 8, 11, 18 та 64 Закону України «Про Національну поліцію»;

невиконанні вимог п.6 Розділу 2 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та події;

невиконанні вимог п. 1, 2 наказу МВС «Про затвердження Правил етичної поведінки поліцейських».

Відповідно до матеріалів справи наявні позивач надав власноручні письмові пояснення, в яких він підтвердив, що 06.07.2019 не перебував у стані алкогольного сп`яніння за кермом автомобіля, та не керував транспортним засобом, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. Після дорожньо-транспортної пригоди позивач запитав та переконався у відсутності необхідності надання термінової медичної допомоги останнім. Про факт дорожньо-транспортної пригоди було повідомлено Переяслав-Хмельницький ВП ГУНП у Київській області через лінію « 102».

В судовому засіданні позивач також підтвердив наведені ним обставини у письмових поясненнях.

У судовому засідання під час розгляду справи були допитані свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Свідок ОСОБА_3 під час надання пояснень вказав, що позивач знаходився в автомобілі «BMW» на пасажирському місці, за кермом знаходився ОСОБА_4 , працівники поліції на місце дорожньо-транспортної пригоди прибули через 5 хвилин.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що автомобіль марки «BMW» належить йому. За кермом вказаного автомобіля знаходився він, позивач сидів на пасажирському місці позаду нього разом із ОСОБА_3 , викликати працівників поліції не було необхідності, оскільки вони одразу прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди. Також, свідок пояснив, що протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності працівниками поліції не складався.

Разом з тим, як свідчать обставини справи, рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29.07.2019 у справі №373/1172/19, що набрало законної сили, у провадженні по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП закрито за відсутності в його діях адміністративного правопорушення.

Вказаним рішенням суду встановлено, що позивач не перебував за кермом автомобіля марки «BMW» під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, а був його пасажиром.

Відповідно до Постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 23.07.2019 у справі №373/1109/19, що набрала законної сили, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди, водія автомобіля марки «ГАЗ-53» - ОСОБА_2 .

Таким чином, вищевказаними судовими рішеннями встановлені обставини щодо відсутності факту правопорушення, з боку позивача.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення не входить до предмету доказування в даному спорі, а тому враховуючи, що діяння, кваліфіковані як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, без посвідчення водія, без полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та керуванні автомобілем на якому встановлені знаки, які за ним не закріплені, не повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду найближчий орган поліції, пов`язані із обставинами керування автомобілем, які спростовані в судовому порядку, - підстави для висновку про порушення позивачем службової дисципліни відсутні.

Отже, під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваних наказів, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, суд не приймає до уваги обставини, наведені представником відповідача під час розгляду справи в судовому засіданні, та у відзиві на позовну заяву, оскільки вони спростовуються наданими позивачем поясненнями та доказами, а також поясненнями свідків.

Принцип обгрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, доводи відповідача про неправомірність дій позивача відповідно до вимог чинного законодавства спростовані під час судового розгляду справи.

Також, щодо посилання позивача про відсутність підстав для проведення службового розслідування щодо ОСОБА_1 суд вказує наступне.

Пунктом 3 Розділу 2 зазначеного Порядку №893 встановлено, що службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Під час вирішення питання про те, чи було звільнення, як захід дисциплінарного впливу пропорційним до вчиненого порушення, суд має врахувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові №816/1218/16 від 03.04.2019, судам необхідно звертати увагу на підставу звільнення і надавати оцінку саме наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування, а також доказам на їх підтвердження.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського приймається на підставі матеріалів справи про вчинення останнім адміністративного правопорушення.

Інших підстав окрім вчинення адміністративного правопорушення для проведення службового, як у висновку службового розслідування, так і в наказі про накладення дисциплінарного стягнення вказано не було.

Відтак суд дійшов до висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.07.2019 № 1566 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції протиправний та підлягає скасуванню.

Відповідно, підлягає скасуванню наказ Головного управління Національної поліції в Київській області 02.08.2019 №363-о/с по особовому складу в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» молодшого інспектора сектору превенції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_1

Суд зазначає, що під час вирішення спорів зазначеної категорії пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірні правовідносини.

Враховуючи, що Законом України "Про Національну поліцію" не врегульовано питання поновлення на службі, суд вбачає наявними підстави застосування в даному випадку норми Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.1 статті 235 Кодексу законів про працю України вказано, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Враховуючи протиправність звільнення позивача, суд дійшов висновку про необхідність поновлення позивача на посаді молодшого інспектора сектору превенції Переяслав Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

З огляду на наведені положення, позов в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь позивача середнього грошового утримання за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 19 постанови від 06.11.1992 р. № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів, вбачається у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постановах від 27.05.2014 року справа № 21-108а14 та від 28.10.2014 року справа № 21-484а14.

При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд також враховує висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 21.05.2014 року у справі № 6-33цс14, відповідно до яких закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями про обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині 1 статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Згідно із п.3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Таким чином, до негайного виконання підлягає рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора (водної поліції) сектору превенції Переяслав Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області.

VIІ. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІІ. Розподіл судових витрат

Доказів понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим їх розподіл судом не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 26.07.2019 № 1566 про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області щодо ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції Київській області від 02.08.2019 №363-о/с по особовому складу щодо ОСОБА_1 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора сектору превенції Переяслав Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на молодшого інспектора сектору превенції Переяслав Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата складення повного тексту рішення 13.12.2019.